Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №522/11478/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11478/26

1-кп/522/2932/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026163510000395 від 23.05.2026 року за обвинуваченням,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Сербка, Комінтернівського району, Одеської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ст. 366-3 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області N? 1066 о/с від 16.07.2021, лейтенанта поліції ОСОБА_5 , з 02.07.2021 призначено на посаду інспектора з інформаційної підтримки відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнивши її з посади слідчого слідчого відділення відділу поліції № 3 цього управління.

2. В подальшому наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1307 о/с від 30.07.2022, інспектору з інформаційної підтримки відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанту поліції ОСОБА_5 , присвоєно звання старший лейтенант поліції.

3. Далі, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 157 о/с від 21.02.2023, інспектору з інформаційної підтримки відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про відпустки» надано соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме з 19.01.2023 року по 07.12.2025 рік.

4. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

5. Тому, проходячи службу в лавах Національної поліції України, маючи спеціальне звання - лейтенанта поліції і склавши Присягу на вірність Українському народові, ОСОБА_5 , була поліцейським, мала владні повноваження та виконувала функції держави, на час проходження служби в поліції.

6. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», органи Національної поліції віднесені до правоохоронних органів.

7. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді інспектора з інформаційної підтримки відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Одеській області, в спеціальному службовому званні старший лейтенант поліції є службовою особою правоохоронного органу.

8. Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

9. Згідно абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

10. При цьому, п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що поліцейські є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

11. З 14.10.2016, вступивши на службу до поліції і розпочавши службові відносини, ОСОБА_5 набула статус особи, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», стала суб?єктом декларування та відповідальності за вчинення правопорушень, пов?язаних з корупцією.

12. Частиною 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що за вчинення корупційних або пов?язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

13. Згідно ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

14. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

15. У свою чергу, ОСОБА_6 ознайомлена і обізнана про спеціальні обмеження, вимоги, заборони, пов?язані зі службою в поліції, визначені Законом України «Про запобігання корупції», взяв на себе обов?язок дотримуватись них та попереджений про юридичні наслідки їх не виконання, в тому числі вимог фінансового контролю.

16. За час проходження служби в поліції, ОСОБА_5 ознайомилася, засвідчила свою обізнаність та особисто підписала про ознайомлення з антикорупційним законодавством.

17. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

18. Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1167 о/с від 19.09.2025, відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», інспектора з інформаційної підтримки відділу поліції N? 2 Одеського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, з 20 вересня 2025 року.

19. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

20. Отже; 20.09.2025 є останнім днем служби ОСОБА_5 в лавах Національної поліції України, коли наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1167 о/с від 19.09.2025 її звільнено зі служби в поліції (за власним бажанням), тому по завершенню цього дня, вона вважається такою, що припинила діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави.

21. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» , «г» пункту 2 частини першої статті 3, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною перцо цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

22. Законом України від 20.09.2023р. № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023р., відновлено декларування у порядку та строки, що визначені ст. 45 Закону.

23. У зв?язку з цим, після звільнення зі служби в поліції та припинення діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, у ОСОБА_6 виник обов?язок не пізніше 31.03.2026 (до 00 год. 00 хв. ) подати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік, за визначеною Національним агентством з питань запобігання корупції формою.

24. В цей час, будучи обізнаним про встановлені вимоги фінансового контролю, спосіб, механізм і терміни подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достеменно знаючи про наявний обов?язок декларування, усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи умисно, всупереч абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_5 взагалі не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік, за визначеною Національним агентством з питань запобігання корупції формою, хоча мав для цього реальну можливість, сприятливі умови і обстановку.

25. За результатами проведеного контролю щодо своєчасності подання ОСОБА_7 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку ч. 2 ст. 512 Закону України «Про запобігання корупції, Національне агентство з питань запобігання корупції письмово повідомило його про факт не подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік, шляхом направлення відповідного повідомлення № 47-02/29190-26 від 30.04.2026, з вимогою подати таку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, протягом десяти днів з дня отримання цього повідомлення.

26. Однак, свідомо ігноруючи вимоги повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про факт неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 47-02/29190-26 від 30.04.2026 і засади антикорупційного законодавства України, будучи попередженою і обізнаною про встановлені вимоги фінансового контролю, спосіб, механізм і терміни подання декларацій особи, уповноваженої на вина функцій держави або місцевого сардва достеменно знаючи про наявний обов?язок декларування, усвідомлюючи незаконність своїх дій, діючи умисно, всупереч абз. 2 ч. 2 ст. 45, абз. 1 п. 22 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_6 так і не вчинила дій щодо подачі до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідної електронної форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік, хоча мала для цього реальну можливість, сприятливі умови і обстановку.

27. Таким чином, ОСОБА_5 , будучи суб?єктом декларування, відповідно до п. п. «3» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік, після припинення діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, а саме після звільнення з 20.09.2025 з посади інспектора з інформаційної підтримки відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № l Головного управління Національної поліції в Одеській області (юридична та фактична адреса: м. Одеса, вул. Грецька, 42), будучи попередженою про недопущення корупційних та пов?язаних з корупцією правопорушень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» та достовірно знаючи про обов?язковість подання щорічної декларації за минулий рік, діючи з прямим умислом усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» у період часу з 00 год. 00 хв. 01.01.2026 до 00 год. 00 хв. 31.03.2026, перебуваючи на території України та попереджена за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 42, про вимоги фінансового контролю, маючи всі необхідні умови та технічну можливість, не вчинила дій пов?язаних із подачею на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції із внесенням до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування не подала щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2025 рік.

ІІ. Позиція обвинуваченої

28. У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчинені даного кримінального проступку визнала повністю та підтвердила фактичні обставини справи.

ІІІ. Оцінка Суду

29. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

30. Враховуючи показання обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд вважає, що дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, а саме: – умисне неподання суб?єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

31. Вина ОСОБА_5 у скоєному доведена у повному обсязі.

ІV. Призначення покарання

32. Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

33. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК Суд не встановив.

34. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_5 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція статті 366-3 КК передбачає альтернативні види покарань, та відповідно до статті 65 КК враховує:

34.1 класифікацію кримінального правопорушення і те, що згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до кримінального правопорушення;

34.2 особу винної, її вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

34.3 наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;

34.4 те, що вона є раніше несудимою, має на утриманні малолітню дитину.

35. У зв`язку із чим, Суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2500 (двох тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій органів державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік, в межах санкції ст. 366-3 КК України.

36. Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

37. Запобіжний захід ОСОБА_5 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.

38. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою за статтею 366-3 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 2500 (двох тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 грн. 00 коп. (сорок дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій органів державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.

2. Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1