Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №539/3133/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3133/26

Провадження № 1-кп/539/312/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026170570000229 від 29.03.2026 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною першою статті 369, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Пулинці Лубенського району Полтавської області, громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , одружений, має інвалідність ІІІ групи, є ветераном війни учасником бойових дій, раніше не судимий, та

ухвалив в нарадчій кімнаті цей вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.Епізод 1

1.1. ОСОБА_4 28.03.2026 приблизно о 20:01 год керуючи автомобілем «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Кононівській у м. Лубни, Полтавської області, проїжджаючи будинок 20-А порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУПАП.

1.2.У зв`язку з цим, з метою зупинки автомобіля «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , працівники групи оперативного реагування Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області сержант поліції ОСОБА_6 , старший сержант поліції ОСОБА_7 , лейтенант поліції ОСОБА_8 , діючи у відповідності до пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», рухаючись на службовому автомобілі «Renault Daster», подали сигнал про зупинку автомобіля, після чого водій ОСОБА_4 зупинився.

1.3.Наказом начальника ГУНП в Полтавській області № 52 від 13.01.2026 сержанта поліції ОСОБА_6 , старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , лейтенанта поліції ОСОБА_8 , призначено на посаду поліцейських групи оперативного реагування Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.

1.4.Під час спілкування з водієм ОСОБА_4 працівниками поліції було встановлено, що останній виявляє ознаки алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_4 відмовився, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 130 КУпАП.

1.5.Після установлення наявності в діях водія ОСОБА_4 ознак адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 121-3 КУпАП, та частиною першою статті 130 КУпАП, поліцейський групи оперативного реагування Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області старший сержант поліції ОСОБА_7 почав складати відносно водія ОСОБА_4 адміністративні матеріали.

1.6.У цей час у водія ОСОБА_4 виник злочинний умисел запропонувати неправомірну вигоду поліцейському групи оперативного реагування Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 за не складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення. Реалізуючи свій злочинний умисел 28.03.2026 приблизно о 20:34 год ОСОБА_4 знаходячись біля службового автомобіля поліції в районі будинку 20-А по вулиці Кононівській у м. Лубни Полтавської області, діючи умисно, будучи попередженим поліцейським про кримінальну відповідальність за статтею 369 КК України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, запропонував працівнику ГОР Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду у вигляді грошей у сумі 20 тис грн за нескладання протоколів про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 121-3 та частиною першою статті 130 КУпАП, та як наслідок непритягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності.

1.7.У подальшому, поліцейський ГОР Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області старший сержант поліції ОСОБА_7 усвідомлюючи, що дії ОСОБА_4 свідчать про пропозицію неправомірної вигоди службовій особі, зателефонував на лінію «102», з метою документування протиправних дій ОСОБА_4 .

1.8.Форма вини: прямий умисел. ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

1.9.Мотив кримінального правопорушення: бажання уникнути відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення за частиною першою статті 121-3 та частиною першою статті 130 КУпАП.

1.10. Мета кримінального правопорушення: схилити службову особу до невчинення дій в інтересах обвинуваченого з використання наданого цій службові особі службового становища.

1.11. Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною першою статтею 369 Кримінального кодексу України – пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

2.Епізод 2

2.1.Крім того, 02.04.2026 року близько 10:00 год ОСОБА_4 перебуваючи поряд із автодорогою Лубни-Оржиця між селами Малий В`язівок та Пулинці у Лубенському районі Полтавської області, знайшов запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2 разом із корпусом ручної осколкової гранати Ф-1 та вирішив привласнити знайдене, вчинивши своїми діями незаконне придбання вибухового пристрою.

2.2.Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання бойових припасів та вибухових речовин, не маючи передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 придбаний вибуховий пристрій вирішив зберігав при собі.

2.3.13.04.2026 приблизно об 11:00 год., біля автодороги зі сполученням Лубни-Оржиця, неподалік села Пулинці Лубенського району Полтавської області, у ОСОБА_4 оперуповноваженим працівником Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 було здійснено перевірку документів, котрі підтверджують особу, під час якої ОСОБА_4 повідомив, що має при собі гранату та запал від неї, які зберігає без передбаченого законом дозволу.

2.4.В подальшому оперуповноважений Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 , зателефонував на лінію «102», з метою документування факту незаконного зберігання гранати та запалу від неї ОСОБА_4 .

2.5.13.04.2026 в ході огляду місця події біля автодороги зі сполученням Лубни-Оржиця, неподалік села Пулинці Лубенського району Полтавської області було вилучено предмет, зовні схожий на корпус гранати та предмет зовні схожий на запал від гранати, які відповідно до висновку експертизи №СE-19/117-26/7233-BTX від 22.04.2026, є уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2, корпус ручної осколкової гранати Ф-1 споряджений всередині. У разі поєднання в єдину конструкцію корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 і уніфікованого запала ручної гранати модернізованого УЗРГМ-2 вони будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів), які ОСОБА_4 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

2.6.Форма вини: прямий умисел, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

2.7. ОСОБА_4 вчинив дії, які виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 263 КК України.

ІІ. Виклад позицій сторін кримінального провадження

3.В судовому засіданні прокурор вважала недоцільним дослідження всіх зібраних доказів, оскільки обвинувачений визнає вину у вчиненні цих кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення учасниками справи не оспорюються, просила суд допитати обвинуваченого та дослідити документи про його особу.

3.1.Прокурор просила визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні та призначити йому покарання.

3.2.В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює обставини вчинення цих кримінальних правопорушень, розуміє зміст цих обставин, свої процесуальні права. Його позиція є добровільною та істиною та він розуміє, що буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини цього кримінального провадження в апеляційному порядку.

3.3.Обвинувачений просить суд провести спрощений розгляд цієї судової справи та не досліджувати докази.

3.4.Захисник підтримав позицію обвинуваченого та не заперечував проти розгляду цього кримінального провадження у спрощеному порядку.

3.5.Обвинувачений погодився з усіма фактичними обставинами справи, зазначеними в обвинувальному акті.

3.6.Обвинувачений визнає вину у вчиненні двох кримінальних правопорушень за частиною першою статті 369, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України.

3.7.В своїх діяннях обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюється.

ІІІ. Процесуальні дії у кримінальному провадженні

4. Суд встановив, що сторони кримінального провадження не оспорюють обставини цього кримінального провадження.

4.1. Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, розуміє всі обставини їх вчинення, не оспорює ці обставини та не заперечує проти розгляду справи в спрощеному порядку.

4.2.Суд з`ясував, що прокурор не заперечує проти розгляду цього кримінального провадження в спрощеному порядку та недоцільності дослідження доказів в цьому кримінальному провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

4.3.В судовому засіданні суд з`ясував, що всі учасники правильно розуміють зміст обставин цього кримінального провадження, їх позиції є істиними та добровільними, вони розуміють, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

4.4.Суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин цього кримінального провадження, які ніким не оспорюються, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України.

ІV. Положення закону, якими суд керувався

5. Кримінальний процесуальний кодекс України:

Частина третя та четверта статті 349 - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов`язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.

Частини друга, третя статті 373, зокрема - якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання.

6.Кримінальний кодекс України:

Частина перша статті 69, зокрема – за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне правопорушення… призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановлено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, Більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Частина п`ята статті 70 – при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Частина перша статті 263 - носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Частина перша статті 369 - пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

7.Пункт 1 додатку № 1 постанови ВРУ від 07.06.1992 № 2471-12 «Про право власності на окремі види майна», види майна, що не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України: зокрема, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку N 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси; вибухові речовини й засоби вибуху.

V. Мотиви суду

8. Орган досудового розслідування встановив всі обставини кримінального провадження. Ці обставини викладені у розділі І цього вироку «Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним».

9.Ці обставини не оспорюються учасниками цього кримінального провадження.

10. Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю доведена, його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за частиною першою статті 369, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України.

VI. Мотиви призначення покарання

11. Суд дослідив відомості, що характеризують особу обвинуваченого.

11.1.Призначаючи покарання, суд відповідно до статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

11.2. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.

11.3. Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має інвалідність ІІІ групи, є ветераном війни, учасником бойових дій, займається підсобним селянським господарством, визнав вину, добровільно перерахував 40 тис грн на потреби військової частини Збройних Сил України, що характеризує його особу позитивно.

11.4. За кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 КК України, суд вважає необхідним призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

11.5. Санкція частини першої статті 263 КК України передбачає основним покаранням лише позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Водночас суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування статті 69 КК України, оскільки сукупність пом`якшуючих обставин, а також дані про особу обвинуваченого істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Тому суд переходить до більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією статті, та призначає ОСОБА_4 за частиною першою статті 263 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

11.6. На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань суд визначає ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

11.7. Суд вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

12. Процесуальні витрати за проведення експертизи складають 2888,16 грн та суд покладає їх на обвинуваченого відповідно до статті 124 КПК України.

13.Питання речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України та застосовує спеціальну конфіскацію відповідно до статей 96-1, 96-2 КК України.

14.На час ухвалення вироку запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання немає.

З цих підстав суд ухвалив:

1.Громадянина України ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у

селі Пулинці Лубенського району Полтавської області, визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн.

2.Громадянина України ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у

селі Пулинці Лубенського району Полтавської області, визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України та із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн.

3.На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн.

4.За частиною першою статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це орган пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

5.Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у сумі 2888,16 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 16 коп.).

6.Відповідно до статтей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію – примусово безоплатно вилучити у власність держави корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та уніфікований запал ручної гранати модернізований УЗРГМ-2, які зберігаються у камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.

7.Речовий доказ: DVD-диск із відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських, який зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

8.За частиною шостою статті 376 КПК України копію цього вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

9. Цей вирок за частиною другою статті 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

10. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

11. Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області ОСОБА_1