Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №711/5703/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5703/26

Номер провадження 3/711/1431/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 11.05.2026 о 06.00 год. в м.Черкаси по вул. Солом`янська, 4, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив наїзд на огорожу. Внаслідок транспортний засіб та огорожа отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після ДТП ОСОБА_1 залишив місце пригоди, приймалися заходи до його розшуку.

Особа стосовно якої складені протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, ст.122-2 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за його відсутності, не порушив його право на захист.

Крім того, останній реалізував своє право на захист через укладення договору на правничу допомогу з захисником Павленко М.В. та надав суду письмові пояснення, згідно яких зазначив, що дійсно 11.05.2026 він, керуючи автомобілем ВАЗ-21011, д.н.з. НОМЕР_2 , під час виконання маневру паркування, випадково зачепив бампером паркан, який належить його сусіду. Він жодним чином не мав наміру приховувати факт пошкодження майна чи уникати відповідальності, тобто в його діях був відсутній умисел, який є обов`язковою ознакою правопорушення за ст.122-4 КУпАП. Одразу після інциденту він зупинився, самостійно розшукав власника паркану, повідомив йому про те, що сталося, та запропонував відшкодувати завдані збитки. Вони спільно оглянули пошкодження та дійшли згоди щодо їх добровільної компенсації з його боку в повному обсязі. Оскільки вони врегулювали це питання мирним шляхом, він був впевнений, що конфлікт вичерпано і потреби у виклику поліції немає, адже претензій до нього сусід на той момент не висловлював. На виконання їх усної домовленості, наступного дня, 12.05.2026, він перерахував на банківську картку сусіда грошові кошти у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень у якості повної компенсації за пошкоджений паркан. Цей факт підтверджується квитанцією про переказ коштів, яку він додає до цього пояснення. Про те, що сусід згодом вирішив викликати поліцію, йому стало відомо пізніше. Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення за ст.122-4 КУпАП, оскільки він не тікав з місця пригоди, а навпаки - проявив добросовісність, повідомив власника та відшкодував збитки до складання протоколу. Крім того, враховуючи, що завдана шкода є незначною і була повністю відшкодована ним добровільно, суспільної небезпеки не становили. Вину у вчиненні ДТП визнає в повному обсязі. Враховуючи викладене просить суд провадження за ст.122-4 КУпАП закрити.

В судовому засіданні представник особи стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 – адвокат Павленко М.В. на безпосередній участі ОСОБА_1 не наполягала. Щодо вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП зазначила наступне. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28.05.2026 серії ЕПР1 № 677765 зафіксовано, що 11.05.2026 о 06:00:00 в м. Черкаси по вулиці Солом`янська 4 водій, керуючи автомобілем став учасником дорожньо-транспортної пригоди місце якої залишив, чим порушив п.2.10.а. ПДР - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху місця вчинення ДТП. Згідно зі ст.122-4 КУпАП, особа несе відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу. Протокол про адміністративне правопорушення та наявні у справі матеріали не містять відомостей, які би вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_1 усвідомлював те, що він як учасник дорожньо-транспортної пригоди пошкодив паркан та умисно залишив місце, доказів на підтвердження цього не надано. У своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснив, що після невдалого маневру та пошкодження паркану він не мав наміру приховувати факт пошкодження майна чи уникати відповідальності, тобто відсутній умисел, а одразу після пригоди самостійно розшукав власника паркану, повідомив йому про те, що сталося, та запропонував відшкодувати завдані збитки. Також зазначає про те, що вони спільно з власником пошкодженого паркану оглянули завдані збитки та дійшли згоди щодо добровільної компенсації зі сторони ОСОБА_1 в узгодженому розмірі. Так як ситуація була врегульована, то, на думку ОСОБА_1 , потреби у виклику поліції немає, адже претензій від сусіда (власника пошкодженого паркану) не було висловлено. Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно залишив місце пригоди. Таким чином наявні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на залишення місця транспортної пригоди з умислом навмисного уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, компенсацію за пошкоджене майно, а тому в його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами. Щодо вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП слід зазначити наступне. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28.05.2026 серії ЕПР1 №677760 зафіксовано, що 11.05.2026 о 06:00:00 в м. Черкаси по вулиці Солом`янська 4 водій керуючи автомобілем, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив наїзд на огорожу. Внаслідок ДТП завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1 ПДР - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.3 ПДР - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п. 2.3.б ПДР - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі та п. 1.5. ПДР - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Згідно наявних в матеріалах справи поясненнях зазначається про пошкодження паркану домоволодіння ОСОБА_2 , однак предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення є не лише встановлення факту пошкодження певного майна, але перш за все наявність безпосереднього об`єкту адміністративного правопорушення - суспільних відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху учасником дорожнього руху. Відповідно до п.1.10 ПДР України учасником дорожнього руху є особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджених у справі доказів місце пошкодження це територія приватного домоволодіння, яке ніякого відношення до дорожнього руху не має (не є ні дорогою, не має доступу до будь-якої дороги) відсутній як об`єкт, так і суб`єкт та відповідно об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 14 від 23.12.05 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (п. 5) якщо особа під час виконання сільськогосподарських робіт порушила правила не безпеки дорожнього руху, а інші правила, її дії за наявності до того підстав, підлягають кваліфікації за статтями, які передбачають відповідальність за недодержання саме цих (інших) правил, а у відповідних випадках - за знищення майна. Враховуючи встановлення відсутності об`єкта, об`єктивної сторони та суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд не вправі досліджувати та встановлювати факт заподіяння шкоди, особу, винну у її заподіянні, причинний зв`язок між діями особи та наслідками, що настали, потерпіла має право на притягнення до відповідальності особи за іншими нормами законодавства, зокрема про відшкодування завданого матеріального збитку в порядку цивільного судочинства. На підставі викладеного просить суд провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122-4 та ст.124 КУпАП - закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні допитаний ОСОБА_3 , який пояснив, що він є потерпілим у даному провадженні. По суті справи пояснив, що він проживає в приватному секторі. Близько двох місяців до події, ОСОБА_1 , який живе в п`ятиповерхівці поруч, попросив дозволу ставити автомобіль поруч з його парканом. На що він не заперечував. Так ,11.05.2026 о 06.00 год. він перебував вдома та почув сильний глухий удар. Коли вийшов у двір, то побачив автомобіль ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_2 , який раніше просив паркувати біля паркану ОСОБА_1 , на якому були сліди зеленої фарби його паркану. Водія на місці події не було. Потім він побачив пошкоджений паркан, а саме були вивернуті два листи. Оскільки винуватця на місці події не було, а особисто він його не знав, тому він викликав поліцію. Через декілька днів працівники поліції його викликали та повідомили, що знайшли винуватця. Лише після цього, винуватець прийшов до нього та почав запитувати, як відшкодувати завдану шкоду. Вони разом оглянули пошкоджений паркан, та він повідомив ОСОБА_1 , що вартість лише двох листів для паркану складає 1600 грн., а ще треба їх установити. Він сказав останньому, щоб той відремонтував паркан. В подальшому ОСОБА_1 прийшов до нього з батьком, з метою розрахуватися. Він їм сказав, що цього всього б не було, якби винуватець сам прийшов і добровільно відшкодував заподіяну шкоду. На що ОСОБА_1 сказав, що просто не хотів їх турбувати о шостій ранку. На сьогоднішній день ОСОБА_1 розрахувався за вартість двох листів паркану, а саме 1600 грн., іншу шкоду ним не усунуто.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

Згідно ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.

Відповідно до п.26 постанови пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 - суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.2.3.б ПДР України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п.12.3 ПДР України - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що саме недотримання водієм п.2.3.б, п.12.1, 12.3 ПДР України і призвело до пошкодження транспортного засобу та паркану. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Крім того, відповідно до диспозиції ст.122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 11.05.2026, керуючи автомобілем, став учасником ДТП місце якої залишив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетний.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП, підтверджуються наданими матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги пунктів п.2.3.б, п.12.1, 12.3 ПДР України, вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також порушив вимоги п.2.10.а ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП, тобто залишив місце ДТП.

При накладенні стягнення, відповідно до статей 33-35 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави.

На підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 7, 8, 9, 12, 23, 26, 33-35, 36, 122-4, 124, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

ст.124 КУпАП - у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

ст.122-4 КУпАП - у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

На підставі ст.36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.122-4 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,6 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник