Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №120/3361/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3361/24

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

29 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ66195 від 25.10.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ66195 від 25.10.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

21.08.2025 позивачем подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Заява обґрунтована тим, що сума заборгованості, що утворилася під час здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення склала 237188,27 грн. Проте пенсійний орган так і не виконав судового рішення в частині виплати таких коштів, а тому наявні підстави для зміни способу виконання рішення суду на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача пенсійних виплат в сумі 237188,27 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2025 в задоволенні заяви позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення, - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок суми заборгованості при ухваленні рішення по суті позовних вимог судом не здійснювався, а тому зміна способу виконання рішення із зобов`язання виплатити доплату на стягнення конкретної суми призведе до зміни рішення по суті, виходу за межі позовних вимог та зміни обраного судом способу захисту порушеного права. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що єдиною причиною невиплати коштів є відсутність відповідного бюджетного фінансування, що, унеможливлює зміну способу виконання судового рішення.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити постанову, якою заяву задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України, статті 129-1 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Свої заперечення відповідач мотивував тим, що виплата пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а відсутність відповідних бюджетних асигнувань виключає можливість виплати коштів за рахунок власних коштів ПФУ.

Також відповідач стверджував, що зміна способу виконання рішення на стягнення коштів змінює рішення суду по суті та обраний спосіб захисту.

У додаткових письмових поясненнях позивач додатково послався на актуальну судову практику Верховного Суду (зокрема, постанови від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 та від 25.02.2026 у справі № 240/7108/21), у яких підтверджено правову позицію щодо застосування процесуального механізму абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України для забезпечення реального поновлення порушених соціальних прав шляхом зміни способу виконання рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення нарахованих пенсійних сум.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 312 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Відтак, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України під час розгляду заяви, суд апеляційної інстанції виходить з того, що оскільки рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2024, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (237 188,27 грн.) з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а тому заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення слід задовольнити.

Згідно матеріалів справи на виконання вказаного рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснило розрахунок суми пенсії, яка підлягає доплаті ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 31.07.2024, визначивши її у розмірі 237 188,27 грн.

Вказана сума (237 188,27 грн) нарахована безпосередньо відповідачем, підтверджується розрахунком пенсійного органу, зафіксована у матеріалах справи та не є спірною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, окрім іншого, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 120/3361/24 – задовольнити повністю.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 120/3361/24 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , установивши наступний спосіб і порядок його виконання:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість із виплати перерахованої пенсії за період з 01 квітня 2019 року по день проведення перерахунку в сумі 237 188 (двісті тридцять сім тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 27 копійок».

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.