Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №380/11856/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11856/25 пров. № А/857/3060/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року (суддя Андрусів У.Б., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/11856/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Львівське комунальне Ремонтно – аварійне підприємство про скасування постанови про стягнення витрат,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича від 02.06.2025 у виконавчому провадженні №73371474 про стягнення із ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 223210,73 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №380/11856/25 та постановити нове судове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було надано жодної оцінки ухвалі Шевченківського районного суду міста Львова від 29.05.2025, яка була позивачем долучена до матеріалів справи. Зазначає, що рішення Шевченківського районного суду міста Львова було роз`яснено ухвалою Щевченківського районного суду міста Львова 29.05.2025, зокрема судом заяву адвоката Дуди Ірини Петрівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2021 року у цивільній справі за позовом заступника прокурора Львівської обласної прокуратури до ОСОБА_1 , Львівської міської ради про визнання недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 та договору оренди земельної ділянки, приведення земельної ділянки у попередній стан та зобов`язання повернути об`єкт оренди - задоволено. Роз`яснено, що за даним рішенням зобов`язано ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок.

Зазначає, що вимога, якою до примусового виконання робіт було залучено ЛК Ремонтно аварійне підприємство була винесена та завантажена в АСВП 26.05.2025 постфактум, після проведення протиправних дій 22.05.2025 ЛК Ремонтно аварійним підприємством.

Також зазначає, що під час розгляду позову судом не надано оцінки тому факту, що в матеріалах виконавчого провадження ВП №73371474 міститься Акт державного виконавця від 22.05.2025, який спростовує твердження державного виконавця, зазначені в листі від 03.06.2025 №48834, оскільки з інформації яка в ньому міститься вбачається, що самим державним виконавцем Мельником Ю.Р. та двома понятими в присутності ще одного виконавця Яремко М.В. засвідчено, що рішення суду в частині знесення огорожі (паркану) виконано фактично у повному обсязі, відтак у державного виконавця не було правових підстав вживати заходів з примусового виконання рішення та покладати на позивачку витрати, яких насправді виконавча служба не понесла.

Окрім цього, зазначає, що судом не надано жодної правової оцінки поясненням представника позивачки в частині того, що на підтвердження виконання робіт з розгородження території, яке наче б то виконувалось 22.05.2025 третьою особою, державним виконавцем не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема фотосвітлин чи відеозапису проведення виконавчих дій, хоча до актів від 06.05.2025 та від 09.05.2025 такі долучалися державним виконавцем та містяться в АСВП.

Вважає, що вказані обсяги робіт, як і кількість наче б то залучених робітників та працівників не відповідають фактично проведеним обсягам робіт, оскільки такі були самостійно проведені позивачем ще до 21.05.2025, окрім цього роботи проводились Львівським комунальним ремонтно-аварійним підприємством, за вказівкою Відповідача, всупереч порядку та способу примусового виконання зазначеного у рішенні Шевченківського районного суду м. Львова від 04.10.2021 шляхом руйнування та нищення належного позивачу майна.

Також зазначає, що судом першої інстанції не враховано жодним чином, що такі витрати виникли внаслідок незаконних дій працівників Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові та Львівського комунального ремонтно-аварійного підприємства, оскільки не відповідали обсягам реально проведених робіт та суперечили вимогам виконавчого документа, виданого Шевченківським районним судом м. Львова у справі № 466/9396/16-ц.

Відповідач у своїх письмових поясненнях не погоджується з доводами апелянта, рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просила рішення суду першої скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04.10.2021 у справі №466/9396/16-ц, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28.09.2023 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.10.2024, позовні вимоги заступника прокурора Львівської обласної прокуратури задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Брюховицької селищної ради №628 від 02.07.2015 «Про надання в оренду земельної ділянки для влаштування зони відпочинку по АДРЕСА_1 ». Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , укладеного Брюховицькою селищною радою з ОСОБА_1 04.08.2015. Зобов`язано ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, територіальній громаді в особі Львівської міської ради.

В подальшому ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 29.05.2025 у справі №466/9396/16-ц роз`яснено рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04.10.2021 у справі №466/9396/16-ц, зокрема за цим рішенням зобов`язано ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок.

Шевченківським районним судом м. Львова 25.10.2023 видано виконавчий лист №466/9396/16-ц про зобов`язання ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок.

20.11.2023 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові Мельником Ю.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73371474.

Як вбачається з матеріалів справи, у межах виконавчого провадження №73371474 державним виконавцем вживалися заходи впливу на боржника, зокрема виносилися постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду, складалися акти про невиконання рішення суду (04.01.2024, 08.12.2024).

Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №466/9396/16-ц зупинено дію рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04.10.2021 та постанови Львівського апеляційного суду від 28.09.2023 до закінчення касаційного провадження.

08.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №466/9396/16-ц, виданого 25.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова.

Як вбачається з матеріалів справи 23.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження (ВП №73371474) з примусового виконання виконавчого листа №466/9396/16-ц, виданого 25.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова, про зобов`язання ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок.

Також з матеріалів справи вбачається що 06.05.2025 та 09.05.2025 державним виконавцем складено акти про невиконання рішення суду.

Державний виконавець 12.05.2025 виніс вимогу (вих. № 41461) до ОСОБА_1 , якою призначено примусове виконання рішення суду на 22.05.2025 о 06:00 год. за адресою: смт. Брюховичі, вул. Курортна, 20А, а саме шляхом знесення огорожі земельної ділянки загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005.

Також, 12.05.2025 державний виконавець виніс вимоги (вих. № 41462, вих. №41463) до Львівської міської ради, Львівської обласної прокуратури, ЛК Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про призначення примусового виконання рішення суду на 22.05.2025 о 06:00 год. за адресою: смт. Брюховичі, вул. Курортна, 20А та забезпечення примусового виконання рішення шляхом залучення працівників та техніки для знесення огорожі згідно рішення суду.

Окрім того, 12.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2025 представниця позивачки звернулася до державного виконавця з листом «Щодо виконання рішення» (отримано Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.05.2025), яким повідомлено, що на підставі укладеного ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 27.11. 2024 договору підряду №271124 на виконання робіт «Демонтаж огорожі (паркану) згідно рішення Шевченківського районного суду міста Львова у справі №466/9396/16-ц», працівниками підрядної організації виконано роботи, а саме відновлено стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, а саме демонтовано огорожу (паркан), у зв`язку з чим до ставків забезпечено вільний доступ, на підтвердження чого надано відповідні фотосвітлини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції до позовної заяви позивачка додала копію договору підряду №271124 на виконання робіт «Демонтаж огорожі (паркану) згідно рішення Шевченківського районного суду міста Львова у справі №466/9396/16-ц» від 27.11.2025 та платіжну інструкцію про сплату ФОП ОСОБА_2 авансового платежу згідно договору №271124 від 27.11.2024 на суму 25000,00 грн.

У відповідь на лист представниці позивачки щодо виконання рішення №155 від 21.05.2025, листом від 03.06.2025 №48834 Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що 22.05.2025 при виході на дільницю за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що рішення суду не виконано. Станом на 22.05.2025 в день виконання рішення суду, на адресу відділу не надходили повідомлення та документи про підстави зупинення чи закінчення виконавчого провадження без застосування примусових заходів виконання рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що виконавчі дії проводилися 22.05.2025.

Також, 22.05.2025 державним виконавцем у присутності стягувача, понятих та інших осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій, складено акт, за змістом якого рішення суду в частині шляхом знесення огорожі (паркану) виконано фактично у повному обсязі. В акті відсутній підпис боржника.

В подальшому, листом від 30.05.2025 №01-08/83 ЛК Ремонтно-аварійне підприємство скерувало на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції рахунок, кошторис та акт виконаних робіт за результатом примусового виконання рішення суду за адресою смт Брюховичі, вул. Курортна, 20А.

Як вбачається з матеріалів справи, до пояснень третьої особи щодо позову або відзиву додано копії таких документів: договору на виконання робіт від 19.05.2025, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2025 року форми КБ-3, акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року форми КБ-2В, підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат до акту КБ-2В.

Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Ю.Р. 02.06.2025 виніс оскаржувану постанову у ВП №73371474 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №466/9396/16-ц, виданого 25.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова, яким постановлено стягнути з боржника ( ОСОБА_1 ) витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у сумі 223210,73 грн. Вартість робіт визначено на підставі кошторису та акту виконаних робіт ЛК Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури, що надійшов у відділ 30.05.2025.

В подальшому. 05.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №73371474 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Окрім цього, 09.06.2025 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78301882 з примусового виконання постанови №73371474, виданої 02.06.2025 Шевченківським ВДВС у м. Львові, про стягнення з ОСОБА_1 витрат згідно кошторису та акту виконаних робіт ЛК Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Також 12.06.2025 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №78301882 з примусового виконання постанови №73371474, виданої 02.06.2025 Шевченківським ВДВС у м. Львові, згідно з якою з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у сумі 223210,73 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано копії таких документів: розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни №07/05/2025, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за період з 19.05.2025 по 21.05.2025, локального кошторису на будівельні роботи №02-001, відомості ресурсів до договірної ціни №07/05/2025р., акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025р, дефектного акту, відомості ресурсів до Акту приймання №1 від 21.05.2025, розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 за травень 2025р., договірної ціни №07/05/2025.

ОСОБА_1 вважаючи винесену державним виконавцем постанову про стягнення витрат виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулась в суд з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вважав, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах і спосіб, встановлений приписами Закону № 1404-VІІІ, інструкції № 512/5.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VIII), за правилами ст. 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як визначено п. 1, 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Положеннями частини 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено обов`язок виконавця вживати заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 1 ч. 2 цієї норми передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1, 20 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Як визначено ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1, 2, 4-6 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5) (далі – інструкція №512/5) реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до розділу ІІІ Закону. Виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Залучення працівників поліції у межах наданих їм повноважень здійснюється виконавцем при виконанні рішень для забезпечення публічної безпеки і порядку, запобігання, припинення кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю виконавців, фізичних осіб, що виникли при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів на підставі мотивованої постанови виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення виконавчої дії. У разі потреби для проведення чи організації виконавчих дій виконавець має право залучити суб`єктів господарювання. Залучення виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень. Залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб. У цій постанові обов`язково зазначаються опис причин, що зумовили необхідність залучення, час та місце здійснення виконавчих дій, а також інші необхідні відомості. Копія постанови надсилається відповідному органу, установі, організації, суб`єкту господарювання, особі не пізніше наступного дня з дня її винесення, але не пізніше ніж за три дні до запланованих заходів.

Згідно п. 1 розділу IX інструкції №512/5 виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону.

Так, приписами ст. 63 Закону № 1404-VIII, яка визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, регламентовано, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що 25.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист №466/9396/16-ц про зобов`язання ОСОБА_1 відновити стан земельної ділянки загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок.

В подальшому 20.11.2023 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Львові Мельником Ю.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73371474.

Так, як вже було зазначено, у межах виконавчого провадження №73371474 державним виконавцем вживалися заходи впливу на боржника, зокрема виносилися постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду, складалися акти про невиконання рішення суду (04.01.2024, 08.12.2024).

На виконання ухвали Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №466/9396/16-ц 08.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

В подальшому, 23.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження (ВП №73371474) з примусового виконання виконавчого листа №466/9396/16-ц, виданого 25.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова.

З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2025 та 09.05.2025 державним виконавцем складено акти про невиконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи державний виконавець 12.05.2025 виніс вимоги, якими призначено примусове виконання рішення суду на 22.05.2025 о 06:00 год. за адресою: смт. Брюховичі, вул. Курортна, 20А, а саме шляхом знесення огорожі земельної ділянки загальною площею 4,5 га у смт. Брюховичі по вул. Курортна, 20А, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, а також залучено працівників Львівського комунального Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради для забезпечення примусового виконання рішення.

В подальшому, 22.05.2025 державним виконавцем у присутності стягувача, понятих та інших осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій, складено акт, за змістом якого рішення суду в частині шляхом знесення огорожі (паркану) виконано фактично у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2025 державний виконавець виніс оскаржувану постанову у ВП №73371474 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №466/9396/16-ц, виданого 25.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова, яким постановлено стягнути з боржника витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у сумі 223210,73 грн.

Також, 05.06.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №73371474 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09.06.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78301882 з примусового виконання постанови №73371474, виданої 02.06.2025 Шевченківським ВДВС у м. Львові, про стягнення з ОСОБА_1 витрат згідно кошторису та акту виконаних робіт ЛК Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Також, 12.06.2025 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №78301882 з примусового виконання постанови №73371474, виданої 02.06.2025 Шевченківським ВДВС у м. Львові, згідно з якою з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у сумі 223210,73 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи встановлені обставин справи виконавцем при вчиненні виконавчих дій та винесенні постанов у виконавчих провадженнях №73371474, №78301882 дотримано порядку та вимог, унормованих Законом 1404-VIII та інструкцією №512/5.

Щодо покликань позивача на те, що листом «Щодо виконання рішення» від 21.05.2025 повідомлено державного виконавця про добровільне виконання судового рішення, на підтвердження чого надано відповідні фотографії суд зазначає наступне.

Так, у відповідь на лист представниці позивачки щодо виконання рішення №155 від 21.05.2025, листом від 03.06.2025 №48834 Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що 22.05.2025 при виході на дільницю за адресою смт Брюховичі вул. Курортна, 20А встановлено, що рішення суду не виконано. Станом на 22.05.2025 в день виконання рішення суду, на адресу відділу не надходили повідомлення та документи про підстави зупинення чи закінчення виконавчого провадження без застосування примусових заходів виконання рішення.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що жодних належних доказів, які б підтверджували факт виконання робіт з відновлення стану земельної ділянки загальною площею 4,5 га у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, який існував до порушення прав, шляхом знесення огорожі (паркану) за власний рахунок позивачкою (боржником) до листа не додано.

Щодо долучених фотографій суд першої інстанції вірно вказав, що з них не видається за можливе встановити знесення паркану навколо водойми.

Як визначено частиною 4 ст. 19 Закону № 1404-VІІІ, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Зі змісту п. 10 розділу IX інструкції №512/5 вбачається, що у разі виконання боржником рішення виконавець складає акт, що підписується сторонами виконавчого провадження, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, що у матеріалах справи відсутній акт, підписаний сторонами виконавчого провадження, який б підтверджував самостійне виконання боржником рішення суду. Надані позивачкою відеозаписи не підтверджують відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав шляхом знесення паркану навколо водойми, до моменту вжиття заходів з примусового виконання судового рішення.

Разом з тим за наслідками примусового виконання судового рішення силами та засобами працівників підрядної організації (третьої особи у справі) 22.05.2025 державним виконавцем у присутності стягувача, понятих та інших осіб, що були залучені до проведення виконавчих дій, складено акт, за змістом якого рішення суду в частині шляхом знесення огорожі (паркану) виконано фактично у повному обсязі.

Щодо витрат виконавчого провадження, пов`язаних з організацією та провадженням виконавчих дій, слід зазначити наступне.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця вбачається, що підставою для її прийняття є ст. 42 Закону № 1404-VIII.

Статтею 42 Закону № 1404-VIII визначено, що кошти виконавчого провадження складаються, серед іншого, із стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Як визначено п. 13 розділу IX інструкції №512/5 при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу, винесена державним виконавцем, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Якщо після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу ІІІ та пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.

Приписами п. 1, 2 розділу VI інструкції №512/5 визначено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №554. Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-18, 19-1-21 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Колегія суддів зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 затверджено Види та розміри витрат виконавчого провадження. До таких витрат, зокрема, належать послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності – суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 30.05.2025 №01-08/83 ЛК Ремонтно-аварійне підприємство скерувало на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції рахунок, кошторис та акт виконаних робіт за результатом примусового виконання рішення суду за адресою смт Брюховичі, вул. Курортна, 20А.

У постанові від 02.06.2025 про стягнення з боржника витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у сумі 223210,73 грн констатовано, що вартість робіт визначено на підставі кошторису та акту виконаних робіт ЛК Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури, що надійшов у відділ 30.05.2025.

Визначення державним виконавцем розміру витрат згідно кошторису та акту виконаних робіт ЛК Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури підтверджується й постановою за виокремленим виконавчим провадженням від 12.06.2025.

Як вірно вказав суд першої інстанції, що факт виконання робіт, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, підтверджується такими документами: договором на виконання робіт від 19.05.2025, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2025 року форми КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року форми КБ-2В, підсумковою відомістю ресурсів, розрахунком загальновиробничих витрат до акту КБ-2В.

Так, за змістом п. 1.2 Договору від 19.05.2025 виконавець виконує замовнику наступні роботи: демонтаж паркану навколо водойми на розі вул. Курортна – вул. Бічна Курортна – вул. Крута, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, у селищі Брюховичі Львівської МТГ. Слід зазначити, що зазначені роботи корелюються із заходами примусового виконання рішень, визначених у виконавчому документі № 466/9396/16-ц, виданого 25.10.2023 Шевченківським районним судом м. Львова.

Як визначено п. 2.1. Договору вартість робіт за цим Договором складає 223210,73 грн, у т.ч. ПДВ 37201,79 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року форми КБ-2В підрядником виконувалися такі роботи: розбирання дерев`яних парканів глухих із струганих дощок, демонтаж металоконструкцій огороджень, розбирання бутобетонних стовпів, розбирання поясків з листової сталі, перенесення вантажів вручну, навалочні вантажі на носилках, навантаження і розвантаження киданням або перекиданням, відстань до 20м, навантаження і розвантаження киданням або перекиданням, додавати на кожні наступні 10 м, демонтаж воріт висотою до 2м.

Щодо тверджень позивача про завищену вартість робіт, то суд першої інстанції вірно вказав, що основною фактичною підставою пред`явленого позову є самостійне виконання судового рішення силами та засобами підрядної організації боржника, що не знайшло свого підтвердження судовим розглядом, натомість розмір та складові понесених витрат визначені згідно кошторису та акту виконаних робіт ЛК Ремонтно-аварійного підприємства Департаменту житлового господарства та інфраструктури.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що визначаючи у постанові про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у сумі 223210,73 грн державний виконавець дотримався нормативних вимог, визначених, зокрема наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5.

Щодо доданих до справи розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни №07/05/2025, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за період з 19.05.2025 по 21.05.2025, локальний кошторис на будівельні роботи №02-001, відомість ресурсів до договірної ціни №07/05/2025р., акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025р, дефектний акт, відомість ресурсів до Акту приймання №1 від 21.05.2025, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 за травень 2025р., договірну ціну №07/05/2025, то суд першої інстанції вірно критично оцінив такі, оскільки цими документами не спростовується факт здійснення демонтажу паркану навколо водойми на розі вул. Курортна – вул. Бічна Курортна – вул. Крута, кадастровий номер 4610166300:08:002:0005, у селищі Брюховичі Львівської МТГ, силами та засобами третьої особи.

Зважаючи на все наведене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 287, 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №380/11856/25 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 30.07.2026