Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №403/358/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/358/26 провадження № 3/403/102/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення з доданим матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколах та встановлених під час розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянство України (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10 червня 2025 року органом 3519),

за ст.ст.173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом серії ВАД №840990, складеного 22 травня 2026 року поліцейським СРПП ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) сержантом поліції Макаренком О.Д. з доданими до нього матеріалами, 21 травня 2026 року о 23 год. 40 хв. в с-щі Устинівка по вул.Лесі Українки було встановлено гр-на ОСОБА_1 , який в громадському місці поводився агресивно, на законні вимоги поліцейських припинити протиправні дії не реагував та почав виражатись грубою нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом серії ВАД №488911, складеного 22 травня 2026 року інспектором СРПП ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) лейтенантом поліції Балло Д.Л. з доданими до нього матеріалами, 22 травня 2026 року о 23 год. 40 хв. за адресою: вул.Лесі Українки с-ще Устинівка Кропивницький район Кіровоградська область гр-н ОСОБА_1 виражався грубою нецензурною лексикою у публічному місці, на неодноразові прохання працівників поліції припини правопорушення не реагував, чим здійснив непокору, вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Постановою судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2026 року зазначені вище провадження у справах стосовно гр-на ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження №403/358/26.

Про місце, дату та час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.173, 185 КУпАП, гр-н ОСОБА_1 повідомлявся у передбаченому законом порядку, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явився.

Постанова про привід гр-на ОСОБА_1 виконана не була, останній поліцейськими до суду не доставлений. Про причини неможливості виконання постанови суд повідомлений не був.

Разом з тим, згідно з поданою до суду заявою гр-н ОСОБА_1 прохав суд розглянути справи про правопорушення, передбачені ст.173 та ст.185 КУпАП без його участі у зв`язку з тим, що не може з`явитись у судове засідання, оскільки перебуватиме на військовій службі та проходитиме лікування. Через відсутність стабільного зв`язку за місцем проходження військової служби не має можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Проти розгляду справи без його участі не заперечує та не вважає це порушенням його прав та інтересів. До вказаної заяви додав, зокрема, копію військово квитка та відпускного листа.

За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 поліцейськими на вимогу суду доставлений не був, що об`єктивно позбавляє суд можливості забезпечити його особисту участь у розгляді справи, а також враховуючи зміст поданої ОСОБА_1 до суду заяви, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.

При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом диспозиції ст.173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі серія ВАД №840990 від 22 травня 2026 року, діями гр-на ОСОБА_1 , які сержантом поліції ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.173 КУпАП, були: агресивна поведінка, не реагування на законні вимоги поліцейських припинити протиправні дії та висловлювання грубою нецензурною лайкою.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку.

Поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти спеціальну професійну підготовку за відповідними освітніми програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України (ч.1 ст.73 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п.3 розділу І Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 лютого 2016 року №105, поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції, проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції.

За змістом п.6 розділу І Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2016 №50 (далі - Положення №50), поліцейські проходять функціональну, загальнопрофільну, тактичну, вогнепальну та фізичну підготовку. Одним з видів службової підготовки працівників поліції є загальнопрофільна підготовка - комплекс заходів, спрямований на набуття і вдосконалення поліцейським знань, умінь та навичок, необхідних для формування психологічної надійності та стійкості, готовності до дій у надзвичайних ситуаціях, а також надання домедичної допомоги в процесі виконання службових завдань. До складу загальнопрофільної підготовки поліцейського входить, зокрема, психологічна підготовка.

Навчання з тактичної підготовки передбачає набуття та вдосконалення поліцейськими навичок щодо формування морально-психологічної стійкості до виконання службових завдань в особливих умовах (п.2 розділу VI Положення №50).

Відповідно до п.2 розділу VII Положення №50 психологічна підготовка - це навчання, спрямоване на здобуття поліцейськими теоретичних знань та оволодіння практичними уміннями і навичками, необхідними для формування професійно-психологічної надійності, стійкості, готовності до різноманітних умов службової діяльності, а також конструктивної комунікації з населенням. Формування психологічної надійності та стійкості поліцейських також відпрацьовується під час проведення практичних занять з вогневої, фізичної та тактичної підготовок.

Згідно з п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст.28 Закону України «Про Національну поліцію».

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що поліцейський, перебуваючи при виконанні службових повноважень, є спеціально підготовленою особою, на яку законом покладено функції реагування на протиправну поведінку, припинення адміністративних правопорушень та конструктивну взаємодію з особами у конфліктних ситуаціях.

Таким чином, враховуючи, що поліцейський, на відміну від інших осіб, не перебуває у стані спокою під час виконання покладених на нього повноважень, а є посадовою особою, яка зобов`язана припиняти правопорушення, він не може бути об`єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки протилежне суперечить завданням, покладеним на органи поліції та безпосередньо поліцейських, унеможливлюючи їх виконання.

Відомості щодо інших осіб, громадський порядок і спокій яких міг бути порушений внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.

Обставина відсутності потерпілих внаслідок дій гр-на ОСОБА_1 також підтверджується записом поліцейського про їх відсутність у графі «Потерпілий(і)» протоколу про адміністративне правопорушення.

Доданий до протоколу рапорт лейтенанта поліції Балло Д. не береться судом до уваги, як належний доказ на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки зазначений документ є лише констатацією поліцейським певних обставин, які, на його думку, дають підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак такий рапорт поліцейського сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17).

Крім того, як вбачається з відеозапису, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, початок фіксації розпочинається о 23 год. 43 хв. 21 липня 2026 року з моменту прибуття поліцейських на місце події. Під час спілкування з поліцейськими гр-н ОСОБА_1 повідомив, що саме він викликав поліцію у зв`язку з тим, що до нього під`їхав гр-н ОСОБА_3 та попросив цигарку, однак поліцейські, ставлячи уточнюючі запитання та неодноразово перебиваючи його, не давали йому можливості послідовно й до кінця викласти обставини події. Також гр-н ОСОБА_1 , відповідаючи на запитання поліцейських, повідомляв, що до прибуття поліцейських відпочивав зі своєю дівчиною та сестрою. При цьому один із поліцейських зазначив, що сестра гр-на ОСОБА_1 одночасно є його дівчиною. В подальшому гр-н ОСОБА_1 розпочав фіксувати дії поліцейських на власний мобільний телефон, у зв`язку із чим останні висловлювали йому зауваження щодо здійснення відеозйомки. Крім того, з відеозапису вбачається, що поліцейські неодноразово підвищували голос на гр-на ОСОБА_1 , зверталися до нього на «ти» і кожен із них намагався вибити або вихопити з його рук мобільний телефон. Також з відеозапису вбачається, що гр-н ОСОБА_1 повідомляв, що один із поліцейських пересмикнув затвор автомата, після чого гр-н ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок на спеціальну лінію «112». У подальшому словесний конфлікт між поліцейськими та гр-ном ОСОБА_1 переріс у фізичну сутичку, після чого останнього було затримано із застосуванням кайданок, доставлено до відділення поліції та відносно нього складено матеріали про адміністративне правопорушення.

Вказані вище дії поліцейських, а саме неодноразові перебивання гр-на ОСОБА_1 під час надання ним пояснень, підвищення на нього голосу, звернення до нього на «ти», висловлення претензій у зв`язку з викликом поліцейських та здійсненням ним відеозапису дій поліцейських, а також намагання вибити або вихопити з його рук мобільний телефон, оцінюються судом як такі, що не були спрямовані на конструктивне з`ясування обставин події, а, навпаки, сприяли виникненню та подальшому загостренню конфліктної ситуації між поліцейськими та гр-ном ОСОБА_1 ..

При цьому з відеозапису вбачається, що гр-н ОСОБА_1 самостійно викликав поліцейських та намагався повідомити їм обставини, які стали підставою для такого виклику, однак внаслідок дій поліцейських фактично не мав можливості послідовно й у повному обсязі викласти свою позицію.

Крім того, гр-н ОСОБА_1 був одягнений у військову форму та повідомляв поліцейських, що є військовослужбовцем, що безпосередньо підтверджується доданими ним до заяви копіями документів, а тому поліцейські мали врахувати можливий вплив умов проходження військової служби на його емоційний стан, ставитися до нього більш коректно та з повагою, виявити належну стриманість і спрямувати свої дії на деескалацію конфлікту, а не на його подальше загострення.

Здійснення гр-ном ОСОБА_1 відеофіксації дій поліцейських на власний мобільний телефон саме по собі не свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на порушення громадського порядку або спокою громадян, так само як і висловлення ним незгоди з поведінкою поліцейських чи здійснюваними ними діями не може безумовно розцінюватися як дрібне хуліганство.

Крім того, з дослідженого відеозапису не вбачається обставин, які б свідчили, що до виникнення конфлікту з поліцейськими гр-н ОСОБА_1 вчиняв образливе чіпляння до громадян, висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці або здійснював інші подібні дії, які порушували громадський порядок і спокій громадян.

Отже, з досліджених судом доказів, доданих до протоколу серії ВАД №840990 від 22 травня 2026 року, не вбачається вчинення гр-ном ОСОБА_1 дій, які за своїм характером та спрямованістю відповідають об`єктивній стороні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Разом з тим, судом встановлено, що під час конфлікту з поліцейськими гр-н ОСОБА_1 дійсно висловлювався грубою нецензурною лайкою, однак не у зазначений поліцейськими в протоколі час, а вже після виникнення та загострення конфліктної ситуації внаслідок дій самих поліцейських. При цьому такі висловлювання адресувалися виключно поліцейським, а осіб, громадський порядок і спокій яких могли бути порушені, на місці події не було.

З огляду на викладене, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин та наданих нею на їх підтвердження доказів, суд приходить до висновку про недоведеність сержантом поліції ОСОБА_2 факту вчинення гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП (за обставин, викладених в суті протоколу про адміністративне правопорушення), що як наслідок свідчить про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

При вирішенні питання щодо наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом диспозиції ст.185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку

Як вбачається із суті адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі серія ВАД №488911 від 22 травня 2026 року, діями гр-на ОСОБА_1 , які лейтенантом поліції Балло Д.Л. кваліфіковані за ст.185 КУпАП, були: висловлювання грубою нецензурною лексикою у публічному місці, не реагування на неодноразові прохання працівників поліції припинити правопорушення.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абз.2 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року №8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

Дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов`язків, оскільки вимога працівника поліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.

Отже, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв`язку з чим вона висувалась.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначені вище вимоги поліцейським дотримано не було, оскільки не було конкретизовано, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , які б відповідали диспозиції ст.185 КУпАП, зокрема, протокол не містить зазначення конкретного правопорушення, законне розпорядження про припинення якого не виконував ОСОБА_1 , що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у рішенні Європейського суду з прав людини (п.109 рішення «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

Разом з тим, висловлювання грубою нецензурною лайкою у публічному місці саме по собі не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки відповідальність за цією нормою настає виключно за злісну непокору конкретному законному розпорядженню або вимозі поліцейського, висунутим під час виконання ним службових обов`язків.

Отже, сама по собі поведінка гр-на ОСОБА_1 , яка могла мати місце 22 травня 2026 року, не може свідчити про наявність в його діях ознак злісної непокори законній вимозі поліцейського, оскільки для кваліфікацій дій особи за ст.185 КУпАП необхідно встановлення передусім наявності такої вимоги, її законності, та безпосередньої злісної непокори у виконанні такої вимоги, що під час судового розгляду лейтенантом поліції ОСОБА_4 доведено не було.

Суд констатує, що у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, зазначено, що гр-н ОСОБА_1 не реагував саме на неодноразові «прохання» поліцейських припинити правопорушення. Водночас прохання за своїм змістом не є юридично рівнозначним законному розпорядженню або вимозі поліцейського, які повинні бути сформульовані у чіткій та категоричній формі, ґрунтуватися на положеннях закону та стосуватися, зокрема, припинення конкретно визначених протиправних дій. Саме по собі невиконання прохання поліцейського, без встановлення факту висунення законної вимоги або розпорядження та злісної відмови від їх виконання, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП.

Суд не бере до уваги як належний доказ доданий до протоколу відеозапис з технічного засобу відеозапису, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, оскільки, як вбачається з відображених на ньому дати та часу, він містить фіксацію подій за 21 травня 2026 року та не містить фіксації подій, які мали місце 22 травня 2026 року о 23 год 40 хв. та були зазначені у протоколі.

Додана до протоколу копія рапорту лейтенанта поліції Балло Д. не береться судом до уваги, як належний доказ на підтвердження наявності в діях гр-на ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки зазначений документ є лише констатацією поліцейським певних обставин, які, на його думку, дають підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак такий рапорт працівника поліції сам по собі не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17).

З огляду на викладене, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин та наданих нею на їх підтвердження доказів, враховуючи не надання суду належних та достатніх в своїй сукупності доказів на підтвердження факту злісної непокори законній вимозі поліцейського гр-ном ОСОБА_1 , відсутність доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, доказів на підтвердження обставини вчинення гр-ном ОСОБА_1 22 травня 2026 року правопорушення, розпорядження про припинення якого останній відмовлявся виконувати, суддя приходить до висновку про недоведеність лейтенантом поліції ОСОБА_4 факту вчинення гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, що як наслідок свідчить про відсутність в діях останнього складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, 173, 185, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова