Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №273/742/26 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/742/26

Провадження № 2/273/1165/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судового засідання Стаднюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Баранівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Баранівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 позов мотивує тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06.06.2000 року. Подружні відносини між сторонами фактично розірвані у жовтні 2020 року, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальний характер. Сторони мають різні погляди на життя, за характером не сходяться, що суперечить подальшому сумісному проживанню. За таких обставин позивач прийшла до висновку, що сім`я розпалася і шлюб необхідно розірвати. Просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 " та стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання. В матеріалах справи наявна заява, про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 15.05.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, 14.05.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду письмову заяву, в якій просив суд призначити їх подружжю строк на примирення терміном (один) місяць.

Ухвалою суду від 15.05.2026 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення задоволено, сторонам надано строк для примирення, провадження у справі зупинено до закінчення строку, визначеного для примирення сторін.

19.06.2026 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі, оскільки примирення між сторорнами не відбулося, подальше збереження шлюбу є неможливим, просить відновити провадження в даній справі та призначити справу до розгляду. Щодо вимоги витрат на професійну допомогу просить задовольнити частково, а саме зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000 гривень та витрати судового збору до 655 грн. 60 коп.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 30.07.2026 року.

30.07.2026 року сторони у судове засідання не з`явились, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано 06.06.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Баранівського району, Житомирської області, актовий запис № 33, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 06.06.2000 року (а.с. 6).

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що спільне життя сторін не склалося через протилежні погляди на подружнє життя, між сторонами відсутнє взаєморозуміння, подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки буде шкодити їх інтересам.

Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ст.1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з приписами ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином вимоги позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2026 року між позивачкою та адвокатом Нурієвим Р.Т. був укладений договір про надання правничої допомоги №19/26ЦС, за яким сторони домовились, зокрема, про те, що оплата за надання професійної правничої допомоги про розірвання шлюбу, а саме: юридична консультація, ознайомлення з наданими матеріалами, розробка деталей судового захисту законних прав та інтересів клієнта, підготовка позовної заяви про розірвання шлюбу, становить 3000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати всі заявлені витрати на правничу допомогу, якщо їх розмір є неспівмірним зі складністю справи.

Також у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу, виходячи із критеріїв розумності та співмірності.

Отже, наявними у матеріалах справи письмовими доказами належним чином підтверджується надання позивачці послуг з професійної правничої допомоги у справі щодо про розірвання шлюбу та розмір витрат позивачки на таку допомогу.

Разом з цим, враховуючи наявність заперечень відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд погоджується з посиланнями останнього на те, що ця справа про розірвання шлюбу не є складною, не викликає необхідності проведення великого об`єму роботи, відтак вартість послуг адвоката з приводу консультування, підготовки та подачі до суду позову про розірвання шлюбу в сумі 3000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тому суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.

Так, при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Взявши до уваги визнання відповідачем позову та вимоги ст. 141, 142 ЦПК України, ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", суд стягує з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, що становить 665,60 грн. Разом з цим, решту судового збору, а саме 50 відсотків, суд повертає позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1 ,56 ,104 ,105 ,110 ,112 ,113 ,114СК України , ст. ст.76-81 ,141 ,142 ,263-265 ,273 ,352 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.06.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Баранівського району, Житомирської області, актовий запис № 33.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду щодо вимоги розірвання шлюбу, що становить 665 грн. 60 коп.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 33 від 15.04.2026 року, що становить 665 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Бєлкіна Д.С.