Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №357/10813/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10813/26

3/357/3424/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП: відомості відсутні,

за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 25.06.2026 надійшов адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 164 розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився разом з захисником Бескоровайним В.О. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши учасників, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 18.06.2026 о 08 год 40 хв на а/д М-05 Київ-Одеса 79 км, гр. ОСОБА_1 надав послуги з перевезення пасажирів на ТЗ MERCEDES-BENZ SPRINTER 317 з д.н.з. НОМЕР_1 та не мав (не пред`явив) державної реєстрації суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на проведення даного виду діяльності, а також без одержаного дозволу на здійснення пасажирських перевезень за маршрутом «Первомайський-Київ» та договору із замовленням приміських послуг, чим порушив вимоги п. 27 ст. 7 та ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови КМУ №176, п. 2.4, п. 2.1 ПДР України. (протокол серії ВАБ №245565 від 18.06.2026).

Згідно з рапорту старшого лейтенанта поліції Морозюка Р.Р. встановлено, що 18.06.2026 близько 08 год 40 хв було зупинено ТЗ MERCEDES-BENZ SPRINTER 317 з д.н.з. НОМЕР_1 на а/д М-05 «Київ-Одеса» 79 км., під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого в порушення ст. 35 ЗУ «Про НПУ» була відсутні інформаційно-маршрутна табличка. В подальшому, під час перевірки дозвільних документів на перевезення пасажирів, водій ОСОБА_1 не мав (не пред`явив) державної реєстрації суб`єкта господарювання, а також без дозволу на здійснення пасажирських перевезень за встановленим маршрутом «Первомайськ-Київ», та договору із замовником транспортних послуг. Також до матеріалів справи долучено відеозапис з місця події, який доєднано до протоколу серії ВАБ №245565 від 18.06.2026.

Захисник Бескоровайний В.О. подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування клопотання зазначив, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ SPRINTER 317 CDI відповідно до свідоцтва про його реєстрацію є легковим автомобілем категорії М1 із загальною кількістю місць дев`ять, включно з місцем водія, а тому вимоги законодавства щодо наявності дозволу на здійснення перевезень за автобусним маршрутом загального користування на нього не поширюються.

Також захисник вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є автомобільним перевізником або суб`єктом господарювання, який здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів, оскільки транспортний засіб належить іншій особі, а органом поліції не встановлено, хто є автомобільним перевізником, хто організував перевезення, прийняв замовлення, визначив його вартість та мав отримати оплату.

Крім того, захисник зазначив про відсутність належних доказів здійснення перевезення пасажирів на замовлення, оскільки матеріали справи не містять відомостей про замовника транспортної послуги, письмовий договір чи попередню домовленість щодо перевезення, отримання або домовленість про оплату, а також пояснень пасажирів.

Також звернув увагу на неправильне визначення у протоколі нормативної підстави обвинувачення, оскільки в ньому наведено посилання на п. 27 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», який регулює діяльність на ринку природного газу, тоді як ліцензування перевезення пасажирів передбачено іншим пунктом зазначеної статті, а також безпідставно наведено посилання на п.п. 2.1, 2.4 Правил дорожнього руху України.

Окрім цього, захисник наголосив на неналежності та недостатності доказів, зазначивши, що рапорт поліцейського не містить фактичних даних, які підтверджують здійснення господарської діяльності, відеозапис не фіксує передачу коштів, домовленість про перевезення чи інші обставини, які свідчили б про надання транспортних послуг з метою отримання прибутку, а також містить розбіжності щодо номера бодікамери, якою здійснювалася відеофіксація. Додатково зазначив, що матеріали справи не містять доказів систематичного здійснення господарської діяльності, яка є обов`язковою ознакою підприємницької діяльності, а інспектор поліції під час складання протоколу фактично визнав відсутність необхідних доказів, зазначивши, що їх збирання здійснюватиметься судом, що, на думку захисника, суперечить вимогам ст. 251 КУпАП. У зв`язку із викладеним просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту поліцейського та долученого відеозапису вбачається лише факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Разом із тим, зазначені докази не містять належного підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснював саме господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів.

Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо встановлення замовника транспортної послуги, умов її надання, вартості перевезення, досягнення домовленості про оплату чи фактичного отримання ОСОБА_1 будь-якої грошової винагороди за перевезення пасажирів. Пасажири транспортного засобу працівниками поліції не опитувалися, їх пояснення щодо мети поїздки, умов перевезення, наявності чи відсутності домовленості про оплату до матеріалів справи не долучені.

Долучений до матеріалів справи відеозапис також не містить відомостей про передачу коштів, домовленість щодо здійснення перевезення за плату або інших обставин, які б беззаперечно свідчили про здійснення ОСОБА_1 підприємницької (господарської) діяльності. Сам по собі факт перебування пасажирів у транспортному засобі та їх перевезення не свідчить про здійснення господарської діяльності, оскільки не підтверджує, що таке перевезення здійснювалося за плату, мало комерційний характер або було спрямоване на систематичне отримання прибутку.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів систематичного здійснення ОСОБА_1 діяльності з перевезення пасажирів, що також має значення для встановлення ознак господарської (підприємницької) діяльності. Органом, який склав протокол, не надано жодних відомостей про здійснення особою аналогічних перевезень раніше, отримання від такої діяльності прибутку чи інші обставини, які б свідчили про провадження господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не вправі усувати недоліки доказування та самостійно збирати докази винуватості особи.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з недоведеністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 33, 38, 164, 247, 256, 283, 284 КУпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК