Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №300/782/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/782/25 пров. № А/857/16595/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року (суддя - Главач І.А.., ухвалене в м. Івано-Франківськ) у справі №300/782/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2024 за №№ 1024406-2410-0910-UA26040270000047749, 1024405-2410-0910-UA26040270000047749,-

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2024 за № 1024406-2410-UA26040270000047749 про податок на нерухоме майно, від`ємне від земельної ділянки, на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 в розмірі 82364,78 грн та № 1024405-2410-0910-UA26040270000047749 про податок на нерухоме майно, від`ємне від земельної ділянки на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 від 82590,90 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Позивач згідно поданої заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 01.06.2024 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико соціальною експертною комісією серії 12 ААД №056737 від 18.07.2024 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 17.09.2024.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2004 №3177720, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, стайні, реєстраційний номер майна: АДРЕСА_2 (зворотній бік а.с.6).

Також відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.05.2004 №3595665, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, стайні, реєстраційний номер майна: АДРЕСА_3 (зворотній бік а.с.7).

Належність позивачу вказаних об`єктів нерухомого майна на праві власності додатково підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованого 10.11.2023 №353877939, що досліджено в рішенні суду від 29.12.2023 справа №300/7360/23, яке набрало законної сили 16.05.2024 за наслідками апеляційного оскарження (а.с.23-32, 15-22), що в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.

Рішенням 12 сесії VIII скликання Рогатинської міської ради Івано-Франківської області від 13.07.2021 №2327, встановлені пільги в розмірі 100% податкового зобов`язання особам з інвалідністю першої та другої групи на всі об`єкти житлової та нежитлової нерухомості.

18.11.2024 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №№ 1024406-2410-0910-UA26040270000047749, 1024405-2410-0910-UA26040270000047749, якими позивачу визначено суми платежів з податку на вищевказане нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2023 рік (зворотній бік а.с.12, 13).

Як вірно зазначено судом першої інстанції ОСОБА_1 подав до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області заяву від 18.12.2024, яка отримана контролюючим органом 23.12.2024, про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, з підстав, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, а рішенням 12 сесії VIII скликання Рогатинської міської ради Івано-Франківської області від 13.07.2021 №2327 встановлено пільги в розмірі 100% податкового зобов`язання особам з інвалідністю першої та другої групи на всі об`єкти житлової та нежитлової нерухомості (зворотній бік а.с.8-9).

Як зазначено судом першої інстанції станом на дату подання даної позовної заяви відповідь від податкового органу на заяву від 18.12.2024 року не надходила.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, пп. "ж" пп. 266.2.2 у редакції Закону України від 23.11.2018 №2628-VIII, чинній з 01.01.2019, визначено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 будівлі для тваринництва, 1271.2 будівлі для птахівництва, 1271.3 будівлі для зберігання зерна, 1271.4 будівлі силосні та сінажні, 1271.5 будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства, 1271.6 будівлі для тепличного господарства, 1271.7 будівлі рибного господарства, 1271.8 будівлі підприємств лісівництва і звірівництва, 1271.9 будівлі сільськогосподарського призначення інші.

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно із ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.

З наведеного видно, що для цілей застосування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, звільняються від оподаткування цим податком споруди, які використовуються сільськогосподарським товаровиробником (особою, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією) безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, незалежно від того, власником таких споруд є фізична чи юридична особа.

Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 2240/3410/18.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції вірно вказав, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність таких умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 18.12.2024р. подано до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області заяву, відповідно до якої просив скасувати податкове повідомлення рішення від 18.11.2024 №1024406-2410-0910 UA26040270000047749 та податкове повідомлення рішення від 18.11.2024 №1024405 2410-0910-UA26040270000047749.

Заяву обґрунтовував тим, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, що згідно рішення 12 сесії VIII скликання Рогатинської міської ради Івано-Франківської області від 13.07.2021 №2327, встановлено пільги в розмірі 100 відсотків податкового зобов`язання особам з інвалідністю першої та другої групи на всі об`єкти житлової та нежитлової нерухомості.

За результатами розгляду поданої заяви контролюючим органом здійснено перерахунок та винесено податкові повідомлення-рішення від 21.03.2025р. №0022174 2409-0915-UA26040270000047749 та № 0022173-2409-0915-UA26040270000047749.

Загальні правила щодо відкликання податкових повідомлень-рішень та прийняття замість них нових податкових повідомлень-рішень визначені в статті 60 ПК України. Так, відповідно до підпункту 60.4 статті 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 21.03.2025р. №0022174 2409-0915-UA26040270000047749 та № 0022173-2409-0915-UA26040270000047749 оскаржено в судовому порядку та судове рішення по справі №300/6641/25 набрало законної сили.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи. Відтак, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області слід задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволені позову відмовити.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі №300/782/25 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 30.07.2026