Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №686/18342/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/18342/26

Провадження № 33/820/617/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника, адвоката Цонєва В`ячеслава Валентиновича, потерпілого ОСОБА_2 , його представника Лисяк Галини Іванівни, свідка ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

За постановою суду, 11 липня 2025 року о 19 год 25 хв, на 1 км + 500 м автодороги Східний під`їзд до Хмельницького, яка має дві смуги руху в одному напрямку, ОСОБА_1 керувала автомобілем «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1 . Не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, при здійсненні маневру розвороту ліворуч не зайняла відповідне крайнє ліве положення і здійснила розворот з крайньої правої смуги руху, не надавши переваги в русі автомобілю «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в крайній лівій смузі в попутному напрямку прямо, та здійснила з ним зіткнення. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.п. 2.3 «д», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, а провадження у цій справі закрити на підставі п.п. 1, 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Вказує, що матеріали справи не містять достатньо доказів її вини у вчиненні цього адміністративного правопорушення.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути складений працівниками поліції після закінчення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Стверджує, що суд першої інстанції був позбавлений права досліджувати докази, встановлювати обставини ДТП та вирішувати питання про винуватість особи, а повинен був закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції було складено з грубими порушеннями норм процесуального права, оскільки він не містить додатків, передбачених Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Стверджує, що опис обставин ДТП, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає дійсності.

Вважає, що оскільки ОСОБА_2 є зацікавленою особою, то його пояснення не є доказом у даній справі та спростовуються матеріалами справи.

Вказує, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди не є належним доказом її вини, оскільки вона не була належним чином завірена та долучена до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693460, а була додатком до іншого протоколу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Цонєва В.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Лисяк Г.І., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить про те, що суд під час її розгляду дотримався зазначених вимог закону.

Диспозицією ст. 124 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає при порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Наведена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних правил дорожнього руху, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний згідно з п. 2.3. «д» Правил дорожнього руху не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 10.1. ПДР передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до пункту 10.4. Правил дорожнього руху перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнала, її винуватість підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених місцевим судом.

Так, у суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 вказав, що 11 липня 2025 року о 19 год 25 хв він, керуючи автомобілем «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_2 , рухався у сторону м. Хмельницького на 1 км + 500 м автодороги Східний під`їзд до міста у лівій смузі для руху. Вказана дорога має дві смуги для руху в одному напрямку. Проїжджаючи повз готельно-ресторанний комплекс «Лелека», він побачив, як транспортний засіб «Ford Fusion» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у правій смузі, раптово почав маневр повороту ліворуч перед його автомобілем. Він почав екстрено гальмувати, однак не зміг запобігти дорожньо-транспортній пригоді.

Із даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693460 від 15 червня 2026 року вбачається, що водійка ОСОБА_1 11 липня 2025 року о 19 год 25 хв на 1 км + 500 м автодороги Східний під`їзд до м. Хмельницького, керуючи автомобілем «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, при здійсненні маневру розвороту ліворуч не зайняла відповідне крайнє ліве положення і здійснила розворот з крайньої правої смуги руху, не надавши переваги в русі автомобілю «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в крайній лівій смузі в попутному напрямку прямо. Допустила зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила п.п. 2.3. «б, д», 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 1).

Відомостями із схеми місця дорожньо-транспортної пригоди підтверджується, що 11 липня 2025 року о 19 год 25 хв на 1 км + 500 м автодороги Східний під`їзд до м. Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 .

Транспортний засіб «Peugeot Partner» знаходився на крайній лівій смузі зустрічного руху 1 км + 500 м автодороги, розвернутий в напрямку виїзду з м. Хмельницького. Відстань від заднього правого колеса автомобіля до узбіччя дороги становить 1,5 м, від лівого заднього колеса до узбіччя — 6,5 м. Автомобіль «Ford Fusion» знаходився в крайній лівій смузі руху в напрямку м. Хмельницького. Відстань від переднього лівого колеса автомобіля до узбіччя становить 13,5 м, а від переднього правого колеса до правого узбіччя дороги — 16 м (а.с. 48).

Даними фотозображень зафіксовано місце ДТП, механічні пошкодження транспортних засобів та їх розташування відносно один одного.

Так, автомобіль «Peugeot Partner» знаходився на крайній лівій смузі зустрічного руху автодороги, розвернутий в напрямку виїзду з м. Хмельницького, а транспортний засіб «Ford Fusion» знаходився в крайній лівій смузі руху автодороги в напрямку м. Хмельницького. Автомобіль «Peugeot Partner» отримав ушкодження переднього лівого крила, переднього бампера, капота та фари, з-під транспортного засобу витекла рідина темного кольору. Автомобіль «Ford Fusion» отримав ушкодження заднього лівого крила, бампера, фари (а.с. 46-47, 49-50).

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2025 року, якою провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що водійка ОСОБА_1 , здійснюючи недозволений маневр розвороту з крайньої правої смуги руху, не надавши переваги в русі транспортному засобу «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у крайній лівій смузі руху, створила йому небезпеку для руху. Рішенням Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2026 року у справі № 686/20614/25, провадження № 33/820/9/26, вказану постанову залишено без змін (а.с. 10-13).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.3. «д», 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та вмотивовано визнав її винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, доказів вини ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Твердження ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути складений працівниками поліції після спливу строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що стаття 38 КУпАП встановлює виключно строки, протягом яких може бути накладено адміністративне стягнення, і не регулює порядку чи строків складання протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість, вимоги до складання протоколу визначені статтями 254–256 КУпАП, які не містять заборони щодо його складання після закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Отже, складання протоколу після спливу строку, встановленого статтею 38 КУпАП, не свідчить про його недопустимість або незаконність. Правовим наслідком спливу такого строку є не недійсність протоколу, а неможливість накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

За таких обставин, уповноважена особа не позбавлена права скласти протокол про адміністративне правопорушення після спливу строку притягнення особи до відповідальності, оскільки лише суд під час розгляду справи вирішує питання про наявність підстав для закриття провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції був позбавлений права досліджувати докази, встановлювати обставини ДТП та вирішувати питання про винуватість особи, а повинен був закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, дослідити докази та встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна у його вчиненні відповідна особа. Лише після цього, суд вправі вирішити питання застосування вимог статті 38 КУпАП та закриття провадження у справі.

Сплив строку притягнення особи до адміністративної відповідальності не звільняє суд від обов`язку дослідити докази та встановити обставини справи, оскільки лише після цього суд може дійти висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення та вирішити питання про закриття провадження у справі.

Отже, місцевий суд правомірно після дослідження всіх обставин справи визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрив провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення працівниками поліції було складено з грубими порушеннями норм процесуального права, оскільки він не містить додатків, передбачених Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, жодним чином не спростовують висновків місцевого суду про її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, сукупність доказів, наявних в матеріалах справи, підтверджує, що саме дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Доводи апеляційної скарги про те, що опис обставин ДТП, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає дійсності, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на наявні в матеріалах справи докази, які в своїй сукупності повністю узгоджуються між собою.

Так, даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди підтверджується, що 11 липня 2025 року о 19 год 25 хв на 1 км + 500 м автодороги Східний під`їзд до м. Хмельницького сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого вони отримали механічні пошкодження.

Крім того, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 підтверджується, що саме маневр розвороту автомобіля «Ford Fusion», виконаний з крайньої правої смуги відносно траєкторії руху транспортного засобу «Peugeot Partner», перебуває у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Отже, апеляційний суд вважає, що відомості щодо події дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції відображено правильно, а доводи ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими.

Твердження апеляційної скарги про те, що оскільки ОСОБА_2 є зацікавленою особою, то його пояснення не є доказом у цій справі та спростовуються матеріалами справи, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що не існує доказів, які автоматично відкидаються через процесуальний статус особи, так само як не існує доказів із наперед визначеною перевагою.

Отже, статус ОСОБА_2 не свідчить про недопустимість або недостовірність наданих ним пояснень. Такі пояснення підлягають оцінці нарівні з іншими доказами та перевіряються на предмет їх послідовності, логічності й узгодженості з іншими матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснення потерпілого ОСОБА_2 повністю узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення від 15 червня 2026 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 11 липня 2025 року, фототаблицями місця події, характером механічних пошкоджень транспортних засобів.

З огляду на зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, всебічно та об`єктивно оцінив пояснення ОСОБА_2 в сукупності з іншими доказами та прийшов до правильного висновку, визнавши їх належними доказами у справі.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди не є належним доказом її вини, оскільки вона не була належним чином завірена та долучена до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693460, а була додатком до іншого протоколу, апеляційний суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, копія вказаної схеми місця дорожньо-транспортної пригоди була подана до суду першої інстанції під час судового засідання 06 липня 2026 року представником потерпілого Лисяк Г.І. та долучена судом до матеріалів справи. Варто зазначити, що особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають право подавати докази, а суд зобов`язаний дослідити їх та надати оцінку в сукупності з іншими матеріалами справи.

Цей принцип є фундаментальною гарантією захисту прав учасників процесу. Тому, суд зобов`язаний всебічно розглядати всі матеріали справи, а ігнорування або необґрунтована відмова в долученні доказів є недопустимою.

При цьому КУпАП не містить положень, які б виключали можливість подання доказів безпосередньо під час судового розгляду або вимогу допустимості виключно доказів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди була долучена до іншого протоколу про адміністративне правопорушення, не свідчить про її недопустимість чи неналежність як доказу.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

За таких обставин, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стали дії водійки ОСОБА_4 , яка була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою, при здійсненні маневру розвороту ліворуч не зайняла відповідне крайнє ліве положення і здійснила розворот з крайньої правої смуги руху, не надавши переваги в русі автомобілю, який рухався в крайній лівій смузі в попутному напрямку прямо, чим порушила п.п. 2.3. «д», 10.1., 10.4. Правил дорожнього руху.

Вищевказані порушення ОСОБА_4 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а тому суд правильно визнав її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що на момент розгляду справи судом закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Зокрема, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, ОСОБА_4 вчинила 11 липня 2025 року.

Стягнення у даній категорії справ, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Місцевий суд розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 , 06 липня 2026 року, тобто з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди минув майже рік.

За таких обставин, місцевий суд правильно закрив провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, залишити без змін, а її апеляційну скаргу, – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.