Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №461/5547/26
Суддя: Кротова О. Б.
Справа №461/5547/26
Провадження №3/461/2133/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова О.Б. Кротова, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою6 АДРЕСА_2 , непрацюючої,
за ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в с т а н о в и в :
17.07.2026 близько 18:00год гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні магазину “Рукавичка”, що за адресою: м.Львів, вул.Шпитальна, буд.1, шляхом вільного доступу здійснила дрібне викрадення чужого майна на загальну суму 850,67грн без ПДВ, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.51 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи. Постанова суду про привід від 24.07.2026 не виконана. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій просить здійснювати розгляд справи без її участі.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.51 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №023663 від 17.07.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, який складено у присутності ОСОБА_1 , яка зазначила, що свою вину визнає, про що свідчить її підпис;
- заявою керуючого магазином «Рукавичка» ОСОБА_2 від 17.07.2026, в якій просить вжити заходи щодо невідомої особи жіночої статі, яка винесла товар, а саме 17.07.2026 о 18год 00хв з приміщення магазину «Рукавичка» за адресою: м.Львів, вул.Шпитальна, буд.1, шляхом вільного доступу взяла товар з вітрини і вийшла за межі каси не проплатив за нього. Тим самим спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму: у закупівельних цінах без ПДВ — 850,67 грн, у роздрібних цінах з ПДВ — 1255, 49 грн, а саме — кава ЯКОБС 4 шт.
- довідкою про вартість викраденого товару;
- рапортом працівника поліції.
Таким чином, суду надано достатньо доказів в підтвердження вчинення порушення за ч.2 ст.51 КУпАП та вини у цьому ОСОБА_1 , підстав сумніватися в їх достатності та достовірності немає. Її дії за ч.2 ст.51 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки вона вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Із врахуванням наведеного, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.51 КУпАП, у виді штрафу.
Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути 665,60 грн судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.40-1, 51, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ольга КРОТОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua