Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №377/708/26 — Славутицький міський суд Київської області

В И Р О К

іменем України

Справа №377/708/26

Провадження №1-кп/377/26/26

30 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12026111270000020 від 18 березня 2026 року, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Славутича Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення, яке визнано судом доведеним, в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, за таких обставин.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2023 № 11 ( по стройовій частині) солдата ОСОБА_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2023 № 10-РС (по особовому складу) на посаду водія 1 відділення охорони 4 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , прийнято рішення вважати таким, що з 12.01.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 18 квітня 2023 року у справі №377/226/23, провадження №3/377/120/23, яка набрала законної сили 01 травня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 14 червня 2023 року у справі №377/442/23, провадження №3/377/197/23, яка набрала законної сили 26 червня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки десять місяців сімнадцять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 21 червня 2024 року у справі №377/451/24, провадження №3/377/177/24, яка набрала законної сили 02 липня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 48 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років двадцять п`ять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортним и засобами.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особами, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами , протягом строку такого позбавлення.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, які набрали законної сили, будучи ознайомленим з їх змістом, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеним постановам, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керував транспортним засобом.

ОСОБА_4 , 17 березня 2026 року близько 11 годин 23 хвилин, рухаючись по вулиці Фестивальній м. Славутич Вишгородського району Київської області, керував транспортним засобом марки «Ford BCV/LCA/4A01COUGAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками групи реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області на підставі статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідальність ОСОБА_4 за цей злочин передбачена частиною 1 статті 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Позиції учасників кримінального провадження.

ОСОБА_4 у судовому засіданні вину визнав повністю та показав, що, 17 березня 2026 року, близько 11 години 23 хвилин, по вулиці Фестивальній м.Славутича, він, будучи позбавленим права керування транспортним засобом відповідно до постанов Славутицького міського суду Київської області, зокрема останній раз від 21 червня 2024 року, керував автомобілем марки «Ford BCV/LCA/4A01COUGAR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час чого був зупинений працівниками поліції. Копії постанов суду, якими його було позбавлено права керування транспортними засобами, він отримав до вказаної дати, тому знав про їх наявність та усвідомлював, що не має право керувати транспортним засобом. У скоєному щиро розкаюється, жалкує про вчинене, засуджує свою поведінку, прийняв рішення більше не порушувати закон та не вчиняти кримінальних правопорушень. Просив призначити йому покарання у виді штрафу, повідомив, що працює неофіційно, підробляє вантажником та отримує дохід близько 10 000 гривень щомісяця.

Прокурор підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України. Просив, з урахуванням того, що обвинувачений визнав свою вину повністю, здійснювати судовий розгляд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України та обмежитись допитом обвинуваченого; дослідженням постанов Славутицького міського суду Київської області у справах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП; документів щодо видачі посвідчення водія ОСОБА_4 , дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого; процесуальних документів, які підтверджують належну правову процедуру досудового розслідування та мають значення для вирішення долі речових доказів. Не оспорював фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, розуміє зміст цих обставин та неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений підтримав думку прокурора щодо порядку дослідження доказів з урахуванням вимог частини 3 статті 349 КПК України. Не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення, розуміє зміст цих обставин та неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим за частиною 1 статті 382 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень і сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням постанов Славутицького міського суду Київської області у справах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, частиною 2 стті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП; документів щодо видачі посвідчення водія ОСОБА_4 ; документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, суд виходить з того, що обвинувачений розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у суда відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого.

Також прокурором були надані процесуальні документи, які підтверджують належну правову процедуру досудового розслідування та мають значення для вирішення долі речових доказів.

Так, постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 18 квітня 2023 року у справі №377/226/23, провадження №3/377/120/23, що набрала законної сили 01 травня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік ( а.к.п.88-89).

Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 14 червня 2023 року у справі №377/442/23, провадження №3/377/197/23, що набрала законної сили 26 червня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого до ОСОБА_4 , приєднано невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 18 квітня 2023 року, що становить десять місяців сімнадцять днів і призначено остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки десять місяців сімнадцять днів ( а.к.п.90-92).

Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 21 червня 2024 року у справі №377/451/24, провадження №3/377/177/24, що набрала законної сили 02 липня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі частини 3 статті 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого до ОСОБА_4 , приєднано невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 06 липня 2023 року у справі № 377/498/23, що становить два роки двадцять п`ять днів, і призначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років двадцять п`ять днів без оплатного вилучення транспортного засобу (а.к.п. 93-95).

За даними Територіального сервісного центру №3245 (ТСЦ МВС №3245), викладеними у листі № 31/33/3245-3270-2026 від 24.03.2026, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру МВС, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , категорія «В» від 31.07.2012, видане ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Славутич при УДАІ ГУМВС України в Київській області, перебуває у статусі «Вилучений». Постановою Славутицького міського суду Київської області у справі № 377/451/24 за частиною 5 статті 126 КУпАП ОСОБА_4 позбавлений права керування транспортними засобами терміном на сім років двадцять п`ять днів ( а.к.п. 81).

Таким чином, відповідно до статті 22 КПК України стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 умисно не виконав постанови суду, що набрали законної сили, тобто вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 382 КК України.

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд доходить висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідності призначення йому покарання.

Щодо особи обвинуваченого та призначення йому покарання.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття. Наявність цієї обставини підтверджується тим, що обвинувачений визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене та прийняв рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень.

Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Обвинувачений на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради не перебуває і за медичною допомогою не звертався ( а.к.п.77); відповідно до характеристики ПОГ СВГ ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області за місцем проживання характеризується негативно ( а.к.п. 78); протягом 2025-2026 років притягувався до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 154, частиною 1 статті 178 КУпАП, частиною 1 статті 126 КУпАП( а.к.п.79-80).

ОСОБА_4 є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації та з 04 березня 2025 року зарахований до військової частини НОМЕР_1 ( а.к.п.67-76, 84, 123). За даними наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 № 70 (по стройовій частині) ОСОБА_4 в період з 19 квітня 2023 року по 04 березня 2025 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та з 20 вересня 2023 року йому призупинений строк військової служби ( а.к.п. 86). Згідно із службовою характеристикою командира роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 характеризується як недисциплінований військовослужбовець ( а.к.п. 83).

За даних довідки про судимості №74-19032026/32032 від 20.03.2026, відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 27 липня 2026 року № 2084/133/13686 та в.о. начальника Вишгородського районного сектору філії «Державної установи центр пробації в м. Києві та Київській області №435/32/30/1-26 від 21.07.2026 на запити прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , з урахуванням пояснень останнього, наданих у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що станом на час ухвалення цього вироку ОСОБА_4 відповідно до статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості ( а.к.п.65, 123, 124).

Так, прокурор у судовому засіданні повідомив, що за інформацією Кіровського районного суду м.Дніпропетровська розпорядження про виконання вироку цього суду від 19 червня 2023 року стосовно ОСОБА_4 було направлено на виконання до військової частини за місцем служби ОСОБА_4 через орган прокуратури, проте відповіді не надано.

Як вбачається з копії вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 червня 2023 року стосовно ОСОБА_4 , яку надав прокурор, станом на час ухвалення вироку, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, перебував на посаді водія 1 відділення охорони 4 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 . Вирок набрав законної сили 20 липня 2023 року ( а.к.п.99).

За даними відповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 27 липня 2026 року №2084/133/13686 на запит прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 червня 2023 року стосовно ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 не надходив (а.к.п.123).

Згідно з даними відповіді в.о. начальника Вишгородського районного сектору філії «Державної установи центр пробації в м. Києві та Київській області №435/32/30/1-26 від 21.07.2026 на запит прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 вказаний вирок на виконання Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області також не надходив.

В той же час за змістом статті 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються, зокрема, особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до статті 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Проте даних про звільнення ОСОБА_4 після закінчення іспитового строку від призначеного йому вироком Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 червня 2023 року покарання, а також даних про скасування вказаного вироку та прийняття судом за місцем виконання цього вироку рішення про направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання, а також даних про вчинення ним в період іспитового строку нового кримінального правопорушення, за яке б він був засуджений, матеріали кримінального провадження не містять і стороною обвинувачення не надані.

За даними досудової доповіді, складеної Вишгородським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюється як високий, що на думку органу пробації свідчить про неможливість виправлення особи без ізоляції від суспільства ( а.к.п.111-120).

Врахувавши фактичні обставини кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченого, в тому числі його майновий стан, суд, з урахуванням думки прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також таким, що відповідатиме тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

Разом із тим, орган пробації, дійшовши висновку про неможливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, врахував, зокрема, його судимості. Однак, як вже зазначав суд, обвинувачений відповідно до статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості. Відтак, суд не погоджується з таким висновком органу пробації та не бере його до уваги при призначенні покарання обвинуваченому.

Щодо речових доказів, процесуальних витрат, цивільного позову, запобіжного заходу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: компакт – диск DVD-R «hp», об`ємом 4,7 GB, 120min, 16х, на якому містяться три відеофайли у форматі Мр4, під назвами: export- jyvne, об`ємом 893875 КБ, : export- mx786, об`ємом 1 342 691 КБ та VID-20260323-WA0025, об`ємом 27 216 КБ, який відповідно до постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 10 квітня 2026 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №№12026111270000020 від 18 березня 2026 року, згідно з вимогами частини 9 статті 100 КПК України - залишити на зберігання при матеріалах цього кримінального провадження.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Керуючись статтями 368, 369-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.

Речові докази - компакт – диск DVD-R «hp», об`ємом 4,7 GB, 120min, 16х, на якому містяться три відеофайли у форматі Мр4, під назвами: export- jyvne, об`ємом 893875 КБ, : export- mx786, об`ємом 1 342 691 КБ та VID-20260323-WA0025, об`ємом 27 216 КБ, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 10 квітня 2026 року і знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження №12026111270000020 від 18 березня 2026 року, залишити на зберігання при матеріалах цього кримінального провадження.

На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1