Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 липня 2026 р.
Справа: №447/1818/26
Суддя: Березюк О. Г.
Справа № 447/1818/26 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.
Провадження № 33/811/1181/26 Доповідач: Березюк О. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Босої О.О. (в режимі відео конференції), розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 08 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 08.06.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Згідно постанови суду 04.05.2026 року о 06:51 год. у с. Крупське на перехресті по вул. Володимира Великого та автодороги Р-84 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «VOLVO S40», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «DRAGER Alcotest» та в закладі охорони здоров`я відмовився. Від керування відсторонений. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що не доведено його вини в скоєнні адміністративного правопорушення., проте водночас не вказує, у чому ж полягає незаконність або необґрунтованість оскаржуваної постанови.
Захисник Боса О.О. по електронній пошті подала доповнення до апеляційної скарги, у якому в мотивах незаконності оскаржуваної постанови вказує на те, що працівниками поліції не було встановлено у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, водію не було належним чином роз`яснені його права та відеозапис події із нагрудної камери поліцейського є нарізаним і неповним, через що є неналежним доказом.
Розглянувши матеріали справи № 447/1818/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №656620 від 04.05.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як в на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою у зв`язку з відсутністю часу на проходження огляду (а.с.6), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.05.2026 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.3), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 04.05.2026 року, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.4).
Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 (відсутність часу) від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.
Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 08 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua