Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №293/881/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/881/26

Провадження № 3/293/268/2026

28 липня 2026 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ВАВ №130349 від 13.06.2026 про адміністративне правопорушення встановлено, що 13.06.2026 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчиняла в громадському місці в АДРЕСА_2 , хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме: виражалась нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, за що відповідальність передбачена ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП не визнала та пояснила, що саме її сусід ОСОБА_2 вчиняв проти неї протиправні дії, ображав її словами нецензурної лайки, з приводу чого вона викликала працівників поліції. Пояснила, що конфлікт з сусідом триває довгий час та відбувся виключно з вини ОСОБА_2 , який самовільно зрізав дерево на її приватній території та не прибрав гілки з дерева.

З вказаних підстав ОСОБА_1 та її захисник Шматко Н.Г. просили закрити провадження по справі через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 13.06.2026 близько 12 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , у нього з сусідкою ОСОБА_1 стався конфлікт з приводу зрізаного дерева на прибудинковій території сусідки. Зазначив, що дійсно ображав сусідку словами нецензурної лайки, не заперечував щодо клопотання про закриття справи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що саме сусід ОСОБА_2 ображав її матір ОСОБА_1 словами нецензурної лайки 13.06.2026 близько 12 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 . Конфлікт стався з приводу самовільно зрізаного ОСОБА_2 дерева, що росло на території їх домоволодіння.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, заперечення захисника Шматко Н.Г., потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

З суб`єктивної сторони хуліганські дії характеризуються умисною формою вини та мотивом явної неповаги до суспільства.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 130349 від 13.06.2026 надано протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 13.06.2026, письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 13.06.2026, постанова ЕГА №2048273 від 13.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП, скарга ОСОБА_3 подана начальнику Головного управління національної поліції у Житомирській області від 15.06.2026 з фотокартки зрізаного дерева, скарга ОСОБА_1 адресована голові Високівської сільської територіальної громади Житомирської області від 28.05.2026, заява ОСОБА_1 адресована поліцейському офіцеру Високівської територіальної громади відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського ГУНП в Житомирській області від 28.05.2026 з фотокартками зрізаного дерева, скарга подана начальнику Головного управління національної поліції у Житомирській області від 17.06.2026.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечила вчинення дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, водночас потерпілий в судовому засіданні підтвердив те, що виражався в сторону ОСОБА_1 словами нецензурної лайки, що також підтвердила свідок ОСОБА_3 .

Як було встановлено в судовому засіданні між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт через дії ОСОБА_2 , який зрізав дерево, що росло на приватній території ОСОБА_1 , що підтверджується численними скаргами ОСОБА_1 .

Крім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є місце його вчинення, а саме – громадське місце. Натомість, як вбачається із матеріалів справи, місцем вчинення правопорушення є приватне домоволодіння ОСОБА_1 . Також відсутні відомості, які вказують саме на хуліганський мотив поведінки ОСОБА_1 .

Аналізуючи протокол про адміністративне правопорушення та докази наявні в матеріалах справи, вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні фактичні дані, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

З огляду на вищевикладене, повне, об`єктивне дослідження справи, обставин вказаних в протоколі, суд прийшов до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247, 280-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.3 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ