Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №140/31297/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/31297/23 пров. № А/857/31760/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року про відмову у розстроченні виконання судового рішення у справі №140/31297/23 (суддя Андрусенко О.О. м. Луцьк) за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 924144, 07 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.12.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024, даний позов задоволено, зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у розмірі 924144,07 грн (дев`ятсот двісті чотири тисячі сто сорок чотири грн 07 коп.).

07.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення в даній справі рівними частинами щомісячним періодом з дати винесення відповідної ухвали суду протягом одного року. Заявник зазначав, що на теперішній час склалися обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, а саме - скрутне матеріальне становище, зумовлене відсутністю роботи та стабільного джерела доходу. У зв`язку з цим заявник об`єктивно не має можливості одноразово погасити всю суму заборгованості. Крім того, заявник є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а відтак належить до соціально вразливої категорії населення, яка користується передбаченими законом пільгами. Також заявник зазначав, що з 2020 року не отримує регулярного офіційного доходу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга.

Апелянт зазначає, що у нього слалося скрутне матеріальне становище, зумовлене відсутністю роботи та стабільного джерела доходу. У зв`язку з чим заявник об`єктивно не має можливості одноразово погасити всю суму заборгованості. Крім того, заявник є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а відтак належить до соціально вразливої категорії населення, яка користується передбаченими законом пільгами. Також заявник зазначає, що з 2020 року не отримує регулярного офіційного доходу. З урахуванням наведеного вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач – ГУ ДПС у Волинській області просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 про відмову у розстроченні виконання судового рішення в адміністративній справі №140/31297/23.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виснував, що заявником не доведене існування передбачених ст. 378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду ( ч. 1 ст. 378 КС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 378 КАС України).

Стаття 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку дискреційні повноваження, які він реалізує за власними переконаннями, вирішувати питання про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Як на обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду, так і апеляційної скарги, обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення, на які посилається скаржник є те, що на теперішній час склалися обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, а саме - скрутне матеріальне становище, зумовлене відсутністю роботи та стабільного джерела доходу. У зв`язку з цим скаржник об`єктивно не має можливості одноразово погасити всю суму заборгованості. Крім того, заявник є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а відтак належить до соціально вразливої категорії населення, яка користується передбаченими законом пільгами. Також апелянт зазначав, що з 2020 року не отримує регулярного офіційного доходу.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання судового рішення у даній справі 30.01.2024 Волинським окружним адміністративним судом стягувачу був виданий виконавчий лист №4021/2024 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у розмірі 924144,07 грн (дев`ятсот двісті чотири тисячі сто сорок чотири грн 07 коп.).

02.02.2024 державним виконавцем Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області за виконавчим листом від 30.01.2024 №4021/2024 відкрито виконавче провадження №74036573.

Оцінюючи доводи апелянта, наведені в обґрунтування підстав для розстрочення виконання рішення, суд зазначає, що надані до заяви індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування не свідчать беззаперечно про неможливість виконання рішення суду або істотне ускладнення його виконання.

При розгляді поданої скарги суд враховує доктрину про те, що власність зобов`язує. Відтак, володіння майном має наслідком необхідність виконання податкового обов`язку зі сплати податків.

Крім того, в скаржника наявні відкриті рахунки у банках, однак до заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідачем не надано доказів про відсутність у ОСОБА_1 коштів на рахунках у банківських установах на підтвердження тяжкого майнового стану.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 15.05.2026, на праві приватної власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:31:153:0061, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2756190607101, площею 0,0707 га. Право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу № 769 від 27.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ніною Ходачиською. Вартість нерухомого майна, визначена сторонами у договорі купівлі-продажу, становить 173 540,00 грн.

Водночас, судом першої інстанції правильно зауважено, що вказана ділянка придбана в період виникнення податковою боргу.

Згідно бази МВС у ОСОБА_1 па праві власності зареєстровані транспортні засоби: автобус MERCEDES-BENZ 308D, НОМЕР_1 категорія транспортного засобу : автобуси з кількістю місць більше 16, 1998 року випуску, білого кольору; автомобіль легковий, OPEL ZAFIRA, НОМЕР_2 , 2000 року випуску, синього кольору; причіп, павам НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , 2020 року випуску, сірого кольору; автобус Богдан А-092, НОМЕР_5 , 2006 року випуску, жовтого кольору; автобус, БОГДАН А-09202, НОМЕР_6 , 2007 року випуску, білого кольору; автобус NISSAN 115-8D-96, НОМЕР_7 , 1996 року випуску, білого кольору; автомобіль легковий OPEL ZAFIRA, НОМЕР_8 , 2001 року випуску, сірого кольору; автобус, IVECO НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , 1997 року випуску, білого кольору.

Тобто, як вбачається з вищенаведеного, скаржник є власником нерухомого та рухомого майна, і в даному випадку суд зазначає, що виконання рішення суду в частині погашення податкового боргу може здійснюватися, окрім іншого, за рахунок нерухомого та рухомого майна боржника, яким в свою чергу ОСОБА_1 володіє.

Натомість, доказів вжиття будь-яких заходів щодо добровільного погашення боргу відповідачем не надано.

Відтак, посилання ОСОБА_1 на скрутне матеріальне положення, як на підставу розстрочення виконання рішення суду, правильно не бралися судом першої інстанції до уваги, оскільки таке виконання рішення суду позивач має змогу здійснити, в тому числі, за рахунок здачі свого майна в оренду.

Крім цього, апелянт не обґрунтував, яким чином розстрочення виконання рішення суду сприятиме його виконанню після закінчення терміну відстрочення, а також яких заходів з моменту постановлення судового рішення та на цей час відповідач вживає для його виконання.

Суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що податковий борг відповідача виник ще у 2019 році, тобто є тривалим та таким, що існує протягом значного періоду часу. При цьому відповідачем не надано доказів вчинення належних та достатніх дій, спрямованих на його добровільне погашення ані до звернення контролюючого органу до суду, ані після ухвалення судового рішення у даній справі.

Саме по собі звернення із заявою про розстрочення виконання судового рішення не свідчить про ухилення особи від виконання податкового обов`язку, однак таке процесуальне право підлягає реалізації лише за наявності належних, допустимих та достатніх доказів існування виняткових обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. У даному випадку таких обставин судом не встановлено.

Суд також зазначає, що сам факт відкриття виконавчого провадження та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення не є обставиною, яка ускладнює чи унеможливлює виконання судового рішення у розумінні статті 378 КАС України, оскільки виконавче провадження є передбаченою законом стадією реалізації судового рішення та спрямоване саме на забезпечення його виконання.

Посилання скаржника на наявність статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, також не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення, оскільки саме по собі таке посвідчення не підтверджує неможливості виконання рішення суду чи наявності виключних обставин, передбачених статтею 378 КАС України. При цьому апелянтом не надано жодних належних медичних документів, які б свідчили про наявність тяжкого захворювання, втрату працездатності або інші обставини, що об`єктивно перешкоджають виконанню судового рішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно виснував, що інформація викладена у заяві про розстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, отже, у ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст. 378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.

Враховуючи, що заявником у заяві від 07.05.2026 не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не надано доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, суд першої інстанції правильно не вбачав підстав для прийняття рішення про розстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача безпідставними, а висновки суду першої обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року про відмову у розстроченні виконання судового рішення у справі №140/31297/23 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному скарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. М. Димарчук

судді Р. М. Москаль

П. І. Сало