Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №465/2776/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/2776/26 Головуючий у 1 інстанції: Чорний І. Я.

Провадження № 33/811/1110/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2026 року,

з участю потерпілої – ОСОБА_1 ,

представника потерпілої – адвоката Рибалки В.О.

в с т а н о в и в:

цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП - закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно постанови судді, відповідно до протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 №612076 від 11 березня 2026 року, 13 лютого 2026 року о 12:30 год. по вул. Горбачевського, 21 у м. Львові, водій ОСОБА_2 керуючи електроскутером Aima u1s, будучи учасником ДТП, не залишився на місці пригоди, не дочекавшись прибуття поліцейських покинув місце події, не повідомивши органи чи уповноважений підрозділ Національної поліції. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.10А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою. Вважає, що суддя районного суду не повно дослідив обставини справи, а саме: не перевірив обставини, пов`язані з перебуванням на місці пригоди очевидців ДТП, не надав оцінку тому, що після наїзду, ОСОБА_2 фактично залишив її без допомоги, а також не перевірив достовірність пояснень правопорушника шляхом їх зіставлення з іншими доказами.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2026 року, мотивуючи тим, що розгляд справи в суді першої інстанції проводився у її відсутності; скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою встановити вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, провадження у справі закрити у звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Правопорушник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі у справі не з`явився, про причини неявки не повідомив, і клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за його відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши в судовому засіданні потерпілу ОСОБА_1 та її представника – адвоката Рибалки В.О. про задоволення апеляційної скарги, розглянувши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи, не дотримався вищезазначених вимог закону і даючи оцінку встановленим обставинам та наявним доказам у справі, прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.2 .10а Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виявлені і описані у протоколі про адміністративне правопорушення, що в сукупності із доказами, наявними в матеріалах справи, свідчать про те, що ОСОБА_2 керуючи електроскутером Aima u1s, будучи учасником ДТП, не залишився на місці пригоди, не дочекавшись прибуття поліцейських покинув місце події, не повідомивши органи чи уповноважений підрозділ Національної поліції.

Крім цього, правопорушник ОСОБА_2 , в суді апеляційної інстанції 10 липня 2026 року, підтвердив, що залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Разом з тим, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, згідно якої стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

поновити потерпілій ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м.Львова від 23 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 – задоволити.

Постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 23 квітня 2026 року - скасувати.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та закрити провадження в справі у зв`язку із закінченням строків, накладення адміністративного стягнення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.