Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №151/437/26 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/437/26

Провадження № 3/151/164/26

ПОСТАНОВА

іменем України

30 липня 2026 року селище Чечельник

Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г. розглянувши матеріали, які надійшли із військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , курсанта 2 навчального взводу 3 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

24 травня 2026 року командиром 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 складено протокол А1890 №127/26 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 КУпАП за те, що він 24.05.2026 о 16 годині 10 хвилин, будучи військовослжбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в місці тимчасового розміщення 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , відмовився виконувати законні вимоги командира (начальника), визначенні наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.05.2026 №2508 "Про складання Військової присяги військовослужбовцями, призваними за мобілізацією", а саме: відмовився скласти Військову присягу на вірність Українському народові, мотивуючи це власними переконаннями.

У судовому засіданні 02.06.2026 ОСОБА_1 пояснив, що вину не визнає, оскільки його незаконно затримали, привезли і оформили, як солдата Української армії без будь-яких пояснень та документів. Він повідомляв працівникам ТЦК, що не являється громадянином України, а є уродженцем та громадянином Російської Федерації. Паспорта громадянина України не отримував, є лише посвідка на постійне проживання видана ВГІРФО ММУ УМВС України в Миколаївській області від 25 вересня 2006 року, яку видали згідно Закону України "Про імміграцію", на підтвердження чого надав ряд документів. Базову загальну середню освіту отримав в Україні та картку платника податків також. Не пам`ятає, які документи для отримання ідентифікаційного номера надавав у податкову. Так-як іноземці не підлягають мобілізації та проходженню служби, згідно законодавства України, крім особистої згоди, якої він не надавав, а саме: контракту не підписував, це і стало причиною його відмови від складання присяги. У військовій частині доводив до відома командирів даний факт, але це результатів не дало.

У судове засідання 30.07.2026 ОСОБА_1 та його представник адвокат Кваша С.С. не з`явилися, проте на електронну пошту суду від адвоката надійшло клопотання, в якому він просив справу розглядати без їх участі, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, а саме відсутність у останього громадянства України, яка офіційно підтверджена компетентним державним органом та не викликає жодних сумнівів. ОСОБА_1 не є громадянином України, що підтверджується наданими суду документами. На сьогоднішній день законодавець прямо забороняє мобілізацію іноземців. Так відповідно до ст. 6 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах. Законом передбачено, що іноземці можуть проходити військову службу виключно добровільно за контрактом. Тобто жодною нормою чинного законодавства України не передбачено можливості призову іноземця на військову службу під час мобілізації. Контракту зі Збройними силами України ОСОБА_1 не укладав. Таким чином, ОСОБА_1 не міг бути суб`єктом мобілізації, а будь-які рішення щодо його примусового призову суперечать чинному законодавству.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-10 КУпАП передбачена відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період в Україні настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб. Отже з того часу настав особливий період, який в наступному був неодноразово продовжений та триває по теперішній час.

Дії, які інкримінуються ОСОБА_1 могли мати ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-10 КУпАП.

Однак, як вбачається з наданих документів, паспорт НОМЕР_2 , виданий 26.08.2014 Г/К РОССИИ, ОДЕССА (рос.мова) на ім`я ОСОБА_1 (рос.мова) ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14), відповідно до якого він являється громадянином Російської Федерації. Його законне перебування на території України підтверджується тимчасовою посвідкою на постійне проживання серія НОМЕР_3 , виданою 25 вересня 2006 року (а.с.13).

Згідно листа Управління ДМС в Миколаївській області від 26.05.2026 за №4801.3.4.-5008/48.2 зазначено, що згідно обліку УДМС у Миколаївській області значиться громадянин РФ ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , який документований посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_3 виданою 25.09.2006 року (а.с.61- зворотній бік).

Згідно відповіді Державної міграційної служби України від 29.06.2026 за № 6.4- 7250/2-26 зазначено, що за наявними обліками територіальнихорганів Державної міграційної служби України (крім ГУ ДМС в АР Крим, УДМС в місті Севастополі та окремих територіальних підрозділів Гу ДМС у Донецькій області та УДМС у Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і територіальні підрозділи ДМС, які знаходяться на території, де ведуться активні бойові дії), рішення щодо набуття до громадянства України з 01.01.1994 року по теперішній час, отримання довідки про реєстрацію особи громадянином України, документування паспортом громадянина України, припинення громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не приймалося (а.с. 51 - зворотній бік).

Відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України Про оборону України", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України, щодо порядку прийняття на військову службу та проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній Гвардії України, Положення "Про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства", зазначено, що призову та проходженню військової служби підлягають громадяни України а іноземці та особи без громадянства - мають право вступити на контрактну службу до Збройних Сил України на добровільній основі.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-10 КУпАП, може бути лише особа, яка відповідно до закону зобов`язана виконувати накази командирів (начальників), тобто військовослужбовець або інший спеціальний суб`єкт військових правовідносин.

ОСОБА_1 не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, оскільки він є громадянином Російської Федерації, тому на нього не поширюється військовий обов`язок, він не підлягає мобілізації та не може бути призваний на військову службу під час мобілізації.Даних про те, що ОСОБА_1 самостійно підписав контракт про службу у ЗСУ матеріали справи не містять, та як зазначив адвокат і сам ОСОБА_3 контракт ним не підписувався.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява F 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява F 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

А згідно рішення у справі "Карелін проти Росії" (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 252, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається через суд, який виніс постанову.

Копію постанови надіслати ОСОБА_1 .

Суддя Людмила ТОКАРЧУК