Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №459/1610/20 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/1610/20 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М. В

Провадження № 22-ц/811/1727/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання – Федчун Н. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 13 квітня 2026 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Шептицького міського суду Львівської області, починаючи з червня 2020 року перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 10 березня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи № 758/13244/25, яка перебуває у провадженні Подільського районного суду міста Києва відмовлено.

02 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про роз`яснення цієї ухвали.

Заява мотивована тим, що ухвала суду є для нього незрозумілою в частині мотивів відмови у зупиненні провадження у справі. Заявник просить роз`яснити окремі положення ухвали, зокрема, щодо можливості її апеляційного оскарження, застосування норм ЦПК України про зупинення провадження, а також підстав, з яких суд не вбачав необхідності у зупиненні провадження у зв`язку з розглядом іншої справи. У поданій заяві ОСОБА_1 просив суд роз`яснити ухвалу суду від 10 березня 2026 року, не змінюючи її змісту.

Ухвалою Шептицького міського суду Львівської області від 13 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 10 березня 2026 року.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши в травні 2026 року через підсистему «Електроннйи суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 13 квітня 2026 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при постановленні оскарженої ухвали судом не враховано, що заява про роз`яснення ухвали суду містила достатні підстави для цього, оскільки у цій заяві він просив роз`яснити, зокрема те, якої із передбачених процесуальним законодавством умов не вистачило для задоволення поданого ним раніше клопотання про зупинення провадження у справі. Чи підлягає дана ухвалу апеляційному оскарженню. Посилається у скарзі також на кримінальні провадження, під час розслідування яких мають бути перевірені обставини заподіяння шкоди заявнику, зокрема, щодо факту підробки кредитного договору. Вказує також на те, що нерозуміння підстав для відмови у зупиненні провадження у справі, з приводу чого ним і було подано відповідну заяву про роз`яснення судового рішення, ще більше посилює недовіру до судді і загалом до законності та правосуддя у місцевому суді, в провадженні якого перебуває дана цивільна справа.

Відзив на апеляційну скаргу від АТ «Універсал Банк» не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи.

Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі №182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19.

Враховуючи, що сторони не з`явились в судове засідання, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду їх заяви та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання.

Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Процесуальний порядок роз`яснення судового рішення врегульовано положеннями статті 271 ЦПК України.

Згідно із частинами першою, другою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

З огляду на зміст зазначених норм, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Незрозумілим є, зокрема, таке судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас, суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Суть роз`яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в такому роз`ясненні.

Подібні висновки викладено в ухвалах Верховного Суду від 30 січня 2024 року в справі № 607/2611/22, від 05 квітня 2023 року в справі № 127/16528/20, від 15 червня 2022 року в справі № 759/1382/19, від 17 квітня 2024 року в справі № 711/10061/15-ц.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання.

Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, механізм, визначений статтею 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не погоджується з висновками суду по суті спору або не розуміє мотивацію судового рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 зазначено, що: «роз`яснення судового рішення – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто, йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду».

Враховуючи те, що ухвала суду, яку просить роз`яснити заявник, не підлягає виконанню, а зміст поданої ним заяви про роз`яснення в основному зводиться до нерозуміння ним мотивації цієї ухвали, що не узгоджується із завданнями інституту роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволення цієї заяви.

При цьому колегія суддів враховує, що заявник не позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду, яку він просив роз`яснити під час оскарження рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду справи, включивши відповідні заперечення щодо цієї ухвали до апеляційної скарги.

Відтак, доводи апеляційної скарги, які є ідентичними доводам заяви про роз`яснення судового рішення, колегія суддів вважає необґрунтованими, такі правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскарженої ухвали, адже такі ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм процесуального права, і такі колегією суддів відхиляються з мотивів, наведених у цій постанові.

Поряд з цим колегія суддів вчергове вважає за необхідне звернути увагу заявника на таке.

За змістом частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

За приписами пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За правилами частини першої, пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи обставини цієї справи, зокрема, що провадження у ній відкрито шість років тому, а також те, що під час її розгляду судом першої інстанції заявник користується правничою допомогою, чергове подання ним заяви про роз`яснення судового рішення, яке не підлягає такому роз`ясненню згідно з положеннями процесуального закону, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що такі дії містять ознаки зловживання процесуальними права, адже спрямовані на безпідставне затягування (перешкоджання) розгляду справи, та у разі продовження заявником вчинення таких чи подібних дій до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався норм процесуального права при вирішенні питання про роз`яснення судового рішення, відтак підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Тому таку необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу – без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, підстави для здійснення розподілу судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шептицького міського суду Львівської області від 13 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич