Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №140/15510/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/15510/21 пров. № А/857/55465/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року про відмову в задоволенні заяви у справі № 140/15510/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції Плахтій Н.Б.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 26.10.2021 №33/23-1774д.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум), відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 26.10.2021 №33/23-1774д.

14 листопада 2025 року до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 адвоката Єрьоміної В.А. у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у справі №140/15510/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачени сум), відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 26.10.2021 №33/23-1774д на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку в сумі 159 393,71 гривень.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем було лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 31.03.2022 року, яка складає 159 393,71 грн, проте вона не була виплачена, що в силу чинної редакції статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання цього рішення суду шляхом стягнення вказаної суми з відповідача

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою змінити спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №140/15510/21 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 26.10.2021 №33/23-1774д на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку в сумі 159 393,71 гривень.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Зокрема, зазначає, що з урахуванням припису абзацу другого ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції, чинній з 19.12.2024, при виконанні судового рішення щодо перерахунку та виплати заборгованих сум пенсії самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є встановлення факту невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням, на що зверталась увага в заяві, проте судом першої інстанції при винесені ухвали вказані доводи були залишені поза увагою.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 26.10.2021 №33/23-1774д.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум), відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 26.10.2021 №33/23-1774д.

Листом від 21.10.2025 № 0300-0405-8/70482, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідач повідомив, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019; нараховані кошти на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.03.2022 в сумі 159 393,71 грн підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили 24.02.2022 року, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (нарахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (159 393,71 грн) з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22, яка враховується судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї апеляційної скарги.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019; нараховані кошти на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.03.2022 в сумі 159 393,71 грн підлягають виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Станом на момент звернення позивача із відповідною заявою заборгованість з виплати пенсії з 01.12.2019 по 31.03.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача не виконало, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з пояснень відповідача від 02 грудня 2015 року ОСОБА_1 проведено виплату частини боргу, яка виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання згаданого рішення суду, яка визначена пропорційно виділеним асигнуванням відповідно до п. 7 Постанови № 821: - в жовтні 2025 року 187,35 грн; - в листопаді 2025 року 187,35 грн.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 159 019,01 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Відтак, наявні підстави для заміни невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, відтак оскаржене судове рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям нового про задоволення такої заяви позивача, з наведених вище підстав, тому вимоги апеляційної скарги необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року про відмову в задоволенні заяви у справі № 140/15510/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі № 140/15510/21 у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з невиплаченої пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 березня 2022 року у розмірі 159 019 грн (сто п`ятдесяти дев`яти тисяч дев`ятнадцяти) гривень 01 копійки.

В решті задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №140/15510/21 – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук