Вирок від 23 липня 2026 р. у справі №369/13485/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13485/26

Провадження № 1-кп/369/1906/26

В И Р О К

іменем України

24.07.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю захисника ОСОБА_4 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, маючого середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

Встановлено, що у невстановлений судом час та місці, але не пізніше 17.11.2025 року у ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння чужим майно шляхом обману (шахрайство), вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки.

У невстановлений судом час, але не пізніше 17.11.2025 (більш точного часу судом не встановлено) ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, розмістив в мережі Інтернет на платформі «AUTO.RIA» оголошення щодо продажу транспортного засобу марки «Mitsubishi», моделі «L 200», VIN-code НОМЕР_1 , за грошові кошти в розмірі 3 280 доларів США, заздалегідь не маючи наміру щодо його продажу.

Так, 17.11.2026, близько 12 год. 00 хв, (більш точного часу судом не встановлено), на абонентський номер телефону НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 , надійшов дзвінок від ОСОБА_6 з приводу оголошення, розміщеного на платформі «Auto Ria», щодо продажу транспортного засобу марки «Mitsubishi L200».

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами шляхом обману, заздалегідь не маючи на меті виконувати умови їх усної домовленості щодо купівлі-продажу транспортного засобу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, підтвердив ОСОБА_6 , що він дійсно здійснює продаж вказаного транспортного засобу, шляхом обману досяг з ним усних домовленостей щодо питань, пов`язаних з купівлею-продажем транспортного засобу, та надав останньому номер банківського рахунку НОМЕР_3 (відкритий в АТ «Універсал Банк», на ФОП ОСОБА_7 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 ), повідомивши, що на вказаний рахунок необхідно сплатити послуги брокера в розмірі 17 200 гривень.

Так, ОСОБА_6 , погодившись на умови купівлі вищевказаного транспортного засобу, запропоновані ОСОБА_5 , не здогадуючись про його недобросовісні наміри, будучи впевненим у добропорядності та правомірності дій останнього, 17.11.2025 о 14 год. 18 хв зі свого банківського рахунку НОМЕР_4 (відкритого в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК») здійснив переказ грошових коштів на банківський рахунок, який було надано ОСОБА_5 НОМЕР_3 (відкритий в АТ «Універсал Банк», на ФОП ОСОБА_7 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 ) в розмірі 17 200 гривень.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 , 17.11.2025, близько 15 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), діючи умисно, з корисливих мотивів, під виглядом продажу транспортного засобу, заздалегідь не маючи на меті виконувати умови його продажу, зв`язався з ОСОБА_6 та повідомив, що необхідно здійснити оплату в розмірі 35 700 гривень, за послуги щодо зняття транспортного засобу з реєстраційного обліку за кордоном, надавши банківський рахунок для здійснення переказу НОМЕР_3.

Водночас ОСОБА_6 , погодившись на вищевказані умови, запропоновані ОСОБА_5 , не здогадуючись про його недобросовісні наміри, будучи впевненим у добропорядності та правомірності дій останнього, 17.11.2025 о 15 год. 38 хв., зі свого банківського рахунку НОМЕР_4 (відкритого в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК») здійснив переказ грошових коштів на банківський рахунок, який було надано ОСОБА_5 НОМЕР_3 (відкритий в АТ «Універсал Банк», на ФОП ОСОБА_7 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 ) в розмірі 35 700 гривень.

У подальшому ОСОБА_5 розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, взятих на себе зобов`язань щодо продажу транспортного засобу не виконав, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 52 900 гривень.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, яка укладена 30 червня 2026 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 у присутності його захисника, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Згідно цієї угоди, де зазначені її сторони, формулювання підозри, підозрюваний та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 4 ст. 190 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України стосовно звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладанням на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Вивчивши обвинувальний акт, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором, вивчивши угоду, вислухавши обвинуваченого та захисника, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок на підставі даної угоди, вислухавши думку прокурора, який вважає, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України і вважав за можливе задовольнити клопотання про затвердження даної угоди та ухвалити вирок на підставі угоди, дослідивши заяву потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до якої він згоден на укладання угоди про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором, з умовами угоди ознайомлений, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 , яка укладена в даному кримінальному провадженні, підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, яке згідно з ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до

ст. 66 КК України є щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий; негативних характеристик за місцем проживання не має; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Судом з`ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, які передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , і призначення йому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду від 30 червня2026 року про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_5 в період іспитового строку: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

-паперовий конверт скріплений печаткою, з пояснювальними написами, спец. пакет WAR 1331167, пакет чорного кольору, скріплений біркою, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-банківські картки AT «КБ «ПРИВАТБАНК»: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , «ПУМБ»: № НОМЕР_11 ; мобільний телефон «iPhone 7 Plus» та мобільний телефон марки «Samsung»; ноутбук марки «Acer Nitro 5», s/n НОМЕР_12 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Бучанського РУП ГУНП в Київській області, - повернути ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_8