Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №442/2182/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/2182/25 Головуючий у 1 інстанції: Павлів З.С

Провадження № 22-ц/811/3693/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Хоцяновича О.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,

встановив:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором купівлі-продажу транспортного засобу №4642/2025/5183004 від 04.03.2025 року, за купівлю транспортного засобу марки BMW, модель 530D, номер кузова (шасі, рама) VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , в розмірі 288000 грн.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 04.03.2025 року, близько 07:45, він, за вказівкою ОСОБА_4 , який займався продажем його автомобіля, прийшов у сервісний центр МВС ТСЦ 4642, який знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 64, там до нього подзвонив невідомий йому чоловік з мобільного телефону НОМЕР_3 , який представився, як ОСОБА_5 , і сказав, що він від

ОСОБА_4 познайомив позивача з відповідачкою ОСОБА_3 та представив її, як покупця автомобіля.

Цього ж дня, 04.03.2025 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу №4642/2025/5183004 транспортного засобу, згідно якого транспортний засіб марки BMW, модель 530D, номер кузова (шасі, рама) VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 , був відчужений ОСОБА_3 за ціною 288000 грн.

Однак, після оформлення договору купівлі-продажу з позивачем ніхто не розрахувався, а ОСОБА_3 запевнила його, що розрахунок за проданий транспортний засіб буде через її представників. Він одразу почав телефонувати на номер телефону ОСОБА_3 , який вказаний в договорі, але такий виявився недійсним. Тоді ж, він зателефонував до ОСОБА_6 , який сказав, що договір підписаний і питання оплати є закритим, а розрахунок провели з ОСОБА_7 . Після цього, позивач зателефонував до ОСОБА_4 , але останній не відповів на дзвінок. З того часу кошти за транспортний засіб так і не були повернуті.

Позивач вважає, що відповідачкою ОСОБА_3 порушені умови договору купівлі-продажу автомобіля, передбачені пунктами 3.1, 4.1 та 5.1 договору, тому саме вона є відповідальною за неналежне виконання умов договору в частині проведення оплати за куплений нею автомобіль.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 березня 2025 року, а саме: скасовано арешт на транспортний засіб марки BMW, модель 530D, 2006 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , та заборону ОСОБА_3 та іншим особам, у тому числі працівникам сервісних центрів МВС України, вчиняти дії щодо транспортного засобу марки BMW, моделі 530D, 2006 року випуску, сірого кольору, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 (продажу, дарування, чи іншого способу відчуження транспортного засобу, передання його в тимчасове чи постійне володіння, користування чи розпорядження іншим особам).

Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2025 року, а саме: скасовано арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_3 у банківських установах.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , просив його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суд безпідставно визнав доведеним факт сплати коштів, оскільки послався виключно на текст договору, позаяк, свідки зі сторони позивача: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у судовому засіданні чітко підтвердили, що передачі коштів в день укладення договору не відбулось, окрім того, відповідачка не надала жодних доказів на підтвердження факту передачі нею грошей за придбаний автомобіль (ні розписки, ні свідчень осіб, які безпосередньо бачили момент передачі грошей).

Вважає, що висновок суду першої інстанції про проведення розрахунку є припущенням, що прямо заборонено положенням ч.6 ст.81 ЦПК України.

За позицією позивача, наявність у тексті договору фрази про те, що розрахунок проведено, не є належним доказом реальної оплати, оскільки Верховний Суд неодноразово зазначав, що зміст договору не підтверджує фактичне отримання коштів, якщо немає інших доказів, натомість, показання свідків зі сторони позивача судом першої інстанції фактично проігноровано.

Додає, що суд не врахував наявність кримінального провадження у Дрогобицькому РВП ГУНП у Львівській області №12025141110000359 від 17.03.2025 року, внесеного за його заявою. На момент розгляду справи відомості про можливе шахрайство внесені до ЄРДР за ч.2 ст.190 КК України, що підтверджує спірність факту отримання коштів.

Зазначає, що ним виконано умови договору, автомобіль був переданий ОСОБА_3 , а вона, в свою чергу, зобов`язувалася відповідно до п.5.1 договору сплатити продавцеві ціну транспортного засобу, зазначену у п.3.1 договору - 288000 грн., однак, в порушення умов договору купівлі-продажу відповідачкою не проведено розрахунку за придбане майно, а спроби врегулювати спір в досудовому порядку виявилися безрезультатними.

10.12.2025 року відповідачка ОСОБА_3 в особі свого представника - адвоката Грачова Д.Ю. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду 21.07.2026 року обидві сторони з`явились. Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 30.07.2026 року о 12:50.

Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2025 року в сервісному центрі РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях - ТСЦ 4642 у м. Дрогобич між ОСОБА_1 (продавцем) та ОСОБА_3 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу №4642/2025/5183004 транспортного засобу.

У п.1.1 договору вказано, що на умовах договору продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб маки BMW, модель 530D, 2006 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рама) VIN: НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_4 .

Згідно з п.2.1 договору, передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна.

У відповідності до п.2.2 договору, право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання даного договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 288000 гривень.

Відповідно до п.4.1 договору, кожна сторона зобов`язується виконувати реально та належно обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків за цим договором.

Згідно з п.5.1 договору, покупець зобов`язаний: в порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити продавцеві ціну транспортного засобу, зазначену у п.3.1 договору; в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти транспортний засіб.

У відповідності до п.6.1 договору, продавець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати транспортний засіб.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання (п.9.1).

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 зазначив, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Згідно зі статтею 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.

Умовами укладеного між сторонами 04.03.2025 року договору купівлі-продажу транспортного засобу №4642/2025/5183004 передбачено, що передача транспортного засобу - автомобіля маки BMW, модель 530D, 2006 року випуску, колір сірий, номер кузова (шасі, рама) VIN: НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_4 , продавцем ОСОБА_1 і прийняття його покупцем ОСОБА_3 здійснюється після повної оплати вартості майна за ціною 288000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив той факт, що автомобіль був переданий ним в день підписання договору і в цей день відбулась державна реєстрація автомобіля за відповідачкою ОСОБА_3 , тому, з урахуванням умови пункту 2.1 договору про те, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, підстав для висновку про те, що оплата вартості придбаного автомобіля відповідачкою ОСОБА_3 не відбулась, немає.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що умовами договору купівлі-продажу не передбачено обов`язку сторін (сторони) засвідчувати передачу-приймання транспортного засобу відповідним актом, розпискою тощо, а відтак, доводи позивача про те, що для встановлення факту оплати не достатньо одного лише тексту підписаного сторонами договору, є безпідставними, оскільки при визнанні продавцем та покупцем факту передачі/приймання транспортного засобу, такі доводи не узгоджуються з наведеними вище умовами договору, який сторонами не оспорювався і є дійсним.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У статті 80 ЦПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції стороною позивача не було надано належних, допустимих і достатніх доказів, за наявності яких суд міг би дійти висновку, що ОСОБА_1 , продаючи свій автомобіль покупцю ОСОБА_3 , не отримав від неї повної оплати обумовленої вартості автомобіля.

Сам факт наявності в Дрогобицькому РВП ГУНП у Львівській області кримінального провадження №12025141110000359 від 17.03.2025 року, відкритого за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, не свідчить про невиконання відповідачкою ОСОБА_3 умов укладеного між ними договору купівлі-продажу автомобіля.

Крім того, звернення ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні стосується притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , а не відповідачки ОСОБА_3 .

За встановлених і наведених вище обставин справи, в колегії суддів немає підстав для інших висновків по суті вирішення даного спору, ніж тих, яких дійшов суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та обставини справи, давши належну правову оцінку доказам, які сторони подали на підтвердження своїх вимог та заперечень, застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування рішення, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 30 липня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич