Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №372/4368/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4368/26

Провадження № 1-кп-375/26

В И Р О К

іменем України

13 липня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026116230000107 від 30.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Улан-Батор Монголія, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, без місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого в останнє 29.09.2020 Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 до покарання у виді 4 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16.04.2026 року приблизно о 09 годині, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що за адресою: АДРЕСА_2 , був належним чином попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 337 Кримінального кодексу України, де шляхом надання повістки та озвучення її змісту в голос, попередження про виконання вимог військового обліку від 16.04.2026, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_4 , про необхідність прибуття о 09 год. 00 хв. 15.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , для оформлення військово-облікових документів та проходження медичного огляду.

Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч вимог ст.65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув у строк до 15.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , про причини свого неприбуття уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив, вчинивши таким чином ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Під час дізнання обвинувачений у присутності захисника склав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ст.337 ч.1 КК України, не оспорював встановлені під час дізнання обставини, висловив розуміння роз`ясненим наслідкам неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому данні розписок, наявні у доданих до суду матеріалах, надають суду можливість прийти до висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст обставин.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку передбаченого ст. 337 ч.1 КК України доведена повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 , вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 337 КК України, оскільки він своїми умисними діями, які виразились в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вчинив кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 337 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 337 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України, є кримінальним проступком.

При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, сторона обвинувачення не встановила.

Обвинувачений раніше неодноразово судимий, востаннє за тяжкий злочин, однак на шлях виправлення не став; він є непрацевлаштований, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони.

На підставі викладеного та враховуючи, що обвинувачений непрацевлаштований, а отже покарання у виді виправних робіт до нього не може бути застосоване, суд дійшов висновку, що буде справедливим та достатнім обрати ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На думку суду, призначене покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 100, 370, 371, ч.2 ст. 373, ст. ст. 374, 376, 381-382 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази: оптичний DVD-R диск марки «Нр», на якому міститься відеозапис з боді камер працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.04.2026 року – залишити при справі.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1