Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №127/17984/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/17984/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Волошин С.В.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

29 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

секретар судового засідання: Гавриленко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції НП України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №7187812 від 13.05.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем безпідставно винесена постанова, оскільки відсутні докази належного використання приладу вимірювання швидкості TruCam.

Так, суд першої інстанції зазначав, що лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Однак, на переконання позивача, наявність ручки на приладі вимірювання швидкості TruCam не означає, що він має саме триматись в руках без будь-якої опори, тобто без належної фіксації у просторі, натомість ручка може слугувати для здійснення працівником фіксації порушень швидкісного режиму, зокрема, для наведення приладу та встановлення необхідних налаштувань камери для вимірювання за умови якщо прилад при цьому статично розміщений, тобто не рухається у просторі у процесі фіксації.

Відповідачем до відзиву на адміністративний позов фото та відеозаписів вбачається, що фіксація транспортного засобу Фольксваген Гольф Варіант, д.н.з. НОМЕР_1 відбулась на відстані 169,8 м. З наявних відеоматеріалів слідує, що на момент зупинки транспортного засобу позивача була похмура хмарна погода, а тому відповідно до Інструкції з використання приладу вимірювання швидкості TruCam оптимальною відстанню до цілі є 80 метрів, але ніяк не 169,8 м.

Крім того, фіксація швидкості здійснювалась із ділянки узбіччя автодороги, що знаходиться за поворотом, тобто видимість у вказаному місці є обмеженою, працівники патрульної поліції в порушення вимог Інструкції не обрали ідеальної позиції - позиції, коли ціль рухається прямо на прилад за напрямком руху автомобіля позивача.

Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, 13.05.2026 о 12:41 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 бат. БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Броварним А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА 7187812, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 13.05.2026 о 11:49, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF VARIANT д.н.з. НОМЕР_1 , в населеному пункті с. Перемога, позначеному дорожнім знаком 5.49, траса АД М21 251 км., рухався зі швидкістю 79 км/год., чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 29 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень.

Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та достатніми доказами.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наведене нижче.

Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (ПДР), згідно із п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 12.4 ПДР встановлює, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

За приписами ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем надано фото- та відеоматеріали зроблені на лазерний вимірювач швидкості TruCАM, якими підтверджено, що автомобіль позивача VOLKSWAGEN GOLF VARIANT д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 79 км/год.

На записах з нагрудних відеореєстраторів 476855, 476011, 476570, 476737 зафіксовано, що після зупинки ТЗ поліцейський представився водію та проінформував про причину зупинки, після чого пред`явив водію законну вимогу про надання для перевірки посвідчення водія відповідної категорії; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що водій погодився тільки після надання для ознайомлення доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Працівник поліції продемонстрував відеозапис правопорушення з приладу TruCam.

Щодо доводів позивача про неналежність доказів здобутих з використанням вказаного лазерного вимірювача швидкості TruCАM з огляду на відсутність підтвердження стаціонарного розміщення такого приладу під час вимірювання швидкості, апеляційний суд зазначає наступне.

Встановлено, що лазерний вимірювач швидкості TruCАM на який було зафіксоване порушення отримав сертифікат відповідності та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки.

Згідно інформації ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, пройшов періодичну повірку, свідоцтво якого станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення було чинним, і міг використовуватися відповідачем під час здійснення патрулювання.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 23 грудня 2020 року №22/3/F/21/036-20. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12. При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/34887 від 29.09.2025 р., виданого ДП «Укрметртестстандарт» Мінекономіки України, чинного до 29.09.2026 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС 001007 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі 2 км/год. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС 001007 пройшов періодичну повірку, сертифікат якої був чинний станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Згідно із п.9 ч.1 ст.31 Закону України "Про національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При цьому, суд зауважує, що застосування у конструкції вказаної норми ч.2 ст.40 Закону України "Про національну поліцію" похилої риски між словами "монтувати" та "розміщувати" свідчить, що відповідні пристрої можуть як стаціонарно монтуватись так і розміщуватись, у тому числі, й на однострої, у/на службових транспортних засобах поліцейських.

Отже, законом не обмежується використання технічних пристроїв для фіксації порушень, у тому числі й лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20, виключно у стаціонарному режимі.

Суд наголошує на тому, що лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань, а тому вимірювання швидкості руху автомобіля позивача могло здійснюватись з утримуванням в руках такого пристрою працівником поліції під час вимірювання. До того ж, алгоритм вимірювання та фіксації результатів заміру швидкості приладом влаштований таким чином, що формування фото- і відеофайлів із зафіксованими показниками можливе виключно у разу успішності заміру, що супроводжується відповідним сигналом. У разі неможливості зафіксувати швидкість через погодні, технічні чи будь-які інші причини, прибор видає помилку роботи також із відповідним звуковим сигналом. Тобто помилкове чи неточне фіксування швидкості об`єкта виключено з технологічної і конструктивної точки зору роботи прибору.

Таким чином, вказані докази, здобуті з використанням лазерного вимірювача швидкості TruCАM, обґрунтовано враховані судом першої інстанції.

Доводи позивача про те, що фіксація швидкості здійснювалась із ділянки узбіччя автодороги, що знаходиться за поворотом, тобто видимість у вказаному місці є обмеженою, працівники патрульної поліції в порушення вимог Інструкції не обрали ідеальної позиції - позиції, коли ціль рухається прямо на прилад за напрямком руху автомобіля позивача, колегія суддів розцінює критично, оскільки вимірювання швидкості здійснювалось в умовах прямої видимості, а з огляду на незначний вигін дороги і достатньо велику відстань вимірювання, вплив так званого ефекту косинуса на визначену камерою швидкість є мінімальним. Крім того, ефект косинуса завжди призводить до визначення меншої швидкості, ніж справжня, тобто насправді позивач рухався дещо із ще більшою швидкістю, ніж та, яка була зафіксована приладом.

Посилання позивача на те, що у даному випадку для вимірювання швидкості руху оптимальною відстанню до цілі є 80 метрів, у той час як працівник поліції здійснив вимірювання з відстані 169,8 м, колегія суддів не вважає такими, що вказують на помилковість показників такого вимірювання чи недотримання інспектором Інструкції з використання приладу TruCam, адже такий прилад технічно дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м засобами лазерного променя, а зазначений показник у 80 м. є лише рекомендацією виробника, з огляду на ймовірне ускладнення фіксації фото-/відеозображення оптичним об`єктивом камери через загрозу нечіткого фокусування. Проте, як вбачається із наданих фото і відеофайлів, зображення на них є чіткими, зрозумілими і такими, що повністю ідентифікують автомобіль позивача під час руху і фіксації правопорушення відповідачем.

З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд вважає, що факт порушення позивачем вимог пункту 12.4 ПДР підтверджується матеріалами справи та не спростований в ході судового розгляду даної справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.