Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №462/830/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/830/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Задорожної Н.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи Горячої І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – служба у справах дітей Рава-Руської міської ради Львівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із уточненою позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3500 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач є старшим братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їхня мати ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 08.02.2017 року та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько його малолітнього брата – відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом тривалого часу не виконує свої батьківські обов`язки щодо свого сина ОСОБА_4 , зокрема не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його життям і здоров`ям, не забезпечує матеріально, не проживає з ним та зловживає алкогольними напоями, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просить позбавити його батьківських прав. Крім того, оскільки малолітній брат проживає разом з позивачем та такий несе самостійно всі витрати, що пов`язані з його вихованням та забезпеченням життєдіяльності, то просить стягнути також аліменти з ОСОБА_3 на утримання його сина ОСОБА_4 в розмірі 3500 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Таким чином, у зв`язку з потребою у полегшенні можливостей для забезпечення прав та інтересів брата, позивач змушений був звернутись до суду з вимогами про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, які просить задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26.02.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

08.06.2026 року в порядку ст.200 ЦПК України судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засідання 08.06.2026 року у ході вступних промов позивач та представник позивача підтримали в цілому доводи, викладені стороною позивача у позовній заяві. Додатково посилалися на те, що такі вимоги фактично вмотивовані потребою у забезпеченні позивачу можливості вирішити певні юридичні питання, які стосуються прав та інтересів його брата, зокрема права на свободу пересування чи його спадкових прав, що за самоусунення батька від виконання батьківських обов`язків видається неможливим без позбавлення його батьківських прав.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, відзиву не подав. При цьому, ОСОБА_3 26.03.2026 року подав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Рава-Руської міської ради Львівської області – Горяча І.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зазначивши, що з даних, досліджених органом опіки та піклування, випливає, що батько життям сина не цікавиться та не піклується про нього, а всі потреби дитини забезпечує брат, з яким ОСОБА_4 вже довгий час проживає.

Заслухавши пояснення позивача і його представника, представника третьої особи, показання свідка ОСОБА_6 , думку малолітньої дитини, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він - ухиляютьсявід виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.

Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема, один з батьків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Батьками ОСОБА_1 у даному свідоцтві записані ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.3).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 08.02.2017 року, актовий запис №39 (а.с.7).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками дитини у даному свідоцтві записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.2).

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

За даними довідок № 91 від 05.02.2024 року та №563 віл 14.10.2024 року ОСОБА_1 разом із його малолітнім братом проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13).

З витягів з реєстру територіальної громади від 14.10.2024 року та 01.08.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10-11).

З акту обстеження умов проживання від 05.05.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що умови є незадовільними, у квартирі брудно, помешкання потребує ремонту, відчутний різкий неприємний запах (а.с.78).

Як вбачається з позиції позивача, відповідач протягом тривалого часу не спілкується та в жодний спосіб не контактує з дитиною, не цікавиться його навчанням і не турбується про фізичний і духовний розвиток сина, матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Вказані обставини підтвержуються заслуханою у судовому засідання 21.07.2026 року думкою малолітнього брата позивача – ОСОБА_4 , який підтвердив, що у нього фактично відсутні відносини з батьком, оскільки останній ніяким чином не піклується про нього та в цілому не проявляє інтересу до його життя, не дзвонить до нього, не відвідує. Вказав, що проживає з братом, який про нього піклується та з яким у нього дуже теплі та дружні відносини. Додатково зазначив, що розуміє суть даного позову та підтримує позбавлення батьківських прав його батька відносно нього.

Факт того, що батько не проживає із сином та ніяким чином не бере участі у його вихованні підтверджується і показами свідка.

Так, свідок ОСОБА_6 , який 5 років орендує кімнату в квартирі ОСОБА_3 на АДРЕСА_2 , у своїх показаннях вказав, що ОСОБА_3 жодним чином участі у вихованні сина ОСОБА_4 вже тривалий час не бере, матеріально не забезпечує, бажання спілкуватись та відвідувати сина не проявляє, зловживає алкогольними напоями, а дитина проживає разом з своїм братом окремо від батька. В квартирі ОСОБА_3 умови для проживання дитини є неналежними, все захаращено.

Згідно із ч. 4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч.5 ст.19 СК України).

Висновком органу опіки і піклування виконавчого комітету Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №112 від 28.05.2026 року прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.54-56).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно із ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків. Обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про її намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дитини. Докази щодо спростування таких обставин в матеріалах справи відсутні.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 3500 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, то суд приходить до переконання, що така вимога підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських права, зокрема не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При розгляді позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років, якийскладає 3512 грн.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, яка є першим і основним міжнародно-правовим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року.

Згідно з визначеними Декларацією принципами, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом.

Найкраще забезпечення інтересів дітей має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть їх батьки.

Виходячи з наведеного, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання брата ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 02.02.2026 року.

Згідно з ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Виходячи із наведеного, враховуючи, що ОСОБА_3 внаслідок свідомої поведінки та нехтування покладеними на нього, як на батька, обов`язками, протягом тривалого часу ухиляється від їх виконання, та те, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд дійшов переконання, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивач був звільнений, підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1331,20 грн. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 02.02.2026 року до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 1331,20 грн. судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1331,20 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;

третя особа - служба у справах дітей Рава-Руської міської ради Львівської області, ЄДРПОУ 44466754, місцезнаходження – Львівська область, Львівський район, м.Рава-Руська, вул.Я.Мудрого, 3.

Текст рішення складено 30.07.2026 року.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний