Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №380/2154/26
Суддя: Довга Ольга Іванівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/2154/26 пров. № А/857/24627/26
Восьми апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючий-суддя Довга О.І.
судді Запотічний І.І.
Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 380/2154/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, (головуючий суддя Лунь З.І. м.Львів, спрощене позовне провадження без виклику учасників справи),-
В С Т А Н О В И В:
06.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексорес» (далі – позивач, ТзОВ «Флексорес», товариство) звернулось в суд першої інстанції з позовом до Львівської митниці (далі – відповідач, митниця), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/000586/1 від 30.12.2025.
В обґрунтування позовних вимог товариство покликалось на те, що спірним рішенням проведено коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, підставою для чого стали висновки відповідача про пов`язаність позивача та його контрагента за межами території України, в якого були придбані товари, що підлягали розмитненню - обидва суб?єкти господарювання мають одного й того ж засновника. На підтвердження митної вартості митниця витребувала додаткові документи, які їй були надані, однак згодом дійшла висновку про те, що позивач не надав належних документів для підтвердження реальної митної вартості товару. На переконання позивача митниця належно не обґрунтувала причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, та не зазначила інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості
Позивач не погоджувався із спірним рішенням відповідача, та вважав, що надав достатньо документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що купівля-продаж товару відбулася не при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, а за умов статусу пов`язаних осіб продавця/покупця. Витребування додаткових документів у позивача було обумовлене необхідністю оцінки наявних ризиків щодо можливого заниження митої вартості, необхідністю у зв`язку з цим перевірки даних щодо правильності формування ціни на задекларований товар. Разом з тим, позивач не надав жодних витребуваних митницею документів, а відтак не спростував її сумніви щодо заявленої митної вартості. Відсутність таких документів позбавила митницю можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі, та стала підставою для визначення митної вартості не за першим методом.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права позивач подав апеляційну скаргу. Просить апеляційний суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Неправильність висновків суду першої інстанції позивач обґрунтовує покликанням на те, що відповідач не довів впливу пов`язаності продавця і покупця на митну вартість задекларованого товару, хоча такий обов`язок лежить саме на митниці. Позивач переконаний, що надані ним документи повністю та беззаперечно підтверджують заявлену ним митну вартість задекларованого товару.
На апеляційну скаргу відповідач подав відзив, в якому проти вимог позивача заперечує. Просить скаргу залишити без задоволення. На переконання відповідача суд першої інстанції повністю та всебічно дослідив усі обставини справи та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Щодо доводів скарги відповідач зазначає, що Львівська митниця має інформацію, що продаж ідентичних товарів між непов`язаними суб`єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У наданих, під час митного оформлення документах, декларантом не надано документи, які могли б продемонструвати, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій. Митниця направила додатковий запит про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Жодних документів на вимогу митного органу, який би спростовував даний факт не надано.
Більше того, відповідач зазначає, що при декларуванні товару позивач не надав митниці документального підтвердження наявності або відсутності впливу взаємозв`язку сторін зовнішньоекономічного контракту на ціну спірного товару, ціна товару занижена, що свідчить про надання спеціальних цін позивачу.
Також відповідач покликається й на те, що позивач не надав усіх документів, які підтверджували б митну вартість імпортованого товару, а деякі з них мають недоліки, як от не підписаний покупцем інвойс.
Позивач подав додаткові пояснення, в яких знову ж таки підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі, зазначає про обов`язок митниці довести, що пов`язаність суб`єктів господарювання вплинула на митну вартість.
На підставі ст.311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Суд з?ясував, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Флексорес» виробляє на власних виробничих потужностях фарби, лаки і подібну продукцію, друкарські фарби та мастики (код КВЕД 20.30). Серед інших видів діяльності є: надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у, оптова торгівля хімічними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, оптова торгівля іншими машинами й устаткованням, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Між компанією «Pоlidruk West» Sp. z.o.o. Poland (далі - Продавець) та ТзОВ «Флексорес», Україна (далі - Покупець) 03.10.2023 укладено контракт купівлі-продажу №03102023 витратних матеріалів для поліграфії, згідно зі Специфікації, в якій вказується асортимент, назва, кількість та ціна товару.
Згідно п.1.2 Контракту, митний код товару (Код УКТЗЕД) Покупець визначає на основі норм гармонізованої системи опису та кодуваня товарів та зазначає у специфікації та/або інвойсі з урахуванням визначення митного коду товару Продавцем.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Контракту №03102023, товар поставляється погодженими партіями. Підставою для поставки окремої партії товару є двостороннє підписання специфікації. Поставки проводяться згідно з правилами «ІНКОТЕРМС 2020», конкретні умови яких узгоджуються сторонами на кожну поставку окремої партії товару, та вказуються у специфікаціях.
Поставка товару здійснюватиметься окремими партіями, згідно із специфікаціями. Датою поставки вважається дата CMR.
Ціни на кожну окрему партію товару встановлюються за домовленістю сторін на умовах правил «ІНКОТЕРМС 2010» та вказуються у специфікаціях та інвойсах на дані партії товару (п.3.1 Контракту).
Згідно з рахунком-фактурою (Інвойс) VAT №872/MG4/2025 від 01.12.2025 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 9180,00 доларів США.
При цьому згідно з умовами контракту №03102023 та специфікацїї-додатку №0112/872 від 01.12.2025 року до поставки передбачене відтермінування платежів.
29.12.2025 декларант позивача, з метою митного оформлення товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209230124398U0, згідно з якою до митного оформлення заявлено імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, а саме: « 1. Поліетилен лінійний з відносною густиною менш як 0,94 в первинній формі: САСОЗ filler Masterbatch F 241, гранулят маткової суміші наповнювача з карбонату 13%, наповнювач - карбонат кальцію 85%, кальцію, склад - LLDPE (CAS № 9002-88-4) добавки пластифікаторів, диспергаторів, антизлипаючих добавок (решта), використовується як наповнювач для процесів пластичної промисловості, таких як екструзія, видування плівки, нарізання пряжі, лиття під тиском тощо. 2. Місць 20 РХ/1 піддони 3.1/TLLU2335910/211/1.».
Умови поставки - FCA PL Gdansk (графа 20 декларації).
Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 9180,00 доларів США (графа 22 декларації).
Одночасно, Декларант до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209230124398U0, надав документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме:
- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №VAT 872/MG4/2025 від 01.12.2025 року;
- накладну УМВС (SMS consignment note (rail)) №31525608 від 17.12.2025 року;
- автотранспортну накладну (Road consignment note) №5910 від 28.12.2025 року;
- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) №25PL322O8ONU1DEWK1 від 15.12.2025;
- сертифікати про походження товару (Certificate of origin) №PL/MF/AN 0349088 від 16.12.2025 Ta№VN-PL 25/01/085640В від 02.11.2025;
- загальну декларацію прибуття №25UA141001455534Z3 від 17.12.2025;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №20816 від 19.12.2025;
- довідка про транспортно-експедиційні витрати №00000028087 від 19.12.2025, якою повідомлено, що витрати на компенсація портових витрат в порті призначення, пломбування, оформлення документів - Контейнер/а: TLLU2335910 (без ПДВ) - 12857,9 грн та компенсацію імпортних наземних перевезень за маршрутом: Гданськ - пп Пшемишль/Мостиська TLLU2335910 . (без ПДВ) - 46560,37 грн;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03102023 від 03.10.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 04.10.2023;
- специфікацію-додаток №0112/87 від 01.12.2025;
- договір про перевезення №38953610 від 25.11.2022;
- інвойс від виробника №02-2025/М від 06.10.2025;
- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №25UA209230124398U0 від 29.12.2025.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала декларанту лист в якому зазначила, що: «відповідно до ст.53 Митного кодексу України від 13.03.2012р №4495-VI необхідне подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару , а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»
На вимогу декларант додатково надав:
- підтвердження оплати до проформи №02-2025/MPC-POL від 07.12.2025 в сумі 5859,00 доларів США та до проформи №02-2025/MPC-POL від 18.09.2025 в сумі 2511,00 доларів США; проформу №02-2025/MPC-POL від 18.09.2025;
- коносамент №SGN2904497 від 08.10.2025;
- сертифікат про морське страхування №7744793 від 03.10.2025;
- цінову пропозицію від виробника №б/н від 15.09.2025;
- цінову пропозицію від посередника №б/н від 03.11.2025;
- замовлення від посередника №б/н від 10.11.2025; р
- розрахунок ціни Polidruk з порту від 29.12.2025;
- лист ТзОВ «ФЛЕКСОРЕС» №29/12/2025/1 від 29.12.2025, яким повідомлено про подальше використання продукту, що імпортується на митну територію України, а саме: «Наповнювач мастербатч СаСОЗ (85%) F241 / СаСОЗ (85%) filler masterbatch F241». Вказано, що зазначений продукт планується використовувати виключно для подальшого продажу на ринку України без зміни його складу чи призначення. Повідомлено також, що вказаний продукт імпортується компанією вперше, у зв`язку з чим документи, що підтверджують його попередній продаж на території України, відсутні та надати їх на даний момент немає можливості;
- експортну декларацію країни відправлення з ціною від виробника №307834547110 від 06.10.2025; експертиний висновок №19-09/1068 від 29.12.2025.
Крім того, декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі вже поданих та додаткових документів.
За результатами розгляду електронної митної декларації №25UA209230124398U0 від 29.12.2025 та доданих документів митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 22.04.2025 №UA209000/2025/900257/2.
У згаданому рішенні відповідача в графі 33 зазначено: ««Відповідно до п.1 ч.4 cm. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень cm.cm.52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2, 3 cm. 5З МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю за було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що:
- кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТзОВ «Флексорес» ОСОБА_1 , є співзасновником та членом правління Polidruk West Sp. z о.о. 20-074, ul.Spokojna,2 Lublin Polska (що видно з відритих джерел, а саме державних реєстрів Польщі та України). Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні cm. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв 'язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом. У Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч.18 cm.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ.
У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 cm. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій.
- відповідно до вимог п.7.1 Контракту купівлі-продажу від 03.10.2023 року за №03102023 Продавець гарантує Покупцю якість товару, що постачається відповідно до даного Контракту, у відповідності до технічної документації виробника. Проте жодних документів в яких наявна інформація про якісні характеристики товару декларантом та ТМ не надано митному органу, що є порушенням положень вищевказаного Контракту;
- відповідно до вимог п.3.1 зовнішньоекономічного Контракту від 03.10.2023 року за №03102023 визначено, що ціни на кожну партію товару встановлюється за домовленістю сторін на умовах ІНКОТЕРМС 2020 та вказуються у Специфікаціях та інвойсах на колену партію товару. Інвойс від 01.12.2025 року за №VAT 872/MG4/2025 не погоджено з Покупцем (відсутні підпис та печатка Покупця у відповідному розділі інвойсу), що є порушенням положень Контракту;
-у рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг №20816 від 19.12.2025 року міститься посилання на договір про транспортно-еспедиторське обслуговування №93895361 від25.11.2025. Відповідно до п.4.1.3 договору оплата отриманих транспортно-експедиційних послуг здійснюється клієнтом протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку. Слід зазначити, що будь-які документи, що підтверджують факт оплати послуг за вищевказаним рахунком декларантом до митного оформлення не надано, що не дає можливості митному органу здійснити контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки відомостей щодо числового значення складових митної вартості в частині отриманих транспортно-експедиторських послуг.
У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до ч.ч.З-4 cm.53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/абобухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Оскільки продавець і покупець є взаємопов 'язаними особами (сторони угоди є пов 'язаними між собою у розумінні cm. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року), тому відповідно до ч.4 cm. 53 Митного кодексу України також надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: копія експортної декларації, коносамент проформа, замовлення від посередника, інвойс виробника, цінова пропозиція від посередника, цінова пропозиція від виробника, морське страхування, розрахунок ціни, оплата до проформи, висновок експерта, сертифікат аналізу, договір.
На підтвердження вартості товару декларантом надано експертний висновок Львівської ТПП №19-09/1068 від 29.12.2025 року. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року №2658-111 (далі - Закон). Статтею З Закону визначено, що у випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна, вимоги до якого встановлені статтею 12 Закону. Процедура оцінки майна встановлюється нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону. Відповідно до вимог cm. 12 Закону, вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.
Стаття 9 Закону визначає, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаних норм Постановою КМУ від 10.09.2003 року №1440 затверджено Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт). Відповідно до п.60 Національного стандарту, висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, однак наданий експертний висновок №19-09/1068 від
29.12.2025 підписаний тільки провідним експертом Львівської ТПП. Крім того у п.4 Приміток до Висновку зазначено, що експерт при проведенні розрахунків виходить з припущення що надана замовником інформація та отримана з джерел інформації, використана у Висновку достатньо правдивою; Якщо дані отримані в усній та письмовій формі від наведених джерел та розроблені припущення не відповідають фактичним, то отримані результати необхідно доопрацювати. Таким чином, Висновок не можна розглядати його як належний документ для підтвердження митної вартості, документи, подані на вимогу митного органу також не усувають вищезазначені невідповідності.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.б cm.54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2, 3 cm.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Неможливо застосувати наступний метод визначення митної вартості, а саме методу 2а (cm. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 26 (ст.60 МКУ).
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД№UA110140/2025/10210 від 28.11.2025 року, де митна вартість товару (полімери етилену у первинних формах ) становить 0.4898 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні та умови поставки не здійснювалося.».
Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/003641.
Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Отже, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
При цьому - лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Матеріалами справи підтверджується, що декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209230124398U0 подано:
- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №VAT 872/MG4/2025 від 01.12.2025 року;
- накладну УМВС (SMS consignment note (rail)) №31525608 від 17.12.2025 року;
- автотранспортну накладну (Road consignment note) №5910 від 28.12.2025 року;
- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) №25PL322O8ONU1DEWK1 від 15.12.2025;
- сертифікати про походження товару (Certificate of origin) №PL/MF/AN 0349088 від 16.12.2025 Ta№VN-PL 25/01/085640В від 02.11.2025;
- загальну декларацію прибуття №25UA141001455534Z3 від 17.12.2025;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №20816 від 19.12.2025;
- довідка про транспортно-експедиційні витрати №00000028087 від 19.12.2025, якою повідомлено, що витрати на компенсація портових витрат в порті призначення, пломбування, оформлення документів - Контейнер/а: TLLU2335910 (без ПДВ) - 12857,9 грн та компенсацію імпортних наземних перевезень за маршрутом: Гданськ - пп Пшемишль/Мостиська TLLU2335910 . (без ПДВ) - 46560,37 грн;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03102023 від 03.10.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 04.10.2023;
- специфікацію-додаток №0112/87 від 01.12.2025;
- договір про перевезення №38953610 від 25.11.2022;
- інвойс від виробника №02-2025/М від 06.10.2025;
- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №25UA209230124398U0 від 29.12.2025.
На вимогу митниці декларантом додатково надано:
- підтвердження оплати до проформи №02-2025/MPC-POL від 07.12.2025 в сумі 5859,00 доларів США та до проформи №02-2025/MPC-POL від 18.09.2025 в сумі 2511,00 доларів США; проформу №02-2025/MPC-POL від 18.09.2025;
- коносамент №SGN2904497 від 08.10.2025;
- сертифікат про морське страхування №7744793 від 03.10.2025;
- цінову пропозицію від виробника №б/н від 15.09.2025;
- цінову пропозицію від посередника №б/н від 03.11.2025;
- замовлення від посередника №б/н від 10.11.2025; р
- розрахунок ціни Polidruk з порту від 29.12.2025;
- лист ТзОВ «ФЛЕКСОРЕС» №29/12/2025/1 від 29.12.2025, яким повідомлено про подальше використання продукту, що імпортується на митну територію України, а саме: «Наповнювач мастербатч СаСОЗ (85%) F241 / СаСОЗ (85%) filler masterbatch F241». Вказано, що зазначений продукт планується використовувати виключно для подальшого продажу на ринку України без зміни його складу чи призначення. Повідомлено також, що вказаний продукт імпортується компанією вперше, у зв`язку з чим документи, що підтверджують його попередній продаж на території України, відсутні та надати їх на даний момент немає можливості;
- експортну декларацію країни відправлення з ціною від виробника №307834547110 від 06.10.2025; експертиний висновок №19-09/1068 від 29.12.2025.
Колегія суддів погоджується із доводами апелянта (позивача) про те, що подані декларантом, відповідно до частини другої статті 53 МК України, документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню. Аналіз вказаних документів дає підстави зробити висновок про те, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).
При цьому, слід зазначити, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Суд апеляційної інстанції враховує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Як вбачається зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості товарів, в основу висновку про непідтвердженість визначення митної вартості ввезеного товару за основним методом покладено мотиви про те, що «кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТзОВ «Флексорес» Жданов Геннадій Юрійович є співзасновником та членом правлінняоlidruk West. z.o.o,, Poland. Тобто, сторони угоди (покупець та продавець) є пов`язаними між собою у розумінні ст.15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року.
Щодо цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.12 ст.58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Згідно з ч.13 цієї статті, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту свої письмові обгрунтування, що такий вплив мав місце.
За змістом ч.14 ст.58 МК України у разі відсутності обгрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на контролюючому органі.
Наведене кореспондуються з приписами ч.4 ст.53 МК України, які надають право митному органу вимагати додаткові документи лише за наявності обгрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, та відповідає сформованим правовим позиціям Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 25.08.2023 року у справі №826/3098/16 Верховний Суд вказав, що сам по собі факт пов`язаності продавця і покупця не може бути підставою для розгляду задекларованої вартості товару як неприйнятної, для висновку про вплив такої обставини на ціну товару; митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Апеляційний суд зазначає, що у спірних рішеннях відсутні обгрунтування вищенаведених тверджень митного органу про те, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та позивачем вплинув на заявлену митну вартість товару; не надано доказів й того, що позивачем було отримано від продавця товару будь-яку виняткову знижку чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни на момент поставки товару.
При цьому, необхідно зазначити і те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Поряд з цим, судом з?ясовано, що у цій справі, при прийнятті спірного рішення, відповідач використав інформацію з Центральної бази даних митниці, а саме - МД№UA110140/2025/10210 від 28.11.2025 року. В контексті цієї обставини суд зазначає, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів передбачено ст.59 МК України, якою, зокрема передбачено, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
Митним органом не враховано, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, не зазначено чи за такими ж товаро-супровідними документами поставлявся ідентичний товар, тощо. Тобто не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що принцип обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
В той же час митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях були зазначені не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що ідентичний чи подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 року у справі №300/784/24.
Отже, із врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, а також зважаючи на сформовану практику Верховного Суду щодо застосування норм МК України, зумовлюється висновок про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені митним законодавством, що вказує на правильність визначення ним митної вартості товару за основним методом. Доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах є безпідставними, а надані позивачем до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Натомість, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, митний орган не довів належними, достатніми та допустимими доказами правомірності спірних у цій справі рішень про коригування митної вартості товарів. Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Одночасно, із врахуванням висновків апеляційного суду про наявність підстав для задоволення апеляційних, а отже і позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України, підлягають перерозподілу судові витрати.
Оскільки позивачем за подання адміністративного позову було сплачено 3328 грн. судового збору, а за подання апеляційної скарги було сплачено 4992 грн. судового збору, тому вказані суми судових витрат слід стягнути в користь позивача із відповідача (за рахунок його бюджетних асигнувань).
Разом з тим позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати в розмірі 18452 грн, а саме: витрати пов`язані із залученням перекладача у розмірі 7202 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11250 грн.
В контексті цих вимог апеляційний суд зазначає, що на підтвердження витрат пов`язаних із залученням перекладача позивач надав акт виконаних робі та рахунок-фактуру, однак зміст цих документів не дає можливості пересвідчитись у тому, що такі витрати пов`язані з розглядом справи №380/2154/26, оскільки жодних згадок про предмет позову у цій справі такі документи не містять.
Що ж до витрат на професійну правову допомогу, то апеляційний суд звертає увагу на те, що за змістом згаданої заяви представництво у цій справі та відповідні юридичні послуги надано адвокатом Кульчицьким Олександром Сергійовичем та адвокатським бюро «Кульчицький та партнери». Разом з тим, за змістом апеляційної скарги юридичні послуги надавались адвокатом Саляком Маркіяном Богдановичем та адвокатським бюро «Саляк і партнери». Акт про виконані роботи, долучений позивачем до згаданої заяви, містить покликання на роботи виконані адвокатським бюро «Саляк і партнери», однак у цьому ж акті вказано про те, що роботи виконанні адвокатським бюро «Кульчицький та партнери». Наявні суперечності не дають можливості пересвідчитись у достовірності заявлених витрат на правову допомогу.
З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат пов`язаних із залученням перекладача у розмірі 7202 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11250 грн.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес» задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі № 380/2154/26за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів UA209000/2025/000586/1 від 30.12.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флексорес» (ЄДРПОУ 38953610) судові витрати у розмірі 8320 (вісім тисяч триста двадцять) гривень сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua