Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №640/27676/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/27676/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гулкевич Ірена Зіновіївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Чорнобиль» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Чорнобілись» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України в частині неприйняття до реєстрації розрахунків коригування №2 від 27.04.2021, №1 від 18.05.2021, №2 від 18.05.2021, №1 від 02.06.2021, №2 від 15.06.2021, №3 від 16.06.2021, №4 від 17.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1 та розрахунків коригування №1 від 01.04.2021, №5 від 29.06.2021, №1 від 05.07.2021, №2 від 27.07.2021, №1 від 16.08.2021, №2 від 28.08.2021, №1 від 01.09.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;

- зобов`язати Державну податку службу України прийняти та зареєструвати операційні дні, коли їх було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме: 11.05.2021 розрахунок коригування №2 від 27.04.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.06.2021 розрахунки коригування №1, №2 від 18.05.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.06.2021 розрахунок коригування №1 від 02.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 29.06.2021 розрахунок коригування №2 від 15.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.07.2021 розрахунок коригування №3 від 16.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.07.2021 розрахунок коригування №4 від 17.06.2021 до податкової накладної від 15.09.2017 №1; 09.04.2021 розрахунок коригування №1 від 01.04.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1; 09.07.2021 розрахунок коригування №5 від 29.06.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;09.07.2021 розрахунок коригування №1 від 05.07.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1; 10.08.2021 розрахунок коригування №2 від 27.07.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1; 02.09.2021 розрахунок коригування №1 від 16.08.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;09.09.2021 розрахунок коригування №2 від 28.08.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1;27.09.2021 розрахунок коригування №1 від 01.09.2021 до податкової накладної від 21.12.2017 №1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкове законодавство не містить жодної заборони складати й реєструвати розрахунки коригування до зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, з дати складення якої минуло понад 1095 днів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у реєстрації: розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.04.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 02.06.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.06.2021 №3 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 17.06.2021 №4 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.04.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.06.2021 №5 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.07.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.07.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.08.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.08.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.04.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 02.06.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.06.2021 №3 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 17.06.2021 №4 до податкової накладної №1 від 15.09.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.04.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.06.2021 №5 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.07.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.07.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.08.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.08.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017.

В апеляційній скарзі Державна податкова служба України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки прийняття та реєстрація розрахунку коригування до податкових накладних, які не підлягають реєстрації, можливе тільки (виключно) після реєстрації такої податкової накладної, тому були наявні підстави для винесення спірних рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що оскільки скаржником не доведено існування обставин, з якими положення податкового законодавства пов`язують можливість неприйняття розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у ДПС України не було законних підстав для відмови у прийнятті спірних розрахунків коригування, а тому дії ДПС України, які полягають у відмові в реєстрації спірних розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Солар Чорнобиль» (Постачальник) та ТОВ «Родіна Енерджі Груп» (Покупець) укладено договір поставки №140917 від 14.09.2017, за яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар фотоелектричні модулі Tier-1-Trina в кількості 800 шт на загальну суму 2400000,00 грн, в т.ч. ПДВ 400 000 грн.

Пунктом 4.2.1 договору встановлено, що покупець ТОВ «Родіна Енерджі Груп» сплачує за товар наступним чином: 1 916 666,67 грн, ПДВ 383 333,33 грн, протягом трьої днів від дати підписання цього договору; 83 333,33 грн, ПДВ 16 666,67 грн, протягом десяти робочих днів від дати підписання цього договору.

На виконання договору від 15.09.2017 ТОВ «Родіна Енерджі Груп» перераховано суму попередньої плати в розмірі 2 300 000,00 грн, ПДВ 383 333,33 грн, що підтверджується платіжним дорученням №826 від 15.09.2017.

У відповідності до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, шо підлягають постачанню, позивачем складена податкова накладна від 15.09.2017 №1 на загальну суму 2 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 383 33,33 грн, яка зареєстрована в ЄРПН за №9199859039.

У зв`язку з неможливістю виконати взяті на себе зобов`язання за договором постачання №140917 від 14.09.2017, ТОВ «Солар Чорнобиль» у період з вересня 2018 року по червень 2021 року повернено попередню оплату на рахунок ТОВ «Родіна Енерджі Груп» у повному обсязі, а саме 2 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 383 333,33 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Вказане стало підставою для виписки відповідних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Позивачем складено та направлено засобами електронного зв`язку для здійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних:

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.04.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.05.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 02.06.2021 №1 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 15.06.2021 №2 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.06.2021 №3 до податкової накладної №1 від 15.09.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 17.06.2021 №4 до податкової накладної №1 від 15.09.2017.

Між ТОВ «Солар Чорнобиль» (Постачальник) та ТОВ «Родина ЕРС» (Покупець) укладено договір поставки №241017/СЧ від 24.10.2017, за яким Постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та по цінам відповідно до Специфікації.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що постачальник поставляє товар тільки після 100% оплати Покупцем відповідного рахунку-фактури надано Постачальником за замовленням Покупця.

На виконання умов Договору 21.12.2017 ТОВ «Родина ЕРС» перераховано на банківський рахунок ТОВ «Солар Чорнобиль» суму в розмірі 16 500 000,00 грн, з якої 2 474 750 грн погашено заборгованість за поставлений товар, сума в розмірі 14 025 250 грн зарахована в якості авансу.

У відповідності до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, на дату зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, шо підлягають постачанню, позивачем складена податкова накладна від 21.12.2017 №1 на загальну суму 14025250 грн, в т.ч. ПДВ 2337541,67 грн, яка зареєстрована в ЄРПН 05.01.2018 за №9286867774.

У зв`язку з неможливістю виконати взяті на себе зобов`язання за договором постачання №241017/СЧ від 24.10.2017, ТОВ «Солар Чорнобиль» у період з грудня 2018 року по вересень 2021 року повернено попередню оплату за рахунок ТОВ «Родина ЕРС» у розмірі 2 428 250 грн., в т.ч. ПДВ 404 708,33 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, що стало підставою для виписки відповідних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Як наслідок, позивачем складено та направлено засобами електронного зв`язку для здійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних:

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.04.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 29.06.2021 №5 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.07.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.07.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.08.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.08.2021 №2 до податкової накладної №1 від 21.12.2017;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 01.09.2021 №1 до податкової накладної №1 від 21.12.2017.

Проте, ТОВ «Солар Чорнобиль» було отримано квитанції № 1 в яких було зазначено, що вказані вище розрахунки - коригування не прийняті податковим органом. Підставою для не прийняття вказаних розрахунків коригування вказано наступне: порушено вимоги ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Податковий кодекс України не містить норми яка вказує що прийняття та реєстрація розрахунку коригування до податкових накладних які не підлягають реєстрації можливе тільки (виключно) після реєстрації такої податкової накладної, а отже відсутній зв`язок між реєстрацією податкової накладної та прийняттям розрахунку коригування до неї, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування стало те, що вони подані пізніше 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, що, на думку відповідача, не відповідає положенням статті 102 Податкового кодексу України.

Однак, положення статті 102 Податкового кодексу України, у спірних відносинах не підлягають застосуванню, враховуючи наступне.

Так, згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Проте, позивачем не було подано заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подання яких є предметом правового регулювання у пункті 102.5 статті 102 цього Кодексу.

Також, суд вважає помилковими твердження відповідача про те, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, оскільки таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства, так як статтею 192 Податкового кодексу України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №810/30/16, від 07.11.2018 у справі № 816/1403/17 та від 05.12.2019 у справі № 820/3401/17, від 27.05.2021 у справі №814/2620/16.

З огляду на вказане вище та не доведення відповідачем існування обставин, з якими положення податкового законодавства пов`язують можливість неприйняття розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов висновку про те, що у ДПС України не було законних підстав для відмови у прийнятті спірних розрахунків коригування, а тому дії ДПС України, які полягають у відмові в реєстрації спірних розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними.

У той же час, повернення покупцю авансових платежів з урахуванням суми ПДВ (на яку зменшено суму податкового зобов`язання), та не визнаючи право платника податків на коригування такого зобов`язання у бік зменшення, змушує платника податку сплачувати власні кошти (у розмірі ПДВ), що є неправомірним втручанням у право власності, оскільки спричинить подвійну сплату суми ПДВ: перший раз формування податкового зобов`язання при отриманні суми авансових платежів, другий раз - при поверненні покупцю суми авансових платежів з урахуванням ПДВ.

Посилання скаржника на можливість поширення на спірні правовідносини пункту 6 Порядку №1246 суд вказує, що він стосується розрахунків коригування до податкових накладних, які складені до 1 лютого 2015 та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, складена при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату складання накладної цим підрозділом не запроваджено обов`язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев`ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 6 Порядку №1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до п.11 підр. 2 р. XX Перехідні положення ПК України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Виходячи зі змісту вказаних норм можна дійти висновку, що ПК України не містить норми яка вказує що прийняття та реєстрація розрахунку коригування до податкових накладних які не підлягають реєстрації можливе тільки (виключно) після реєстрації такої податкової накладної, а отже відсутній зв`язок між реєстрацією податкової накладної та прийняттям розрахунку коригування до неї.

Враховуючи наведене, дії Державної податкової служби України щодо неприйняття до ЄРПН розрахунків коригування кількісних і вартісних показників є протиправними, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, тому вказане свідчить про висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників датою їх подання.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова