Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №127/26777/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №127/26777/26

Суддя: Курбатова І. Л.

Справа № 127/26777/26

Провадження № 1-кп/127/696/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 01.07.2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026025010000221 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, із середньою освітою, на утриманні малолітня дитина 2017 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2019 року за ч. 2 ст. 186, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 19.04.2021 року,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 30 червня 2026 року, приблизно о 23 годині 40 хвилин, перебував в дворі поблизу другого під`їзду будинку АДРЕСА_2 , де в нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_3 , внаслідок її гучної розмови по телефону в дворі вищевказаного будинку. Під час словесного конфлікту у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

В подальшому, ОСОБА_2 , реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , наніс один удар рукою в область обличчя ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2 здійснив спробу нанести ще один удар ОСОБА_3 , проте остання зачепилась за бордюр та впала з висоти власного росту.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 21.07.2026 на підставі даних судово - медичного обстеження ОСОБА_3 , 1994 р.н., даних медичної документації («Довідка фіксакції тілесних ушкоджень» б/№ від 01.07.2026 р. КНТ «Друге Вінницьке ТМО», «Консультативний висновок спеціаліста» від 01.07.2026 КНТ «Друге Вінницькпе ТМО») на її ім`я, враховуючи обставини випадку та згідно з поставленими запитаннями, було встановлено наступне:

При судово - медичному дослідженні ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження: синці на обличчі (1), шиї (1) та правій нозі (2); садна на лівій руці (3).

Вказані ушкодження у ОСОБА_3 належать до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5. «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України 17.01.1995 р.); виникли від травматичної дії (удар, тертя) тупого твердого предмета (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею; за давністю утворення не виключається в строк вказаний в постанові про призначення експертизи - 30.06.2026р.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 1 ст. 125 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_4 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Згідно заяви потерпілої ОСОБА_3 , вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченої винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до характеристики, виданої директором ТОВ «ЖЕО» від 10.07.2026 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Скарг від сусідів та мешканців будинку на ОСОБА_2 не надходило.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 69/3736 від 07.07.2026 року, ОСОБА_2 за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 03.07.2026 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною та наркологічною допомогою не звертався. На замісній підтримувальній терапії станом на 03.07.2026 року не перебуває.

З вимоги про судимість від 07.07.2026 року та долученого вироку вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2019 року за ч. 2 ст. 186, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 19.04.2021 року.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальний проступок в період непогашеної судимості, вину у вчиненні кримінального проступку визнав та щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, з урахуванням ст. 337 КПК України згідно із якою розгляд справи здійснюється в межах обвинувального акту складеного прокурором, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який вину визнав, щиро розкаявся, раніше неодноразово судимий, не працює, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіт, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

При цьому суд враховує те, що призначення покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є недоцільним, оскільки ОСОБА_2 ніде не працює та не має стабільного джерела доходу, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення в період непогашеної судимості. Інший вид покарання у виді виправних робіт до обвинуваченого також не може бути застосований судом, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працює.

Керуючись ст. ст. 65-67, 125 КК України, ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді двохсот годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua