Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №607/15712/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 Справа №607/15712/26 Провадження №3/607/4596/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , не працює,

за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

12.07.2026 приблизно о 21:50 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, принижував, залякував та погрожував, а також вчинив дії фізичного характеру, а саме штовхнув та копав ногами по її тілу, внаслідок чого була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю, чим порушив вимоги п.п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Окрім того, 12.07.2026 приблизно о 21:50 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 в присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру, а саме висловлював словесні образи, погрози, принижував, залякував, штовхав та копав ногами по її тілу, чим вчинив дії, що завдали шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, а також психічному здоров`ю дитини, чим порушив вимоги п.п. 2, 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Окрім того, 12.07.2026 приблизно о 21:50 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 за місцем проживання в присутності брата дружини ОСОБА_4 , 2011 р.н., вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру, а саме висловлював словесні образи, погрожував, залякував, штовхав та копав ногами по її тілу, чим вчинив дії, що завдали шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, а також психічному здоров`ю дитини, чим порушив вимоги п.п. 2, 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Окрім того, 12.07.2026 приблизно о 21:50 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство щодо брата дружини ОСОБА_5 , 2013 р.н., а саме дії психологічного та фізичного характеру: ображав, висловлювався нецензурними словами, штовхав, шарпав за одяг та вдарив рукою по обличчю, чим завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю дитини, чим порушив вимоги п.п. 2, 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають чотири справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином, що підтверджується відеозаписами, долученими до матеріалів справи. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон), домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (ч. 3 ст. 3 Закону).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону, фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, зафіксованими у протоколах про адміністративні правопорушення від 12.07.2026 серії ВБА №150515, серії ВБА №150517, серії ВБА №150516, серії ВБА №150518; відеозаписами, що містяться на DVD-R дисках; поясненнями ОСОБА_2 від 12.07.2026, відповідно до яких вона проживає в АДРЕСА_2 , з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , а також тимчасово з її братами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 12.07.2026 приблизно о 21:50 ОСОБА_1 почав вчиняти домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме словесно ображав, копав, матюкав, виражався нецензурними словами щодо неї, що відбувалося у присутності її брата ОСОБА_4 і її сина ОСОБА_3 . Також він дав ляпаса її брату ОСОБА_5 та словесно його ображав. Чоловік поводить себе неадекватно, агресивно, а також зловживає алкогольними напоями, що відбувається регулярно; копіями форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.07.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №438327 від 12.07.2026; рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП М. Юзя від 12.07.2026; витягом з ІПНП України електронного рапорту Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ЄО №37039 від 12.07.2026, відповідно до якого 12.07.2026 о 22:04 надійшло повідомлення лікаря ОСОБА_6 про те, що в АДРЕСА_2 , бригаді ЕМД потрібна допомога поліції, оскільки агресивний пацієнт, військовий, у нетверезому стані. Поліцейські УПП ек. 101, прибувши на місце події, виявили заявницю ОСОБА_2 , яка пояснила, що чоловік ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 , виражався нецензурно, ображав, штовхав та копав її ногами по тілу. Також свідком цього був її малолітній брат ОСОБА_4 , який був присутній при цьому. Під час події також був присутній малолітній ОСОБА_5 , який намагався захистити сестру. Однак ОСОБА_7 почав вчиняти дії фізичного та психологічного характеру стосовно нього, а саме вдарив по обличчю, шарпав за одяг та ображав.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного та фізичного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, образи, погрози), внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого; ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітніх осіб, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто у межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», беру до уваги те, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, а тому не вбачаю підстав для направлення його на проходження такої програми.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 276, 277, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП: справа № 607/15712/26, провадження № 3/607/4596/2026, справа № 607/15713/26, провадження № 3/607/4597/2026, справа № 607/15715/26, провадження № 3/607/4599/2026, справа № 607/15716/26, провадження № 3/607/4600/2026, в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер – справа № 607/15712/26, провадження № 3/607/4596/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень, який стягнути в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 040,00 грн (дві тисячі сорок гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель