Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №128/2671/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2671/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695465 від 17.06.2026, складеного ст. інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Сльотою В.В., 04.06.2026 о 13:39 год на автомобільній дорозі М-30 387 км + 681 м, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volvo, н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, при виїзді на головну дорогу не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 (Дати дорогу), не надав перевагу у русі автомобілю Tesla н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та задля уникнення зіткнення здійснив виїзд на смугу, призначену для зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Renault, н.з. НОМЕР_3 , від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збиткам, після чого місце пригоди, до якої був причетний, самовільно залишив, чим порушив 2.10.а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 29.07.2026 не з`явився повторно, хоча про дату, час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Захисник ОСОБА_1 , адвокат Чорнокнижник О.В., до суду також не з`явився, подав заяву, якою просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням у службовому відрядженні, що унеможливлює його особисту участь у розгляді справи в призначений час.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи, суд звертає увагу, що справа надійшла до суду 23.06.2026 та була призначена до розгляду на 08.07.2026, який було відкладено на 29.07.2026. Та 29.07.2026 захисником засобами електронного зв`язку подане клопотання про відкладення судового розгляду, до якого не долучено жодного додатку на підтвердження вказаної ним причини неявки до суду.

Таким чином, ОСОБА_1 та його захисник мали достатньо часу для формування та викладення правової позиції по справі, зібрання та надання суду доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також ОСОБА_1 мав можливість забезпечити захист своїх прав захисником, який має достатньо часу для з`явлення до суду, однак таким правом з невідомих суду причин в повній мірі не скористався.

Суд звертає увагу, що неможливість захисника прибути в судове засідання не звільняє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, від явки до суду, зайнятість адвоката не є перешкодою для явки в судове засідання самого ОСОБА_1 , як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та доказів на підтвердження поважності причин його неявки також не надано.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За вказаних обставин, враховуючи обізнаність ОСОБА_1 з наявністю відповідного судового провадження щодо нього та відсутність доказів поважності причин неявки до суду 29.07.2026, як ОСОБА_1 , так і його захисника, на підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявними матеріалами.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №695465, складеного відносно ОСОБА_1 , долучено витяг з адміністративної практики відносно ОСОБА_1 , копію повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за відсутності вказівки на будь-який інший автомобіль, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №200835 від 17.06.2026, складеного щодо ОСОБА_2 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №695444 від 17.06.2026, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постановлену ст. інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Сльотою В.В. 17.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

При цьому, в письмових поясненнях, викладених ОСОБА_1 у вищевказазних протоколах та постанові від 17.06.2026, останній зазначив, що вини не визнає, транспортний засіб не перебуває в його власності, чи знаходився у вказаний час за кермом не пам`ятає, свою причетність до вказаної події не визнає.

Відповідно до копії звернення начальнику Управління патрульної поліції у Вінницькій області від 11.06.2026, ОСОБА_2 просив прийняти міри до водія автомобіля Volvo СХ90, н.з. НОМЕР_4 , який не виконав умови дорожнього знаку «дати дорогу», чим спричинив йому перешкоду в русі, внаслідок чого він здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем Renault н.з. НОМЕР_3 .

Згідно копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 17.06.2026, хто саме був за кермом автомобіля Volvo 04.06.2026 за вищевказаних обставин йому не відомо.

Згідно копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 17.06.2026, ДТП 04.06.2026 о 13.40 він не пам`ятає, транспортний засіб не перебуває у його власності, тому свою причетність заперечує, вину не визнає та не рахує себе учасником ДТП.

З рапорту ст. інспектора ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції В. Сльоти вбачається, що після отримання заяви ОСОБА_2 працівниками ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області було встановлено, що до вказаної пригоди причетний ОСОБА_1 , тому 17.06.2026 відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи за ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП, однак яким чином працівниками ВРОМ ДТП УПП у Вінницькій області було встановлено, що до вказаної пригоди причетний ОСОБА_1 , в рапорті не зазначено.

Крім цього, такий доказ неможливо уважати об`єктивним, належним та допустимим доказом у справі, оскільки він складений особою, яка є представником суб`єкта владних повноважень і виконує фукнції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Така позиція повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року № 489/4827/16а.

Будь-які інші належні та допустимі докази на підтвердження участі саме ОСОБА_1 у вищевказаних в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах суду не надавались.

Таким чином, надані суду докази грунтуються на припущенні, що за кермом вказаного автомобіля Volvo, н.з. НОМЕР_1 , 04.06.2026 о 13:39 год перебував саме ОСОБА_1 , який цю обставину в письмових поясненнях заперечує.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

При цьому суд не зобов`язаний вишукувати докази винуватості особи за пред`явленим їй обвинуваченням за відсутності обгрунтованих клопотань, оскільки таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є неприпустимим.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки наданими суду доказами не підтверджено в обсязі «поза розумним сумнівом», що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля Volvo, н.з. НОМЕР_1 , 04.06.2026 о 13:39 год, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, ст. 122-4 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: