Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №559/1403/26
Суддя: Жуковська О. Ю.
Справа № 559/1403/26
Провадження № 2/559/1403/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вишковська Валентина Іванівна, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції учасників.
Адвокат Вишковська В.І. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою у сумі 500 доларів США, а також судових витрат у справі. В обґрунтування позовних вимог представник посилається на те, що між 25 вересня 2025 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 500 доларів США, які зобов`язувався повернути до 25.11.2025, про що відповідачем була складена та написана власноруч боргова розписка. Станом на 16.04.2026 грошові кошти позивачці не повернуті. Тому просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 500 доларів США, а також судові витрати у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою 21.04.2026 відкрито провадження у справ та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви отримав 04.05.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 25.09.2025 ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_1 позику - грошові кошти в розмірі 500 доларів США, які зобов`язувався повернути до 25.11.2025 без відсотків. Відповідачем власноруч складена та підписана вказана розписка від 25.09.2025. (а.с.5).
Таким чином боргова розписка, написана ОСОБА_2 відповідає вимогам закону і породжує правові наслідки, які наступають внаслідок невиконання договору позики та умов, визначених у змісті розписки. Вищезазначена розписка складена від 25.09.2025 повністю підтверджує як факт отримання відповідачем коштів за договором позики, так і його зобов`язання повернути ці кошти до 25.11.2025.
Позивачкою 26.02.2026 було надіслано ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення суми боргу за договорами позики, однак така залишилася без належного реагування (а.с.9,10).
IV. Норми права, які застосував суд.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 11 листопада 2015 року № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16.
Статтею 204 ЦК України визначено принцип презумпції правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Можливість стягнення боргу за розпискою в іноземній валюті підтверджена висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 р. у справі 464/3790/16-ц: «Тому як укладення, так і виконання окремих договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України».
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
На підтвердження невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань по поверненню суми позики позивач надав суду оригінал розписки відповідача від 27.11.2021.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 25.04.2012 року у справі № 6-24ц12, наявність оригіналу розписки в кредитора свідчить про існування невиконаного зобов`язання.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд приходить до висновку, що позивачка надала належні та допустимі докази існування між нею та ОСОБА_2 зобов`язальних правовідносин. Наявність оригіналу боргової розписки у позивачки (кредитора) свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане. Відповідачем жодних доказів на спростування доводів позивачки, зазначених нею у позові або ж сплати останній боргу за договором позики, до суду не подано. Боргова розписка від 25.09.2025 підтверджує факт укладення договору позики між сторонами і отримання коштів ОСОБА_2 , як наслідок виникнення у нього обов`язку в їх поверненні. Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за договором позики у розмірі 500 доларів США.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 1331,20 грн. (а.с.4).
Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити: стягнути з ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за борговою розпискою від 25.09.2025 у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представниця позивачки: адвокат Вишковська Валентина Іванівна, адреса вул. Поповича, 30, м. Дубно, Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.Ю. Жуковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua