Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №0603/2987/12 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/2987/12

Провадження № 1/0274/4/26

ПОСТАНОВА

30.07.26 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суду Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 (далі – Прокурор), потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_9 за частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_10 за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (якого постановою від 02.12.2022 р. звільнено від кримінальної відповідальності та кримінальну справу щодо якого закрито у зв`язку з закінченням строку давності), ОСОБА_11 за частиною четвертою статті 369, частиною п`ятою статті 369, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (яку постановою від 17.11.2023 р., з урахуванням ухвали Житомирського апеляційного суду від 20.05.2025 р., звільнено від кримінальної відповідальності за частиною четвертою статті 369, частиною п`ятою статті 369 Кримінального кодексу України та кримінальну справу щодо якої за цими нормами закрито у зв`язку з закінченням строку давності), ОСОБА_7 за частиною четвертою статті 369, частиною п`ятою статті 369, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України та ОСОБА_8 за частиною п`ятою статті 27, частиною п`ятою статті 369 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

Представник потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_12 , подав письмове клопотання, у якому просить скасувати арешт грошових коштів у розмірі 114 000,00 доларів США потерпілого ОСОБА_4 , повернути останньому ці кошти (т. 16, а. с. 216 – 218).

Потерпілий ОСОБА_4 клопотання підтримав.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на те, що грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, визнані речовими доказами, а тому їх доля має вирішуватися після прийняття остаточного рішення у справі. На даний є потреба у їх дослідженні, а скасування накладеного на них арешту може призвести до їх втрати.

Захисник ОСОБА_5 , підсудні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали думку Прокурора.

Розглядаючи клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_12 , Суд виходить з такого.

Судом з`ясовано, що з матеріалів справи вбачається, що в силу статті 78 Кримінально-процесуального кодексу України грошові кошти у розмірі 114 000,00 доларів США є речовими доказами.

Відповідно до статті 79 Кримінально-процесуального кодексу України речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду. Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.

Згідно з частиною третьою статті 79 Кримінально-процесуального кодексу України в окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.

Частиною першою статті 80 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Частиною першою статті 81 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи, при цьому:

1) знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються;

2) речі, вилучені з обігу, передаються відповідним установам або знищуються;

3) речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, знищуються, а у випадках, коли заінтересовані особи просять про це, можуть бути передані їм;

4) гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, передаються в доход держави;

5) гроші, цінності та інші речі, які були об`єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші, цінності та речі переходять у власність держави.

З наведених норм Кримінально-процесуального кодексу України випливає, що лише в окремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернуті їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі, а у загальному випадку речові докази мають зберігатися до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи, питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.

На даний час грошові кошти, арешт яких просить скасувати представник потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_12 , не дослідженні, тому вони не можуть бути повернути володільцю (володільцям), так як це може призвести до їх втрати.

За таких обставин питання про ці грошові кошти має бути вирішено у подальшому вироком, ухвалою чи постановою суду про закриття справи.

Враховуючи викладене, Суд відмовляє у задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_12 .

Керуючись статями 78 – 81, 126, 273 Кримінально-процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_12 , відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1