Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №756/4981/26 — Оболонський районний суд міста Києва

29.07.2026 Справа № 756/4981/26

№756/4981/26

№2/756/5708/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретаря - Омельчук М.О.

за участі: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.05.2025 року о 19 год. 54 хв., в м. Києві по проспекту Володимира Івасюка в районі будинку №22 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota RAV4» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Згідно постанови Обололнського районного суду м. Києва від 17.10.2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 19.01.2026 року судом встановлено в діях ОСОБА_4 склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

За твердженням позивача, на підставі винних дій ОСОБА_4 власнику автомобіля «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 заподіяно матеріальної шкоди, яка згідно Звіту №1835-Ф/25 від 22.05.2025 року проведеного ФОП ОСОБА_5 складає 400 176 грн. 72 коп.

При цьому, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як водія автомобіля «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 не була застрахована в жодній страховій компанії, просив про стягнення заподіяної матеріальної шкоди із винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Також, просив про стягнення з ОСОБА_4 суми сплаченого судового збору у розмірі 4073 грн. 80 коп. та понесених витрат на правову допомогу і послуги експерта у загальному розмірі 32 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов з підстав зазначених у позовній заяві, крім іншого надала перелік послуг про надання правової допомоги у якому вартість наданих послуг зменшена до 20 800 грн., а також надано рахунок на оплату послуг експерта на суму 7000 грн.

Представник відповідача категорично заперечив проти задоволення позовних вимог, вказував про відсутність доказів вини ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, просив визнати неналежним доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди наданий позивачем Звіт ФОП ОСОБА_5 №1835-Ф/25 від 22.05.2025 року.

Вивчивши позовну заяву та наявні матеріали, вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

22.05.2025 року о 19 год. 54 хв., ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Toyota RAV4» д/н НОМЕР_1 в м. Києві по проспекту Володимира Івасюка в районі будинку №22 виконуючи поворот з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку не надав дорогу зустрічному автомобілю, внаслідок водій автомобіля «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 , який намагався уникнути зіткнення з ним, скоїв наїзд на огорожу та зупинку громадського транспорту. Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб та майно комунального підприємства зазнали механічних ушкоджень. Крім того, 22.05.2025 року о 19 год. 54 хв., ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Toyota RAV4» д/н НОМЕР_1 в м. Києві по проспекту Володимира Івасюка в районі будинку №22 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 17.10.2025 року, що залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 19.01.2026 року в діях ОСОБА_4 підтверджено наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, так як він будучи учасником дорожнього руху порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а також адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, так як він будучи водієм транспортного засобу, на порушення встановлених правил, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний. При цьому, провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності передбаченої ст.ст. 122-4, 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов`язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого.

За правилами ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що вина ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди не встановлена, оскільки в діях останнього рішенням суду, що набрало законної сили, підтверджено наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, а закриття провадження у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 247 КУпАП не є реабілітуючою обставиною.

Оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода 22.05.2025 року о 19 год. 54 хв., в м. Києві по проспекту Володимира Івасюка в районі будинку №22 за участі автомобіля «Toyota RAV4» д/н НОМЕР_1 та автомобіля «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 сталося з вини водія ОСОБА_4 , підстав для звільнення його від обов`язку по відшкодуванню заподіяної джерелом підвищеної небезпеки шкоди, суд не вбачає.

Згідно з положенням ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За відомостями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 .

Зі змісту ст. 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність лише в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено представником відповідача, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як власника наземного транспортного засобу «Toyota RAV4» д/н НОМЕР_1 не була застрахована на момент дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, ОСОБА_3 має право на відшкодування у повному обсязі від особи, яка завдала шкоди автомобілю «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 22.05.2025 року.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

На підтвердження вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 400 176 грн. 72 коп. позивачем подано Звіт №1835-Ф/25 від 22.05.2025 року ФОП ОСОБА_5 , який є сертифікованим оцінювачем, що зареєстрований в Державному реєстрі із належними допусками оцінки. Огляд пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Volkswagen Jetta» д/н НОМЕР_2 оцінювачем проводився на підставі затверджених методик товарознавчої експертизи в присутності ОСОБА_4 , який при його підписанні не виказав жодних зауважень.

За виготовлення Звіту №1835-Ф/25 від 22.05.2025 року ОСОБА_3 сплачено 7000 грн., що підтверджується Рахунком №1835 від 11.06.2025 року та Актом виконаних робіт від 23.06.20205 року.

Положеннями ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами у цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на підтвердження тих обставин, про які вказує у позовній заяві, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову.

Заперечуючи проти розміру визначеної матеріальної шкоди та стверджуючи у судовому засіданні про неналежність Звіту №1835-Ф/25 від 22.05.2025 року, представником відповідача не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування його змісту, альтернативного дослідження, не ініційовано питання про призначення експертного дослідження з визначення меншого розміру відшкодування, не подано заяв про передачу залишків пошкодженого майна заподіювачу шкоди.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, ні ОСОБА_4 , ні його представником у судовому засіданні не надано жодного доказу на спростування позовних вимог.

З огляду на зазначене, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4073 грн. та витрати за проведення визначення матеріальних збитків у розмірі 7000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених і підтверджених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 800,00 грн. є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

У зв`язку з чим суд вважає правильним та доцільним стягнути на користь ОСОБА_3 з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 800,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) заподіяну майнову шкоду у розмірі 400 176 (чотириста тисяч сто сімдесят шість) грн. 72 коп., сплачений судовий збір у розмірі 4073 (чотири тисячі сімдесят три) грн., витрати за проведення визначення матеріального збитку у розмірі 7000 (сім тисяч) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 800 (двадцять тисяч вісімсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Шевчук