Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №753/5233/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5233/26

провадження № 2/753/8242/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Парубець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення окремого порядку користування жилим приміщенням, стягнення компенсації за користування 1/2 частиною житлового будинку,

В С Т А Н О В И В :

9.03.2026 року позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення окремого порядку користування жилим приміщенням, стягнення компенсації за користування 1/2 частиною житлового будинку (а.с.1).

Позовна заява була мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.08.2025 року позивач ОСОБА_4 набула право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності позивача на вказану частину житлового будинку було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08.2025 року. Іншими співвласниками житлового будинку є відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким належить на праві власності кожному по 1/6 частині будинку АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Спірний будинок має 117,2 м2 загальної площі, 71,8 м2 житлової площі і складається з п`яти окремих житлових кімнат житловою площею 9,5 м2, 9,4 м2, 23,5 м2, 16,5 м2, 12,9 м2. Відповідачі, проживаючи в спірному будинку, не сплачують оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, ведуть антісанітарний спосіб життя, чим унеможливлюють проживання позивача в ньому, протягом тривалого часу між сторонами існують суперечки та конфлікти щодо поділу користування жилими приміщеннями в спірному будинку. Тому просить виділити в користування позивача кімнати житловою площею 23,5 м2 та 16,5 м2, а відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - три інші кімнати жилою площею 12,9 м2, 9,5 м2 та 9,4 м2 в будинку АДРЕСА_1 , що максимально відповідає їх часткам в праві власності на вказане житло. Місця загального користування просить залишити у загальному користуванні співвласників нерухомого майна. Також просить стягнути з відповідачів на користь позивача 45 000 грн. компенсації за користування її 1/2 частиною будинку, оскільки відповідачі не допускають позивача з 22.08.2025 року до спірного будинку, а розмір компенсації визначається виходячи з середньої ринкової вартості оренди житлового будинку в м. Києві, що становить приблизно 15 000 грн. на місяць. 15 000 / 117,2 х 58,6 = 7 500 грн., де 15 000 грн. - середньомісячний розмір орендної плати за будинок; 117,2 м2 - загальна площа будинку; 58,60 м2 - належна позивачу 1/2 частина від загальної площі будинку (а.с.1-6).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 року матеріали позовної заяви ОСОБА_4 були розподілені судді Колеснику О.М. 10.03.2026 року о 18:42:16 годин (а.с.32-33).

За інформацією електронного реєстру територіальної громади м. Києва від 18.03.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 (а.с.34).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 20.03.2026 року позивачу ОСОБА_4 був наданий 5-тиденний термін для усунення недоліків позовної заяви (а.с.35-36).

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 3.04.2026 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощенного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.50-51).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судові засіданні не з`явились повторно, про розгляд справи були двічі повідомлені судом належним чином за місцем їх реєстрації (а.с.34) і знаходження нерухомого майна (а.с.54-55; 73-76), з заявами до суду про неможливість розгляду справи у їх відсутність не звертались.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.4, ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як зазначає ч.1, ст.321 ЖК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як наголошує ч.1, ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ч.1 , ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1, ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ч.1, ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 9.12.2016 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: усе своє майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право, заповідає: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - 1/2 частину спадкового майна; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/6 частину спадкового майна; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - 1/6 частину спадкового майна; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 1/6 частину спадкового майна. Даний заповіт був посвідчений 9.12.2016 року о 12-45 годин приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. і зареєстрований у реєстрі за №4580 (а.с.58).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 13.11.2017 року о 17:19:22 годин було зареєстроване державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації Ісіковим О.І. право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 117,2 м2, житловою площею 71,8 м2 за ОСОБА_13 (а.с.15).

2 травня 2018 року заповідач ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 81 року помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , актовий запис №505 (а.с.59).

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 70 років, що зазначено в копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , актовий запис №57 (а.с.60).

Відповідно до ч.1, ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч.1, ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За приписами ч.1, ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як регламентовано ч.1, ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч.1-3, ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як наголошує ч.1, ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.08.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Босою Ю.П. і зареєстрованого у реєстрі за №1096, позивач ОСОБА_4 набула право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.12). Право власності позивача на вказану частину житлового будинку було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08.2025 року о 15:21:26 годин (а.с.13-14).

Іншими співвласниками спірного житлового будинку є відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 , яким належить на праві власності кожному по 1/6 частині будинку АДРЕСА_1 (а.с.58).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 у віці 42 років помер в м. Києві, що відображено у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті, актовий запис №16031 (а.с.61).

Матеріали даної цивільної справи не містять документів про право власності відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 на 1/6 частину будинку АДРЕСА_1 кожного з них, однак вказане не позбавляє зазначених спадкоємців права на спадщину в порядку ч.3, ст.1296 ЦК України. Відомості про особу (осіб), які є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_7 і отримання ними свідоцтва (свідоцтв) про право на спадщину за законом чи заповітом також в матеріалах справи відсутні і сторонами по справі суду не надані.

Згідно ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати укладати інші не заборонені законом угоди.

Як вбачається з копії технічного паспорту житлового будинку, виготовленого 9.08.2017 року, спірний житловий будинок має 117,2 м2 загальної площі, 71,8 м2 житлової площі і складається з п`яти окремих житлових кімнат житловою площею 9,5 м2, 9,4 м2, 23,5 м2, 16,5 м2, 12,9 м2 (а.с.16-22).

Згідно ч.3, ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

За змістом позову та виходячи з пояснень позивача, відповідачі по справі, проживаючи в спірному будинку, не здійснюють оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, ведуть антісанітарний спосіб життя, що підтверджується копіями фотографій подвір`я і приміщень нерухомого майна (а.с.23-24), чим унеможливлюють проживання позивача в ньому, протягом тривалого часу між сторонами існують суперечки та конфлікти щодо поділу користування жилими приміщеннями в спірному будинку, позивачка бажає окремо сплачувати за користування своєї частки житла, а відповідачі своєю.

Фактично відповідачі займають весь будинок і користуються ним, позивачка позбавлена можливості користуватись своєю часткою майна, тобто між сторонами існує спір про порядок користування жилим приміщенням відповідно до розміру часток власності кожної з них.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, та виходячи із часток власності кожного із співвласників, позивачці ОСОБА_4 належить на праві власності 1/2 частина спірного будинку, а відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - по 1/6 його частині кожному, як і померлому ОСОБА_7 - 1/6 частина, тому, враховуючи загальну житлову площу спірного будинку, що складає 71,8 м2 (9,5 м2 + 9,4 м2 + 23,5 м2 + 16,5 м2 + 12,9 м2), кожному із вказаних співвласників, а також спадкоємцю померлого ОСОБА_7 припадає для окремого користування розмір житлової площі відповідно до частки власності, тобто позивачу - 35,9 м2 жилої площі (71,8 м2 : 1/2 частки), а відповідачам та спадкоємцю померлого ОСОБА_7 - по 11,97 м2 жилої площі відповідно до 1/6 частки від усієї житлової площі (35,9 м2 : 3 співвласника). З цього приводу, вимога позивачки ОСОБА_4 про виділення їй у користування двох ізольованих кімнат жилою площею 23,5 м2 та 16,5 м2, що сумарно складає 40,0 м2, а відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - три інші окремі кімнати жилою площею 12,9 м2, 9,5 м2 та 9,4 м2, що сумарно складає 31,8 м2, є безпідставною і такою, що порушує право спільної часткової власності відповідачів та спадкоємця 1/6 частини спірного будинку, яка належала померлому ОСОБА_7 , оскільки є більшим розміром її 1/2 частки всього будинку від 35,9 м2 положених, а саме: становить 55,71% (40 м2 х 100% : 71,8 м2) від 100% всього будинку, а ніж відповідні 31,8 м2 жилої площі, що становить 44,29% від 100% всього будинку для інших співвласників і спадкоємця майна померлого ОСОБА_7 , виходячи із розміру визначеної їх 1/6 частки власності кожного, і є значно меншим розміром, ніж зазначений відповідний розмір жилої площі позивачці 40,0 м2, і не відповідає їх розміру частки власності, оскільки позивачка бажає користуватись кімнатами на 8,2 м2 більше, ніж запропоновані відповідачам та спадкоємцю майна померлого ОСОБА_7 . За таких обставин виділення у володіння та користування позивачці саме двох кімнат жилою площею 23,5 м2 та 16,5 м2 є несправедливим і незаконним, тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити за вказаних обставин.

Оскільки позовна вимога про стягнення з відповідачів на користь позивача 45 000 грн. компенсації за користування її 1/2 частиною будинку за період з 1.09.2025 року по 28.02.2026 року не передбачена діючим законодавством, тому вона також не підлягає задоволенню.

Згідно ст.133; 141 ЦПК України оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі, тому не підлягає і задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідачів на її користь всіх судових витрат.

Керуючись ст.4; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 223; 259; 263-265 ЦПК України, на підставі ст.41 Конституції України, ст.316; 317; 319; 321; 356; 358; 1216; 1217; 1220; 1296; 1298 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.4-5 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення окремого порядку користування жилим приміщенням, шляхом виділення у користування КУРАГІНІЙ СВІТЛАНІ ІВАНІВНІ двох житлових кімнат жилою площею 23,5 м2 та 16,5 м2, а ОСОБА_10 та ОСОБА_15 трьох інших житлових кімнат жилою площею 12,9 м2, 9,5 м2 та 9,4 м2 в будинку АДРЕСА_1 ; стягнення 45 000 грн. компенсації за користування 1/2 частиною житлового будинку АДРЕСА_1 за період з 1.09.2025 року по 28.02.2026 року, 2 662 грн. 40 коп. судового збору відмовити.

Повний текст заочного рішення виготовлено 30.07.2026 року.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту заочного рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня виготовлення його повного тексту, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.

Суддя :