Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №320/12061/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/12061/26 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Спецтехнологія" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИЛА:

19 березня 2026 року позивач - ГУ ДПС у м. Києві звернувся до Київського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Спецтехнологія", якою просив стягнути кошти за податковим боргом на суму податкового боргу 1737356,66 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, поданої в порядку ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким заяву подану в порядку ст. 283 КАС України задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Звернув увагу суду на те, що податкова вимога від 29 січня 2026 року №0001769-1303-2615 згідно з відміткою на конверті повернулась відправнику 16 лютого 2026 року, а тому початок перебігу строку необхідно рахувати з 17 лютого 2026 року, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про передчасність звернення до суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" (код ЄДРПОУ 32109687) зареєстровано як юридична особа 12 липня 2002 року та перебуває на обліку в органах ДПС.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби "Податковий блок", на момент звернення до суду з відповідною заявою, ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" має заборгованість перед бюджетом у розмірі - 1737356,66 грн.

Заборгованість зі сплати ПДФО виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2025 року №72669240101 на загальну суму 1020,00 грн.

Заборгованість зі сплати ПДВ виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2024 року №1260010413 на загальну суму 1736336,66 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №320/6811/25 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2024 року №1260010413.

Враховуючи відсутність відомостей про самостійне погашення податкового боргу, контролюючим органом направлено ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" податкову вимогу від 29 січня 2026 року №0001769-1303-2615, яка повернулась до контролюючого органу 18 лютого 2026 року за закінченням терміну зберігання.

Оскільки ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" не сплачено податковий борг у розмірі 1737356,66 грн у встановлений строку, ГУ ДПС у м. Києві 19 березня 2026 року звернувся до суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що перебіг 30-денного строку, встановленого нормами п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, розпочався з 19 лютого 2026 року (наступний день за днем зазначеним поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення) на момент звернення з позовом та розгляду цієї справи не сплив, оскільки кінцевим днем є 23 березня 2026 року, а тому звернення до суду з цією заявою є передчасним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби "Податковий блок", на момент звернення до суду з відповідною заявою, ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" має заборгованість перед бюджетом у розмірі - 1737356,66 грн.

Заборгованість зі сплати ПДФО виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2025 року №72669240101 на загальну суму 1020,00 грн.

Заборгованість зі сплати ПДВ виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2024 року №1260010413 на загальну суму 1736336,66 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №320/6811/25 відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 листопада 2024 року №1260010413.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №320/6811/25 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Отже грошове зобов`язання, визначене контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 04 листопада 2024 року №1260010413 є узгодженим.

Також судом встановлено, що контролюючим органом було направлено на юридичну адресу ТОВ "ПГ "Спецтехнологія" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9) податкову вимогу від 29 січня 2026 року №0001769-1303-2615, яка повернулась відправнику за закінченням терміну зберігання.

Підпунктом 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацом 2 п. 42.5 ст. 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення .

Згідно з п. 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами інформаційно-комунікаційних систем з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу, остання вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі №320/6263/20, від 12 грудня 2025 року у справі №500/5125/25, від 03 грудня 2025 року у справі №500/5126/25 та від 03 грудня 2025 року у справі №500/5128/25.

Обставиною, з якою ст. 283 КАС пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги та сплив 30 календарних днів з дня такого надіслання (вручення).

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога ГУ ДПС у м. Києві від 29 січня 2026 року №0001769-1303-2615 повернулась до контролюючого органу 18 лютого 2026 року за закінченням терміну зберігання.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що зазначену вимогу відповідачу вручено не було, а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу контролюючого органу 16 лютого 2026 року з відміткою про повернення "за закінченням терміну зберігання", водночас поштове відправлення повернулось відправнику 18 лютого 2026 року, відповідно податкова вимога від 29 січня 2026 року №0001769-1303-2615 вважається врученою саме 16 лютого 2026 року.

Таким чином перебіг 30-денного строку, встановленого нормами п. 95.2 ст. 95 ПК України, розпочався з 17 лютого 2026 року (наступний день за днем зазначеним поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення) та закінчився 18 березня 2026 року.

Враховуючи встановлені обставини, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ГУ ДПС у м. Києві у зв`язку її передчасністю є помилковими.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Спецтехнологія" про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Спецтехнологія" (код ЄДРПОУ 32109687, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9) суму податкового боргу в розмірі 1737356,66 грн (один мільйон сімсот тридцять сім тисяч триста п`ятдесят шість гривень 66 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку