Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №753/12481/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12481/26

провадження № 2/753/12089/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Шепко А.А.,

представника позивача - адвоката Матьошко Н.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

У С Т А Н О В И В :

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову

03.06.2026 позивачка звернулась до Дарницького районного суду міста Києва із позовом до відповідача, в якому просить стягнути 1/2 додаткових витрат, понесених нею на утримання неповнолітнього сина у розмірі 46 543,00 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру вимог у засіданні, мінус вартість у чеку смарт-годинника) - 44 564,00 грн).

Позов обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач розірвали шлюб у 2014 році, від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Позивачка зазначає, що у зв`язку з війною та переходом на дистанційне навчання виникли особливі обставини, які зумовили необхідність оплати навчання сина в онлайн-школі «TeachMe», додаткових занять з фізики та математики, а також придбання ноутбука та мобільного телефону. Позивачка також понесла витрати на лікування дитини у лікаря-дерматовенеролога та придбання ліків.

Відповідач подав відзив, згідно з яким просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свою позицію обґрунтував тим, що вказані позивачкою витрати є звичайними витратами на утримання дитини і не належать до додаткових витрат, викликаних особливими обставинами. Відповідач зазначає, що між сторонами укладено договір про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно 29.07.2014, відповідно до якого дитина отримала квартиру. Відповідач стверджує, що постійно добровільно переказував кошти на утримання сина. Відповідач повідомляє, що має на утриманні іншого сина з інвалідністю, який потребує значних витрат на лікування та реабілітацію.

У відповіді на відзив позивачка зазначила, що придбання ноутбука та телефону є необхідною умовою реалізації права дитини на освіту в умовах дистанційного навчання. Позивачка вважає, що договір про припинення права на аліменти не звільняє відповідача від обов`язку брати участь у додаткових витратах, а добровільні перекази коштів не стосуються компенсації конкретних понесених додаткових витрат. Позивачка вказує, що наявність іншої дитини з інвалідністю не є безумовною підставою для звільнення відповідача від обов`язку утримувати сина ОСОБА_3 .

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 18.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до розгляду справи по суті; установив строк для подання заяв по суті.

18.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

25.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив.

09.07.2026 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 22.07.2026 представник позивача позовні вимоги підтримала частково. Не підтримала в частині придбання смарт-годинника, оскільки він був придбаний не дитині. Усі інші витрати підтримала в повному обсязі, просить їх задовольнити. Повідомила, що відповідач періодично здійснював грошові перекази сину. Ноутбук куплено для користування дитиною у навчанні.

Відповідач позовні у судовому засіданні 22.07.2026 вимоги визнав частково. Не визнав позов в частині оплати занять з фізики, оскільки не вважає, що вони були необхідними сину. Також не визнав в частині придбання ноутбука, оскільки такі витрати не були погоджені з ним та у придбанні ноутбука за 25 999,00 грн не було необхідності, зазначив, що для дистанційних навчань можна було придбати ноутбук вдвічі дешевше. Зі слів сина, ноутбуком користується більше мама. Визнав придбання сину смартфону, однак не визнав, що він повинен нести половину витрат за оплату гарантій на телефон, плівки, оплату послуг: поклейки, пакету програм та професійну чистку пристрою. Повідомив, що 2 роки самостійно оплачує сину абонемент до спортзалу. За попередній рік абонемент на рік вартував 14 063,00 грн (2025- 2026), за 2026-2027 - 16 243,00 грн. Повідомив, що працює в українській полімерній компанії. Є її директором та засновником. Отримує офіційний дохід близько 10 000,00 грн на місяць. Оскільки робота має сезонний характер та не постійний стабільний дохід, то якщо річний дохід поділити на 12 місяців виходить по 30-40 тисяч на місяць.

З метою з`ясування фактичних обставин справи, суд провів опитування у дитини в судовому засіданні 22.07.2026 (за допомогою засобів телефонного зв`язку). Син сторін, ОСОБА_3 , повідомив, що на період канікул зараз проживає у бабусі (татової мами); ноутбук мама придбала йому для дистанційного навчання. Зараз ноутбук дома в Бучі, бо зараз канікули і навчання немає. Повідомив, що відвідував додаткові заняття з фізики, математики, української мови. ОСОБА_3 повідомив, що додаткові заняття з фізики йому були необхідні для закінчення школи з нормальним балом та для складання вступних іспитів до навчального закладу. Вступні іспити він склав. Повідомив, що буде навчатися на машино-технічному факультеті, де також будуть вивчатися фізика та математика.

Оскільки представник позивача у судовому засіданні не підтримала позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50% вартості від смарт годинника, суд розглядає справу з вирахуванням цієї суми з позовних вимог.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З 24.04.2010 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився спільний син подружжя - ОСОБА_4 .

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26.08.2014 у справі № 753/11579/14-ц шлюб між сторонами розірвано.

Сторони 29.07.2014 уклали договір про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

У відповідача на утриманні перебуває дитина - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Малолітній ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю, має захворювання та потребує реабілітацій.

Відповідач добровільно здійснював грошові перекази на рахунок сина ОСОБА_3 .

Відповідач 12.06.2026 в добровільному порядку самостійно оплатив сину Кирилу абонемент до спортзалу на 365 днів вартість якого становить 14 063,00 грн.

Позивачка понесла витрати на сина, у загальному розмірі 91 086,07 грн, які складаються з:

- на навчання в онлайн-школі «TeachMe» у розмірі 16 400,00 грн

- на додаткові заняття з математики у розмірі 11 366,00 грн;

Ці вимоги відповідач визнав (1/2 цих витрат).

- на додаткові заняття з фізики у розмірі 22 950,00 грн;

- придбання ноутбука вартістю 25 999,00 грн;

Ці вимоги відповідач не визнав.

- придбання мобільного телефону вартістю 6 999,00 грн (ці вимоги відповідач визнав (1/2 цих витрат); та оплати додаткових послуг до нього (оплата гарантії на телефон, плівки, оплата послуг: поклейки, пакету програм та професійну чистку пристрою) вартість яких становить 6 036,00 грн (не визнав).

- на придбання ліків у розмірі 1 336,07 грн. Ці вимоги відповідач визнав (1/2 цих витрат).

Відповідач визнає такі додаткові витрати на сина ОСОБА_3 : навчання в онлайн-школі «TeachMe» у розмірі 16 400,00 грн; - додаткові заняття з математики у розмірі 11 366,00 грн; - придбання мобільного телефону вартістю 6 999,00 грн; - придбання ліків у розмірі 1 336,07 грн. та не заперечує щодо стягнення з нього 50% від цих понесених витрат, що становить 18 050,53 грн.

Відповідач не визнає такі додаткові витрати на сина ОСОБА_3 : додаткові заняття з фізики у розмірі 22 950,00 грн; - придбання ноутбука вартістю 25 999,00 грн; - оплати додаткових послуг до телефону (оплата гарантії на телефон, плівки, оплата послуг: поклейки, пакету програм та професійну чистку пристрою) вартість яких становить 6 036,00 грн, 50% з яких становить 27 492,50грн.

ОЦІНКА СУДУ

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина перша статті 180 Сімейного кодексу України).

Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (частина перша статті 185 Сімейного кодексу України).

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 Сімейного кодексу України).

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дитину (частина третя статті 190 Сімейного кодексу України).

Оскільки відповідач визнає такі додаткові витрати на дитину: навчання в онлайн-школі «TeachMe» у розмірі 16 400,00 грн; - додаткові заняття з математики у розмірі 11 366,00 грн; - придбання мобільного телефону вартістю 6 999,00 грн; - придбання ліків у розмірі 1 336,07 грн. та не заперечує щодо стягнення з нього 50% від цих понесених витрат, що становить 18 050,53 грн, суд приймає таке визнання відповідача та не здійснює оцінку наданих Позивачкою доказів щодо понесення цих витрат.

Щодо вимог про стягнення витрат на додаткові заняття з фізики у розмірі 22 950,00 грн та придбання ноутбука вартістю 25 999,00 грн суд зазначає таке.

Опитуваний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 повідомив суду, що додаткові заняття з фізики були необхідними для складання вступних іспитів до навчального закладу за обраним машино-технічним напрямом, а ноутбук придбано саме для забезпечення його дистанційного навчання в онлайн-школі.

Суд вважає підтвердженим, що витрати на додаткові заняття з фізики та придбання ноутбука були викликані особливими обставинами, а саме розвитком здібностей дитини та необхідністю здобуття освіти в умовах дистанційного навчання, що відповідає приписам частини першої статті 185 СК України. Наявність договору про припинення права на аліменти від 29.07.2014 не звільняє відповідача від виконання цього обов`язку згідно з частиною третьою статті 190 СК України.

Водночас, визначаючи розмір участі відповідача у вказаних додаткових витратах, суд враховує обставини, що мають істотне значення відповідно до частини другої статті 185 СК України.

Судом установлено, що на утриманні відповідача перебуває малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є дитиною з інвалідністю та потребує постійних витрат на лікування і реабілітацію. Крім того, відповідач у добровільному порядку здійснював систематичні витрати на забезпечення потреб сина ОСОБА_3 , зокрема самостійно оплатив абонементи до спортивного залу на 2025-2026 та 2026-2027 роки на загальну суму 30 306,00 грн, а також здійснював грошові перекази на картку дитини та придбання одягу на загальну суму 19 542,00 грн. Загальна сума добровільно понесених відповідачем витрат на дитину становить 49 848,00 грн.

При визначенні розміру стягнення суд враховує сталі правові позиції Верховного Суду.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів (постанова Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20)).

Добровільне надання батьком коштів на інші потреби дитини, які не погоджувалися з іншим з батьків як компенсація конкретних додаткових витрат, не є підставою для повного звільнення від участі у доведених додаткових витратах, понесених на освіту чи лікування дитини (постанова Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 357/10860/18 (провадження № 61-21820св19)).

Щодо позовної вимоги про стягнення 50% вартості додаткових послуг до мобільного телефону (оплата гарантії, плівки, послуг поклейки, пакету програм та чистки пристрою) у розмірі 3 018,00 грн суд зазначає таке.

Купівля захисних аксесуарів, розширеної гарантії та сервісних послуг із налаштування техніки належить до побутових витрат, пов`язаних із звичайною експлуатацією майна, та не вважається витратами, викликаними особливими обставинами у розумінні частини першої статті 185 СК України. Вказані витрати мають супутній характер та охоплюються загальним обов`язком батьків щодо утримання дитини відповідно до статті 180 СК України, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З огляду на те, що 44 564,00 грн - це уточнений розмір позовних вимог позивачки про стягнення 50% понесених додаткових витрат, 18 050,23 грн -це сума додаткових витрат, яку повністю визнав відповідач і яку суд присуджує до стягнення на користь позивачки, 3 018,00 грн - це 50% вартості додаткових послуг до телефону (гарантія, плівка, поклейка, налаштування та чистка), у стягненні яких суд відмовив окремо як таких, що не належать до додаткових витрат у розумінні статті 185 СК України, спірним у цій справі є розмір додаткових витрат на дитину 23 495,77 грн - це частина позовних вимог, яка стосується виключно занять з фізики та придбання ноутбука для дистанційного навчання.

Ураховуючи: перебування на утриманні відповідача дитини з інвалідністю, розмір його щомісячного доходу, а також фактичну добровільну участь батька у фінансуванні спортивного розвитку та оздоровлення сина ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне визначити частку участі відповідача у спірних витратах на придбання ноутбука та додаткові заняття з фізики не у розмірі 50%, а у розмірі 30% від понесених витрат, що становить 14 097,46 грн.

Підсумковий розмір додаткових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, складається з:

1.50% від визнаних відповідачем витрат (онлайн-школа «TeachMe», математика, телефон, ліки): 18 050,53 грн.

2.30% від повної вартості спірних занять з фізики та ноутбука (46 991,54 грн) = 14 097,46 грн.

Загальна підсумкова сума до стягнення: 18 050,53 грн + 14 097,46 грн = 32 147,99 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачка за подання позову про оплату додаткових витрат на дитину звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд звільняє відповідача від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як законного представника дитини з інвалідністю.

Керуючись нормами ст. 12, 13, 76-83, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 32 147,99 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання). Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

22.07.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2026.

Суддя В.М. Маркєлова