Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №560/18864/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №560/18864/24

Суддя: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18864/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

30 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2019 року у справі № 675/1017/19, за позивачем визнано право власності на 1/2 частину будівель хлібозаводу, що знаходяться по АДРЕСА_1 , а саме: адмінбудинок з кондитерським цехом літ. А-І загальною площею 216,1 кв. м. (основною площею 101,5 кв. м.), сходи літ. А площею 2, 9 кв. м., прохідна літ. Б площею 10, 0 кв. м., склад літ. В площею 45, 4 кв. м., майстерня літ. Е площею 81, 9 кв. м., погріб літ. е площею 33, 5 кв. м., вбиральня літ. Є площею 7, 1 кв. м., склад літ. Ж площею 397, 3 кв. м., прибудова літ. ж площею 6, 7 кв. м., дизельна літ. З площею 62.1 кв. м., вагова літ. І площею 73, 6 кв. м., вагова літ і площею 44, 1 кв. м., сітроцех літ. К площею 274, 1 кв. м., сходи літ. к площею 6, 0 кв. м., сходи літ. к 1 площею 5, 0 кв. м., сходи літ. к 2 площею 30, 0 кв. м., хлібобулочний цех літ. Л площею 596, 4 кв. м., комин літ. л площею 3, 2 кв. м., сходи літ. л 1 площею 3, 6 кв. м., навіс літ. л 2 площею 79, 9 кв. м., водонапірна башта літ. М, огорожа літ. N площею 710, 0 кв. м., ворота літ. N 1- Площею 12, 9 кв. м.

У власності позивача перебуває об`єкт нежитлової нерухомості, саме: будівля хлібозаводу загальною площею 2701,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням пленарного засідання 18 сесії 7 скликання Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 09.06.2020 №2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік" встановлено ставку податку для будівель підприємств харчової промисловості у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 року №1082-IX у 2021 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 гривень.

Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2021 році для позивача становила 40527 грн. Дана інформація відображена у розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік.

Рішенням пленарного засідання 13 сесії 8 скликання Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 09.06.2021 №2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік" встановлено ставку податку для будівель підприємств харчової промисловості у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

Статею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 року № 1928-IX у 2022 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня – 6 500 гривень.

Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2022 році для позивача становила 43 904,25 грн.

ГУ ДПС у Хмельницькій області сформовано та надіслано на податкову адресу відповідача податкові повідомлення-рішення: за 2021 рік ППР від 22.07.2024 №0840152-2410-2208-UA68060190000075749 на суму 40 527,00 гривень, за 2022 рік ППР від 22.07.2024 № 0840151-2410-2208-UA68060190000075749 на суму 43 904,25 гривень.

Відповідно до корінця рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення вручені ОСОБА_2 – 15.08.2024 року.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення: за 2021 рік ППР від 22.07.2024 № 0840152-2410-2208-UA68060190000075749 на суму 40 527,00 гривень, за 2022 рік ППР від 22.07.2024 № 0840151-2410-2208-UA68060190000075749 на суму 43 904,25 гривень до Державної податкової служби України, аргументуючи це невірним проведеним розрахунком податковим органом.

За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 28.10.2024 № 32360/6/99-00-06-01-03-06, яким Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 22.07.2024 № 0840152-2410-2208-UA68060190000075749 на суму 40 527,00 гривень, за 2022 рік ППР від 22.07.2024 № 0840151-2410-2208-UA68060190000075749 на суму 43 904,25 гривень, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважаючи, що винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними, звернувся до суду за захистом порушених прав.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно із статтею 265 ПК України, податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування податком є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до абз. е) пп. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПК України, до об`єктів нежитлової нерухомості відносяться будівлі приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав не нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266 ст. 266 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІV, (далі - Закон №1952), державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Згідно з абз. 1-3 ч. 5 ст. 12 Закон №1952, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Судом встановлено, що, відповідно до рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2019 року у справі № 675/1017/19, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину будівель-хлібозаводу, що знаходяться по АДРЕСА_1 , а саме: адмінбудинок з кондитерським цехом літ. А-І загальною площею 216, 1 кв. м. (основною площею 101,5 кв. м.), сходи літ. А площею 2,9 кв. м., прохідна літ. Б площею-10,0 кв. м., склад літ. В площею 45, 4 кв. м., майстерня літ. Е площею 81, 9 кв. м., погріб літ. е площею 33, 5 кв. м., вбиральня літ. Є площею 7, 1 кв. мі, склад літ. Ж площею 397,3 кв. м., прибудова літ. ж площею 6, 7 кв. м., дизельна літ. З площею 62.1 кв. м., вагова літ. І площею 73, 6 кв. м., вагова літ і площею 44, 1 кв. м., сітроцех літ. К площею 274, І кв. м., сходи літ. к площею 6, 0 кв. м., сходи літ. к 1 площею 5, 0 кв. м., сходи літ. к 2 площею 30, 0 кв. м., хлібобулочний цех літ. Л площею 596, 4 кв. м., комин літ. л площею 3, 2 кв. м., сходи літ. л 1 площею 3, 6 кв. м., навіс літ. л 2 площею 79, 9 кв. м., водонапірна башта літ. М, огорожа літ. N площею 710, 0 кв. м., ворота літ. N 1 площею 12, 9 кв. м.

Рішенням пленарного засідання 18 сесії 7 скликання Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 09.06.2020 №2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік" встановлено ставку податку для будівель підприємств харчової промисловості у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 року №1082-IX у 2021 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 гривень.

Отже, сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2021 році для позивача становила 40527 грн. = 1/2 (частка, що належить позивачу) х 2701,8 м2 х 0,5% х 6 000 грн. Дана інформація відображена у розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік.

Крім того, згідно Рішенням пленарного засідання 13 сесії 8 скликання Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 09.06.2021 №2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік" встановлено ставку податку для будівель підприємств харчової промисловості у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 року №1928-IX, у 2022 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6 500 гривень.

Отже, сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2022 році для позивача становила 43904,25 грн. = 1/2 (частка, що належить позивачу) х 2701,8 м2 х 0,5% х 6 500 грн. Вказана інформація відображена у розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач правомірно розрахував суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2021 та 2022 роках з урахування 1/2 частки на вказаний об`єкт нерухомості.

Щодо посилань позивача стосовно того, що "Будівля хлібзаводу" не є об`єктом нерухомого майна, так як утворюється за рахунок інших речей (огорожі, комина, складу, вагової, воріт, навісу, сходів), то суд вірно вказав, що відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст.266 ПК України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: - об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач звертався з письмовою заявою до податкового органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: - об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку.

Відтак, наведене свідчить про відсутність ініціативи платника щодо уточнення бази оподаткування до моменту отримання оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях.

Крім того, позивач вважає, що оскільки перелік господарських (присадибних) будівель визначено як ПКУ так і Порядком та в обох випадках погреби, навіси та вбиральні входять до такого переліку, то згідно до рішень Плужненської сільської ради підпадають під дію пільги по податку на нерухомість, та податок по об`єктах літ. е – погріб площею 33,5 кв.м., літ. Є – вбиральня площею 7,1 кв.м., літ. л 2 – навіс площею 79,9 кв.м. (матеріали стін: дерев`яні стоянці) нарахований йому неправомірно.

Позивач посилається на Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 року №158.

Водночас, згідно із п. 1 Порядку №158, цей Порядок, розроблений на виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт (далі - об`єкти), а саме:

- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 500 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року;

- будівель і споруд сільськогосподарського призначення, збудованих до 12 березня 2011 року.

За п. 2 Порядку №158, індивідуальний (садибний) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно правовими актами, поверховість якої не має перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного в ній проживання, що складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень, і прибудова до неї; господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, та прибудови до них.

Таким чином, як вірно зауважив суд першої інстанції, Порядок №158 на який посилається позивач стосується садиб, призначених для постійного проживання, та споруд, які знаходяться біля них (при садибах) та використовуються для забезпечення проживання, однак не стосується та не відноситься до будівлі хлібзаводу.

З огляду на викладене, посилання позивача на необхідність застосування 100% пільги передбаченої рішеннями Плужненської сільської ради до об`єктів: погріб площею 33,5 кв.м., вбиральня площею 7,1 кв.м. та навіс площею 79,9 кв.м. суд вірно визнав необґрунтованими, оскільки вони не є господарськими (присадибними) будівлями.

Щодо твердження позивача, що оскільки рішення Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області №2 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік" від 09.06.2021 року ставка податку на нерухомість за офісні приміщення (адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей інші) становить 0,1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, а не 0,5% як застосовано в оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях, а тому відповідач мав би застосувати саме 0,1 % розміру мінімальної заробітної плати, колегія суддів погоджується з позицією суду, що встановлення ставки податку визначено саме для "будівель офісних" у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, а тому відповідачем було правомірно застосовано відповідну ставку податку.

Отже, будівля хлібозаводу площею 2701,8 м2 є єдиним об`єктом нежитлової нерухомості, який підлягає оподаткуванню податком на нерухоме майно.

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області правомірно винесло податкові повідомлення-рішення № 0840152-2410-2208-UA68060190000075749 від 22.07.2024 - на суму 40 527, 00 грн та № 0840151-2410-2208-UA68060190000075749 від 22.07.2024 - на суму 43 904, 25 грн.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua