Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №140/254/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/254/24 пров. № А/857/37965/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Боршовського Т. І.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові у змішаній електронно- письмовій формі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі № 140/254/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішення м. Луцьк

суддя у І інстанціїСмокович В.І.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі № 140/254/24 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в адміністративній справі №140/254/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з обумовленою ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити постанову, якою відмовити у прийнятті звіту від 10.06.2026 року та зобов`язати відповідача надати до суду звіт про виконання постанови суду від 03.10.2024 року по справі № 140/254/24.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема позивач вказує, що звіт відповідача свідчить про неналежне виконання постанови від 03.10.2024, оскільки: пенсію призначено з 03.10.2024 замість 30.03.2023, як наслідок позивачка позбавлена виплат більш ніж за 18 місяців; довідку про заробітну плату за повний зайнятий стаж (1986– 1998) фактично не враховано при розрахунку розміру пенсії, що призвело до суттєвого заниження її розміру; розрахунок пенсії позивачки здійснено виходячи з неповного страхового стажу без її осучаснення;- пенсію позивачці не виплачено.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач в особі її представника повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

За відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд дійшов висновків про виконання ГУ ПФУ у Волинській області постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, а відтак, і про прийняття звіту ГУ ПФУ у Волинській області, поданого на виконання ухвали суду від 11.05.2026.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що представник позивача в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивачка) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язання скасувати рішення №155250021738 від 06.04.2023 відповідача про відмову у призначенні пенсії, призначити позивачу пенсію за віком з 30.03.2023 та здійснювати виплату пенсії на вказаний банківський рахунок, з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у цій справі, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено, однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу представника адвоката Меламеда Вадима Борисовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 в адміністративній справі № 140/254/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов представника адвоката Меламеда Вадима Борисовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області № 155250021738 від 06.04.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській область повторно розглянути заяву представника Агєєвець Наталії Володимирівни, діючої на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_1 , від 30.03.2023 (зареєстровано за № 2245) про призначення пенсії за віком (із доданими до неї підтверджуючими документами) та прийняти за результатами її розгляду в установленому порядку рішення, з обов`язковим врахуванням висновків апеляційного суду, наведених в мотивувальній частині цього судового рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області подати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/254/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, та встановити ГУ ПФУ у Волинській області строк для подання звіту 30 днів з дня отримання цієї ухвали.

Від представника боржника надійшов звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/254/24. У поданому звіті відповідач вказав, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянуто заяву від 30.03.2023 із доданими до неї документами та прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із дати звернення до органів Пенсійного фонду.

При розгляді заяви та доданих до неї документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, страховий стаж ОСОБА_1 склав 26 років 10 днів. До страхового стажу ОСОБА_1 зараховано усі періоди роботи.

До заяви про призначення пенсії від 30.03.2023 представником позивача було додано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 24.06.2019 № 200, видану Департаментом охорони здоров`я Одеської міської ради за період з жовтня 1986 по серпень 1998 років.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області (за місцем знаходження страхувальника) було проведено перевірку достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії, про що 24.04.2023 складено Акт № 1500-1002-1/3619.

Перевіркою встановлено розбіжності у сумах заробітної плати ОСОБА_1 , відображених у довідці та первинних документах (особових рахунках). Крім того, первинні документи за період з 1990 року відсутні в цілому.

За результатами проведеної перевірки Комунальним некомерційним підприємством “Міська клінічна інфекційна лікарня” Одеської міської ради видано нову довідку № 01-08/168 від 03.05.2023 про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 із зазначенням сум заробітної плати з жовтня 1986 по грудень 1989 року.

На момент повторного розгляду заяви про призначення пенсії від 30.03.2023 та призначення пенсії ОСОБА_1 заяви щодо врахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 01-08/168 від 03.05.2023 ні від самої заявниці, ні від її представника не надходило.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення належного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/254/24 в межах покладених зобов`язань та з урахуванням норм чинного законодавства, передано для подальшого нарахування та виплати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - за місцем перебування на обліку ОСОБА_1 .

Представник позивача 16.06.2026 подано заперечення на звіт, у якому зазначає, що призначивши пенсію з 03.10.2024 (з дати постанови від 03.10.2024) замість 30.03.2023 (з дати первинного звернення), відповідач фактично позбавив позивачку понад 18 місяців пенсійних виплат та грубо порушив вимоги пенсійного законодавства і висновки постанови суду.

Відповідно до заяви про призначення пенсії від 30.03.2023 представником позивачки було подано довідку про заробітну плату від 24.06.2019 № 200, видану Департаментом охорони здоров`я Одеської міської ради за повний зайнятий позивачкою на роботі період з жовтня 1986 по серпень 1998 року. Страховий стаж за цей самий період (20.10.1986 - 10.09.1998) зараховано до пенсійного в повному обсязі - 11 років 10 місяців 21 день.

Натомість у звіті зазначено, що за результатами перевірки було видано нову довідку № 01-08/168 від 03.05.2023 лише за період з жовтня 1986 по грудень 1989 року, тобто лише за 3 роки і 2 місяці з 11 років 10 місяців зарахованого стажу. Але навіть і ця нова довідка не була використана для обчислення розміру пенсії з підстав неподання позивачкою відповідної заяви.

Зауважує, що неврахування даних про заробітну плату позивачки відповідачем призвело до того, що пенсія ОСОБА_1 не проіндексавана та не перерахована, що призвело до зменшення її розміру.

Окрім зазначеного, позивачка та її представник станом на дату подання цього заперечення не отримали жодного підтвердження фактичної виплати призначеної пенсії. Звіт ГУ ПФУ у Волинській області містить лише рішення про призначення пенсії від 26.05.2026, однак жодних доказів того, що грошові кошти фактично перераховані на рахунок позивачки, до Звіту не додано.

Зауважує, що звіт не містить підтвердження належного виконання судового рішення, а тому підстави для його прийняття відсутні.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Статтею 382 КАС України установлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 КАС України).

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає (ч.5 ст. 382-1 КАС України).

Згідно частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Повертаючись до матеріалів справи судом ураховано, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у цій справі зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській область повторно розглянути заяву представника Агєєвець Наталії Володимирівни, діючої на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_1 , від 30.03.2023 (зареєстровано за № 2245) про призначення пенсії за віком (із доданими до неї підтверджуючими документами) та прийняти за результатами її розгляду в установленому порядку рішення, з обов`язковим врахуванням висновків апеляційного суду, наведених в мотивувальній частині цього судового рішення.

За змістом мотивувальної частини вказаного судового рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що:

твердження відповідача ГУ ПФ України у Волинській області в частині необхідності особистого звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком слід вважати помилковими. Звідси, відповідачем ГУ ПФ України у Волинській області протиправно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, з вищевикладених підстав.

матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем ГУ ПФ України у Волинській області своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірного періоду роботи з 20.10.1986р. по 10.09.1998р. згідно з копії довідки № 05.50./89 від 03.07.2019р., до страхового стажу. Відповідач, відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу відповідного періоду роботи, будь-яких додаткових документів не вимагав, жодних дій для їх самостійного отримання не вчиняв. За таких обставин позивач не може бути позбавлена права на призначення пенсії в зв`язку з не зарахуванням до страхового стажу спірного періоду, позаяк зі свого боку позивач вчинила всі залежні від неї дії та надала усі можливі та наявні у неї документи.

Дослідивши зміст рішення Пенсійного фонду України № 155250021738, суд встановив, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.03.2023 (тобто з дати первинного звернення до органів Пенсійного фонду України). При призначенні такої пенсії позивачу зараховано спірні періоди роботи.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про те, що пенсію фактично призначено з 03.10.2024 замість 30.03.2023, внаслідок чого вона нібито позбавлена пенсійних виплат більш ніж за 18 місяців. Наявне у розділі «Особливості» застереження «ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ - з 03.10.2024 по довічно» лише вказує на дату ухвалення судового акта (постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду). Водночас зі змісту досліджуваного рішення ПФУ вбачається, що призначення та нарахування пенсії ОСОБА_1 фактично здійснено саме з 30.03.2023, про що свідчать відповідні розрахункові записи про нарахування виплат із цієї дати. Тому вказані доводи не можуть слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Щодо тверджень скаржника про відсутність підтвердження фактичної виплати коштів, суд зазначає, що згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2002 № 22-1 (у редакції постанови від 16.12.2020 № 25-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення) та електронну пенсійну справу.

Відповідно до пункту 4.8 розділу IV Порядку № 22-1, заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата, а також інша інформація, з урахуванням якої визначаються розміри призначеної пенсії та суми до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи. Така справа формується та ведеться згідно з вимогами Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних» і зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. При цьому рішення за результатами розгляду заяви також підлягає зберіганню в електронній пенсійній справі особи (пункт 4.3 розділу IV Порядку № 22-1).

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку № 22-1, після призначення пенсії, поновлення її виплати або переведення з одного виду пенсії на інший, електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації) або фактичного перебування особи для безпосереднього забезпечення виплати.

Судом установлено, що на виконання наведених процесуальних вимог електронну пенсійну справу ОСОБА_1 засобами програмного забезпечення було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (за місцем реєстрації позивача) для подальшого нарахування та виплати пенсійного забезпечення.

З огляду на це, суд зауважує, що обов`язок із нарахування та фактичної виплати пенсії позивачу наразі покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Проте вказаний суб`єкт владних повноважень не є стороною у цій справі (відповідачем), і суд не покладав на нього жодних зобов`язань. Як наслідок, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області не володіє та об`єктивно не може володіти інформацією щодо стану поточних виплат, які здійснюються іншим територіальним органом Пенсійного фонду України.

Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування заробітної плати позивачки, суд наголошує, що ці обставини не були предметом дослідження під час розгляду цієї справи, а відповідні спірні питання виникли вже після вчинення відповідачем дій на виконання судового рішення.

Ураховуючи наведене, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виконало постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі № 140/254/24 шляхом повторного розгляду заяви представника ОСОБА_1 та прийняття рішення № 155250021738 про призначення пенсії за віком з 30.03.2023 з урахуванням спірних періодів роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.

Водночас, у разі незгоди позивача із рішенням ГУ ПФУ у Волинській області №155250021738 наявні ознаки іншого публічно-правового спору між сторонами, який може бути вирішений шляхом подання позовної заяви.

При цьому, незгода позивача із тим, яким чином виконано судове рішення відповідачем, не є підставою для встановлення судового контролю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі № 140/254/24 залишити без змін.

Матеріали даного апеляційного провадження направити до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи № 140/254/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Т. І. Боршовський

С. П. Нос