Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №930/1300/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 930/1300/26

Провадження № 33/801/695/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 10.06.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України,-

Встановив

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 672483 від 22.05.2026 року ,18.05.2026 року о 21 год. 37 хв. за адресою: м. Немирів, вул. Гетьмана Дорошенка, Вінницький район, Вінницька область, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ZONSEN, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив з`їзд на тротуар, у результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3 «б» та п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 10.06.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та неправильне застосування судом норм права, просить оскаржувану постанову в частині призначеного адміністративного стягнення змінити, замість позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Вказав, що суд не врахував його пояснення згідно яких необхідність різкого гальмування була зумовлена засліпленням його фарами зустрічного автомобіля, а не обранням безпечної швидкості руху ,а також щодо запиленого покриття проїзної частини, яке ускладнювало дорожню обстановку та вплинуло на можливість безпечного керування транспортним засобом.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши постанову суду в межах наведених в апеляційній скарзі доводів , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив суду ,що вину свою визнає і просить пом`якшити його відповідальність ,замінивши призначене судом покарання ,оскільки до адміністративної відповідальності притягується вперше, не працює, допомагає тимчасово непрацездатній матері у господарстві .

Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП ,суд вірно виходив із того, що наявність складу адмінправопорушення і його вина ст.124 КУпАП повністю підтверджується дослідженими судом і наявними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672483, від 22.05.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.05.2026 року; фототаблицею до протоколу.

З врахуванням викладеного ,апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини щодо вчиненого ОСОБА_1 правопорушення за ст.124 КУпАП та його вини, правильно оцінив докази ,вірно застосував норми права і дійшов обгрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з ч. 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 124 КУпАП Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував пояснення ОСОБА_1 щодо необхідності різкого гальмування через засліплення світлом фар автомобіля, який рухався зустрічною смугою, не заслуговують на увагу. Відповідно до вимог п. 2.3.б Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну. Крім того, згідно з п. 13.1 ПДР України водій зобов`язаний, залежно від дорожньої обстановки, обрати таку дистанцію та інтервал, які забезпечували б можливість уникнення зіткнення. Сам по собі факт можливого засліплення світлом фар зустрічного транспортного засобу не звільняє ОСОБА_1 від обов`язку керувати транспортним засобом з урахуванням дорожньої обстановки та вживати всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі виникнення перешкоди для огляду водій повинен зменшити швидкість аж до повної зупинки транспортного засобу, якщо це необхідно для безпечного руху. Отже, наведені ОСОБА_1 пояснення не спростовують встановленого судом факту порушення ним вимог Правил дорожнього руху та не виключають його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672483, від 22.05.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.05.2026 року; фототаблицею до протоколу.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано запилене покриття проїзної частини. Такі обставини, навіть за умови їх наявності, навпаки, свідчать про необхідність проявлення ОСОБА_1 підвищеної уважності та вибору такого режиму руху, який би забезпечував можливість безпечного керування транспортним засобом. Водій зобов`язаний враховувати стан дорожнього покриття, видимість та інші фактори дорожньої обстановки, а тому посилання на запиленість дороги не спростовує факту порушення ним вимог Правил дорожнього руху та не є підставою для пом`якшення призначеного адміністративного стягнення.

Зазначені обставини не впливають на правильність встановлення судом факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки склад цього правопорушення полягає у порушенні ПДР, яке спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. При цьому вирішальне значення для кваліфікації дій особи має саме факт порушення ПДР та настання передбачених законом наслідків. Доводи скарги не спростовують фактичні обставинам події і факти порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху України та не впливають на правильність висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Разом із тим, апеляційний суд вважає,що при призначенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення водійських прав терміном на 6 місяців, суд не зовсім вірно оцінив тяжкість вчиненого правопорушення, його наслідки та особу правопорушника .

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи ,що правопорушення вчинене ОСОБА_1 не є тяжким проступком, він притягується до адміністративної відповідальності вперше, так як раніше ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, а також враховуючи незначну тяжкість вчиненого правопорушення та його наслідки ,зокрема, що внаслідок ДТП ним не було завдано шкоди майну інших осіб чи іншим учасникам дорожнього руху , апеляційний суд вважає можливим замінити призначене судом адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців на сплату максимального штрафу на користь держави , передбаченого санкцією ст.124 КУпАП, у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова в частині призначеного ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП покарання підлягає зміні .

В іншій частині оскаржувана постанова ,як ухвалена з дотриманням норм права ,підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 10.06.2026 року в частині накладеного на ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП адміністративного стягнення змінити з позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 6 місяців на сплату ним штрафу на користь держави у розмірі 850 грн.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук