Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №458/389/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 458/389/26 Головуючий у 1 інстанції: Ференц Р.І.

Провадження № 33/811/1142/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року,

з участю захисника правопорушника ОСОБА_1

– адвоката Кільчицької О.С.,

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді, 16 квітня 2026 року о 18:06 в с. Нижня Яблунька по вул. Зеленій,554 Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Тойота Ледкрузер номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, 16 квітня 2026 року о 19:09 в с. Нижня Яблунька по вул. Зеленій,318 Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Тойота Ледкрузер державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що місцевий суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до вивчення обставин справи. Зазначає, що відеозапис, долучений працівниками поліції до протоколу, не повний, не відтворює всіх подій. Звертає увагу на те що працівники поліції не роз`яснили йому права та обов`язків. Стверджує, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, при цьому, поліцейські не відсторонили його від керування транспортним засобом.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Кільчицької О.С. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

Висновок судді зроблений внаслідок всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПРІ №642554 та №642600 від 16 квітня 2026 року, де викладені фабули вчинених правопорушень; актами огляду на стан алкогольного сп`яніння, з використанням спеціальних технічних засобів; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 квітня 2026 року; копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7037166 та серії ЕНА №7037379 від 16 квітня 2026 року; відеозаписами подій, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПРІ №642554 та №642600 від 16 квітня 2026 року складені щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, містять у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.

Як зазначено в протоколах про адміністративні правопорушення, права та обов`язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені, проте від підпису та пояснень останній відмовився, про що зроблено відповідні відмітки у таких.

Що стосується тверджень апелянта щодо порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008р., огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 р.

Згідно з п. 6, п. 7 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці чи в закладі охорони здоров`я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, вищевказанихвимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції щодо проведення огляду на стан сп`яніння.

Щодо покликань апелянта на те, що працівники поліції незаконно зупинили ОСОБА_1 , то такі можуть бути предметом іншого розгляду у визначеному законом порядку.

Що стосується доводів в апеляційній скарзі про те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи містять лише фрагменти події, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданих відеозаписів, на таких відображено відмову від проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім цього, апеляційний суд відхиляє твердження адвоката Кільчицької О.С. про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом,оскільки такі не спростовують вину останнього в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, а сам факт незастосування працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення не спростовує факту його вчинення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення

апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 16 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік – без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.І.Галапац