Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №273/19/24 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/19/24

Провадження № 2/273/48/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., з участю представника позивача адвоката Могильницької І.М. (в режимі відеоконференції), відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Головні В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Баранівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини, з актового запису №9 від 18 червня 2020 року, складеного Виконавчим комітетом Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про народження ОСОБА_3 , та виключити відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини, з актового запису №78 від 14 липня 2023 року, складеного Баранівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_4 . А також подав до суду клопотання про призначення по справі молекулярно-генетичної експертизи .

В обґрунтування позову вказав, щоІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила хлопчика - ОСОБА_5 , і на момент народження дитини вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, проте він був впевнений, що саме він є біологічним батьком ОСОБА_5 , а тому подав спільно з відповідачкою заяву про державну реєстрацію його батьком дитини до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. 29.06.2022 року він та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб. Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України на підставі заяви про визнання батьківства №79/22.2-33 від 22.11.2022 в актовий запис про народження №9 від 18.06.2020 внесено зміни 24.11.2022 і батьком дитини записано ОСОБА_2 . Весь цей час відповідачка стверджувала, що батьком дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є він, але у травні 2023 року мати дитини повідомила йому, що вона не виключає можливості, що ОСОБА_3 народжений від стосунків з іншим чоловіком і скоріше за все він не є біологічним батьком дитини. Крім того 08.07.2023 відповідачка, перебуваючи у шлюбі з ним народила дівчинку - ОСОБА_4 . При цьому про факт народження дитини - ОСОБА_4 йому стало відомо лише після отримання ним у застосунку «Дія» судового наказу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.10.2023 про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки на утримання ОСОБА_4 (справа № 273/1909/23). Отож, оскільки він не має кровного споріднення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , внесення відомостей про нього як батька дітей та виникнення на підставі цього прав та обов`язків щодо дітей є - безпідставним та таким, що порушує його права.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Самойленко Л.М. від 06.02.2024 відкрито провадження по даній справі.

09.04.2024 року ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області в цій справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу генетичного дослідження ДНК для визначення кровної спорідненості проведення якої доручено експертам Київського клінічного бюро судово - медичних експертиз, провадження по справі зупинено.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Самойленко Л.М. від 23.08.2024 року провадженні по справі поновлено, призначено підготовче судове засідання.

14.01.2025 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано на розгляд судді Бєлкіній Д.С.

Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Бєлкіної Д.С. від 06.02.2025 року прийнято цивільну справу до свого провадження та здійснено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Могильницька І.М. підтримала позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі, додатково пояснила, що дитина ОСОБА_7 народилася у шлюбі позивача з відповідачкою, а тому ОСОБА_8 зазначений її батьком. ОСОБА_5 народився до укладення шлюбу сторін, але відповідачка переконала ОСОБА_9 , що він є батьком її сина ОСОБА_5 , а тому він звернувся до РАЦС з питанням внесення змін у свідоцтво про народження ОСОБА_5 та зазначення його батьком дитини, оскільки він був знайомий з відповідачкою ще з 2019 року.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала повністю, пояснила, що познайомилася з позивачем у січні 2022 року через соціальні мережі і він знав, що у неї є син. У червні 2022 року позивач приїхав з ЗСУ до неї і вони уклали шлюб. Потім він попросив надати йому дозвіл записатися батьком її сина ОСОБА_5 , на що вона погодилася, і коли ОСОБА_10 приїхав у відпустку, вони пішли у РАЦС і внесли зміни до актового запису дитини. Це було у листопаді 2022 року, дитині було 2 роки 4 місяці. В грудні 2022 року вона дізналася, що вагітна, а березні 2023 року на 20 тижні вагітності позивач покинув її і пішов до іншої жінки.

Представник відповідача адвокат Головня В.П. в судовому засіданні підтримав пояснення відповідачки та просив відмовити у позові.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Баранівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують частково.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила що у 2019 році вона познайомилася з ОСОБА_12 , який пропонував зустрічатися з її сестрою, але сестра йому відмовила, бо він зустрічався з іншими дівчатами: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . В 2022 році ОСОБА_10 додався до неї в друзі в соціальній мережі і розповів про те, що у нього є дитина – син. У 2024 році він вже казав, що це не його діти, бо несхожі зовнішністю на нього і вважає, що дружина йому зраджує. Про обставини встановлення батьківства в органах РАЦС їй нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала у Баранівському відділі РАЦС до 09.09.2025 року. Заява про визнання батьківства подається від двох заявників, будь-яких інших документів чи доказів про батьківство не вимагається. Проте, якщо особа каже, що не є батьком, але подає заяву про визнання батьківства, то така заява не приймається. Ситуація реєстрації батьківства сторін по даній справі не пам`ятає.

Суд, вислухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_16 укладено шлюб, який зареєстрований 29.06.2022 року Баранівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданого повторно, його батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.11).

До актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були внесені зміни 24.11.2022 року, тип змін – внесення відомостей про визнання батьківства, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00042343563 від 17.11.2023 року ( а.с. 12-13).

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданого повторно, її батьками вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.14).

Висновком експерта №103-90-2024 від 054.08.2024 року Київського міського клінічного бюро судово - медичної експертизи встановлено ймовірність того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99 %, а біологічне батьківство ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 виключається ( а.с. 64-68).

Статтею 51 Конституції України, частинами 2-3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

На реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.

Згідно ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Крім того ЄСПЛ у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremoviж v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Пунктами 2.13,2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК, - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Для встановлення чи оспорювання батьківства проводиться експертиза ДНК.

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається з метою формування належної, допустимої та достатньої за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» доказової бази.

Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001%. Негативний факт батьківства встановлюється із 100% ймовірністю.

Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 108 ЦПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Беззаперечним доказом для визнання чи спростування батьківства у судовому порядку може бути висновок судово-генетичної експертизи.

Висновком молекулярно-генетичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово - медичної експертизи від 05.08.2024 року встановлено ймовірність того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99 %, який доводить походження дитини від позивача та є беззаперечним доказом у справі.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Верховний Суд у постановах від 23.10.19, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про виключення відомостей про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини з актового запису №78 від 14 липня 2023 року, складеного Баранівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, оскільки стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а наявність кровного споріднення між батьком ОСОБА_2 та дитино ОСОБА_4 підтверджується висновком експерта, що спростовує позицію позивача.

Що ж стосується позовної вимоги позивача про виключення його як батька дитини, з актового запису №9 від 18 червня 2020 року, складеного Виконавчим комітетом Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області про народження ОСОБА_3 , суд зазаначає наступне.

Згідно з висновком молекулярно-генетичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 05.08.2024 року біологічне батьківство ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 виключається.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком.

За приписами частини п`ятої статті 136 СК України для відмови в позові - в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати. Відповідно, на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач у момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати.

Оскільки відповідачем не надано жодних доказів про те, що позивач знав про відсутність у нього біологічного споріднення з дитиною на момент вчинення актового запису, то дана обставина є недоведеною. Позовні вимоги в частині виключення із актового запису про народження ОСОБА_3 , відомості про батька ОСОБА_2 , слід задовольнити.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року 96/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1073,60 грн судового збору.

Керуючись статтями 121, 126, 136 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Баранівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини – задовольнити частково.

Виключити із актового запису №9 від 18 червня 2020 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Виконавчим комітетом Першотравенської селищної ради Баранівського району Житомирської області, відомості про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бєлкіна Д.С.