Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №761/491/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/491/26

Провадження № 2-а/761/351/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.М.,

при секретарі: Бульбі К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

У січні 2026р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № R263496 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 23 грудня 2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 грудня 2025р. відповідачем була винесена вищезазначена постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,0 грн. на користь держави.

На думку позивача, при притягненні його до відповідальності, відповідачем не були враховані положення ч. 9 ст. 38 КУпАП, оскільки на час винесення оскаржуваної постанови та притягнення його до відповідальності сплинув тримісячний строк, з якого відповідач виявив адміністративне правопорушення, яке відбулося 14 серпня 2025р., а тому вищезазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Юзькової О.Л. від 09 січня 2026р. адміністративний позов залишено без руху та надано стороні позивача строк для усунення недоліків.

18 січня 2026р. на адресу суду надійшла заява сторони позивача про усунення недоліків.

Розпорядженням від 19 березня 2026р. за № 01-08-1096 здійснено повторний автоматичний розподіл справи.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду м. Києва від 19 березня 2026р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 березня 2026р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію оскаржуваної постанови № R263496 від 23 грудня 2025р. за справою про адміністративне правопорушення, відносно позивача, та копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду яких було винесено оскаржувану постанову.

У встановленому законом порядку, учасники справи були оповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, проте стороною відповідача відзив на позов не подавався, як і не було виконано ухвалу суду про витребування доказів по справі; поважності причин неявки сторони не повідомили.

Суд, вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, що 23 грудня 2025р. тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс постанову № R263496, по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної від повільності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000,0 грн., у зв`язку з тим, що позивач, як військовозобов`язаний не пройшов, відмовився від проходження військово-лікарської комісії 14 серпня 2025р., чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що вважає, вказану вище постанову протиправною, при цьому ним було визнано факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме те, що він дійсно 14 серпня 2025р. не пройшов військово-лікарську комісію.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У відповідності до ст. 245 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст.. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, згідно Указу Президента України від 17 березня 2014р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.

Згідно ч. 9 ст. 38 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Положення КУпАП не містять визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.

При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018р. у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття особи до певного місця у визначені дату та час.

Судом встановлено, та не оспорювалося стороною позивача, що 14 серпня 2025р. позивач, як військовозобов`язаний не прибув на військово-лікарську комісію за викликом.

Тобто, днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в даному випадку є саме 14 серпня 2025р., коли позивачем ОСОБА_1 не вчинені дії, які він повинен був здійснити саме 14 серпня 2025р. і про що не могло бути невідомо відповідачу.

У свою чергу, оскаржувана постанова № R263496 від 23 грудня 2025р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена була відповідачем лише 23 грудня 2025р., тобто після закінчення визначеного ст.. 38 КУпАП трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення.

Суд наголошує, що про неявку позивача за викликом на військово-лікарську комісію і відповідачу було достеменно відомо 14 серпня 2025р., коли позивач не з`явився. Зазначена обставина протягом всього часу розгляду справи не була спростована стороною відповідача.

Згідно пункту 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що на момент винесення оскаржуваної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності позивача, визначені частиною 9 ст. 38 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № R263496 від 23 грудня 2025р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,6 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 17, 19, 65 Конституції України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; ст. ст. 7, 9, 33-35, 38, 210, 235, 245, 251, 254, 256, 258, 278, 280, 283, 284, 286 КУпАП; Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022р., суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R263496 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 23 грудня 2025р.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (№ R263496 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 23 грудня 2025р.) - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: