Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №684/361/26 — Старосинявський районний суд Хмельницької області

ВИРОК

іменем України

Справа № 684/361/26

Провадження № 1-кп/684/20/2026

30 липня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар с/з ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2026 року за №12026243100000163, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в:

05 квітня 2026 року близько 01 год 30 хв, у обвинуваченого ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння у приміщенні веранди житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_4 розпочався словесний конфлікт, в ході якого у нього виник умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень.

Надалі, ОСОБА_5 без відриву у часі, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , узяв до рук господарську сокиру, яка лежала поряд із вхідними дверима до будинку, якою умисно наніс 1 (один) удар кутом металевого полотна сокири у щелепну ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_4 , який перебував у стоячому положенні у приміщені веранди вищевказаного житлового будинку, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: ран шкіри верхньої губи з переходом на ніс, рани слизової оболонки верхньої губи; повних вивихів 21,22 зубів; переломів медіальної, латеральної, передньої стінок правої верхньощелепної пазухи без зміщення з переходом на альвеолярні відростки 21 зуба зі зміщенням, тіла нижньої щелепи справа на рівні 42 зуба, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнав себе винним повністю у висунутому йому обвинуваченні за ч. 1 ст.122 КК України, надав суду показання, згідно яких підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, зокрема показав, що 05 квітня 2026 року він, його матір, дружина (на той час ще наречена) та потерпілий ОСОБА_4 перебували у будинку поАДРЕСА_2 , він вживав алкогольні напої та перебував у стані алкогольного сп`яніння. Близько 01 год. 30 хв., коли вони перебували у веранді будинку та курили, у нього раптово виникли словесні непорозуміння із ОСОБА_4 , тому він вийшов на вулицю, взяв сокиру, яка була у дворі, після чого зайшов у веранду на наніс один удар сокирою в сторону потерпілого, після чого ОСОБА_6 впав, а він злякався та вийшов з будинку та пішов. Про свій вчинок він щиро жаліє, вину визнає в повному обсязі, кількості та тяжкості тілесних ушкоджень не заперечує, у вчиненому щиро розкаюється, в судовому засіданні просив вибачення у потерпілого, заявив про намір відшкодувати йому шкоду, однак до цього часу ще не відшкодував через відсутність коштів, просив суворо не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачений повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджують його вину, заявивши про недоцільність їх дослідження під час судового розгляду та клопотав про розгляд справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні надав суду показання про те, що події дійсно відбувались так, як це пояснив обвинувачений ОСОБА_5 , а саме останній наніс йому один удар сокирою, коли він знаходився у веранді та курив, внаслідок чого йому заподіяно зазначені у обвинувальному акті тілесні ушкодження. На даний час шкода йому ще не відшкодована, він наполягає на відшкодуванні йому витрат на лікування, про що вони із обвинуваченим та його матір`ю усно домовились, однак, враховуючи молодий вік обвинуваченого, просить його суворо не карати та не позбавляти волі.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, не заперечуючи обставин, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому провів допит обвинуваченого, потерпілого та дослідив матеріали кримінального провадження, що надані стороною обвинувачення, в тій частині, яка характеризує особу обвинуваченого.

Зважаючи на наведене, суд, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Згідно ч.2 ст.50, ч.2 ст.65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, мотиви і обставини вчинення злочину, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів невролога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується добре.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, наближений до мінімального. Водночас, з врахуванням наведених пом`якшуючих покарання обставин, ставлення обвинуваченого до вчиненого та його каяття, позиції потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, а також з врахуванням даних досудової доповіді про можливість виправлення особи обвинуваченого без ізоляції від суспільства, суд приходить до переконання, що є підстави для звільнення обвинуваченого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_5 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як і ним, так і іншими особами.

Також суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_5 у період іспитового строку на нього слід покласти передбачені ст.76 КК України обов`язки.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення. Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Головуюча суддя ОСОБА_1