Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №120/10312/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10312/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

29 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю бездіяльності відповідачів щодо непроведення з 01.02.2020 по 19.05.2025 перерахунку грошового забезпечення позивача виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, замість застосованого відповідачами розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

2.1 У період з 01.02.2020 по 17.06.2021 позивач проходив службу у 2 державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, який у подальшому припинено шляхом приєднання до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, який є його правонаступником.

2.2 період з 18.06.2021 по 19.05.2025 (дату звільнення позивача за станом здоров`я) фінансове забезпечення позивача здійснювало Головне управління ДСНС України у Вінницькій області.

2.3 У зазначені періоди обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача здійснювалося відповідачами виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

3.2 Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення за періоди з 01.02.2020 по 17.06.2021 та з 18.06.2021 по 19.05.2023, суд першої інстанції виходив з того, що з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 постанови № 704 у первісній редакції, у зв`язку з чим кожен із відповідачів за відповідний період був зобов`язаний обчислювати розміри окладів позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг

4.1 Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

4.2 Позивач правом подання відзивів на апеляційні скарги не скористався.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Позиція апеляційного суду

Колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг і дійшла таких висновків.

1.1 Відповідно до частини другої статті 125 Кодексу цивільного захисту України порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлює Кабінет Міністрів України. Отже, правовий статус позивача як особи начальницького складу визначається Кодексом цивільного захисту України та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом МВС України від 20.07.2018 № 623.

1.2 Водночас розмір грошового забезпечення позивача визначався безпосередньо на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704). Цей акт регулює грошове забезпечення у тому числі осіб рядового і начальницького складу ДСНС (п. 1 розд. І Інструкції № 623 та наказ МВС від 06.03.2018 № 179).

1.3 Пунктом 4 Постанови № 704 (у первісній редакції) було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

1.4 Надалі пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, згідно з якою розміри окладів визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

1.5 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 визнано протиправним та скасовано.

1.6 Колегія суддів відхиляє доводи апелянтів про те, що скасування пункту 6 Постанови № 103 утворило правовий вакуум і позбавило пункт 4 Постанови № 704 чинності у будь-якій редакції. Визнання протиправним та скасування судом нормативно-правового акта (чи його окремого положення), яким вносилися зміни, за юридичною природою означає анулювання таких змін. Відтак попередні приписи залишаються чинними в первісній редакції, що забезпечує безперервність правового регулювання та принцип правової визначеності. Посилання відповідачів на пункт 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанова КМУ від 06.09.2005 № 870) є безпідставним, оскільки ця норма визначає внутрішній регламент Уряду під час визнання актів такими, що втратили чинність, і не поширюється на процесуальні наслідки судових рішень.

1.7 Суд також відхиляє посилання апелянтів на постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 820/601/17, від 21.08.2018 у справі № 807/1332/17, від 19.03.2019 у справі № 591/2813/17 та від 02.10.2019 у справі № 804/215/18. Указана судова практика сформована до ухвалення рішення у справі № 826/6453/18 і стосується періодів, коли пункт 4 Постанови № 704 діяв у редакції Постанови № 103, а тому вона не застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 29.01.2020.

1.8 Таким чином, починаючи з 29.01.2020 (дата набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18) підлягала застосуванню первісна редакція пункту 4 Постанови № 704. Відповідно, посадовий оклад та оклад за спеціальним званням позивача мали обчислюватися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

1.9 Стосовно аргументів 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про відсутність бюджетних асигнувань колегія суддів зазначає, що недостатність фінансування державного органу не звільняє його від обов`язку дотримуватися вимог закону щодо обчислення грошового забезпечення. Недоліки бюджетного планування не можуть перекладатися на особу, право якої порушено, що повністю узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00).

1.10 Таким чином, з 29.01.2020 – дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 – підлягає застосуванню редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін Постановою № 103, тобто розрахунок посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача повинен здійснюватися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

1.11 Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права і не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Серявін проти України», § 58), суд не зобов`язаний надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, якщо основні підстави рішення є чіткими та обґрунтованими.

1.12 Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов`язання їх здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення позивача за відповідні періоди з урахуванням бази обчислення окладів на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, то в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційних скарг

2.1 Доводи апеляційних скарг Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

2.2 Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.