Вирок від 28 липня 2026 р. у справі №154/2982/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2982/26

1-кп/154/654/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області, в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024140130000418 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант».

-за ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 під час проходження військової служби за мобілізацією у Збройних Силах України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, о 09 год. 00 хв. 28.09.2023 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та в період з 28.09.2023 року був відсутній на службі без поважних причин, а службовий час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з обов`язками військової служби, до моменту його затримання 02.06.2026 року, чим вчинив нез`явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні:

Обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе у пред`явленому обвинуваченні винним повністю. Суду показав, що дійсно проходив військову службу в лавах ЗСУ, однак пішов з військової частини і не мав наміру повертатися.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 407 КК України, як: нез`явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_5 суд враховує, що:

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Крім того суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, що раніше судимим не був, за місцем служби характеризувався негативно, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога-психіатра не перебуває.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючі характеризуючи на особу, повне визнання ним вини, суд дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в нижній межі санкції статті. На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, які настали в результаті його вчинення.

Судові витрати у справі відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

Цивільного позову не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 5-ти (п`яти) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання період попереднього його ув`язнення з 02 червня 2026 року по день набрання вироком законної сили, включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, але не довше 60 днів з дня ухвалення вироку, залишити раніше обраний та застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яку може бути подано через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку суду буде вручена учасникам негайно.

Головуючий суддя ОСОБА_6