Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №460/314/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/314/26 пров. № А/857/19899/26

суддя в 1-й інстанції – Комшелюк Т.О.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Рівному, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» звернулося до суду з позовом до Волинської митниці в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000205/2 від 07.07.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/001801.

1.2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2025/001801 та рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2025/000205/2 від 07.07.2025.

09 березня 2026 представник позивача подав через систему Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення, в які просив стягнути з Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» суму понесених витрат по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 20000 грн.

Від представника Відповідача 11 березня 2025 року через систему Електронний суд надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат обґрунтовані тим, що заявлений розмір витрат на професійну правову допомогу у сумі 20000 грн є значно завищеним.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року заяву представника позивача Дяденчука Анатолія Івановича задоволено частково, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» за рахунок бюджетних асигнувань 10000 грн.

Задовольняючи частково вказану заяву, суд першої інстанції оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та визначив, що справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 10000грн.

1.3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із додатковим рішенням Волинська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не виходив із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України.

Скаржник вважає, що з огляду на предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн є завищеним та підлягає зменшенню.

1.4.ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Волинської митниці на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 року.

1.5. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕРАГРО» та Адвокатським об`єднанням «Скорпіон» укладено договір про надання правової допомоги.

За умовами п.1.1 договору про надання правничої допомоги від 30 липня 2025 року адвокат зобов`язується надати клієнту комплекс правничої допомоги у справі про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000205/2 від 07.07.2025 та картки відмови в прийняття митної декларації №UA205140/2025/001801.

Відповідно до п.1.2 Договору клієнт зобов`язується оплатити адвокату замовлену ним правничу допомогу в розмірі та строки, визначені Договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що адвокат надає клієнту комплекс правничої допомоги, який є необхідним для виконання предмету договору.

Примірний вид та обсяг правничої допомоги узгоджується сторонами в Додатку №1 до цього Договору.

У Додатку №2 до Договору сторонами узгоджено фіксовану вартість гонорару у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. (комплекс правничої допомоги, яка надається до подання позовної заяви та в Рівненському окружному адміністративному суді). Сторони узгодили, що визначений сторонами гонорар має бути оплачено в строк, який визначений в рахунку на оплату. Оплата здійснюється, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвоката.

Відповідно до акту приймання-передачі про надання правової допомоги від 09.03.2026 сторони визнають, що правова допомога надана належним чином, у повному обсязі та відповідає умовам договору.

Також, акт приймання-передачі від 09.03.2026 містить детальний перелік наданих адвокатом послуг.

Відповідно до рахунку №1 від 09 березня 2026 року встановлено строк оплати правничої допомоги до 09 квітня 2026 року.

2.2. ДОВОДИ ТА МОТИВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до приписів частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом із тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому апеляційний суд на підставі приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловлену у постанові від 20.06.2019 у справі №821/440/17, відповідно до якої на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокатом Дяденчуком А.І. надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги № б/н від 30.07.2025; копію додатків № 1, № 2 до договору; копію рахунку № 1 від 09.03.2026 на суму 20000грн; копію акту передачі-прийняття наданої правничої допомоги від 09.03.2026.

Отже, витрати в розмірі 20000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката дійсно понесені позивачем та підтверджено належними і допустимим доказами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд першої інстанції вважав, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 20000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, при цьому суд дійшов висновку про необхідність розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 10000 грн, застосовуючи принцип співмірності.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір витрат зазначений позивачем не відповідає критерію співмірності розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуг.

При цьому, апеляційний суд погоджується з необхідністю відшкодування судових витрат позивачу на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, оскільки такий розмір витрат є співмірним зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягами послуг, пов`язаних із справою, затраченим ними часом на надання таких послуг, якістю наданих послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, апеляційна скарга не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення заяви представника позивача.

2.3. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/314/26 ухвалене на підставі правильно встановлених обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для його скасування або зміни.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, —

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №460/314/26 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя В. О. Кушнір

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин

Повне судове рішення складено 30.07.26