Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №334/9422/25
Суддя: Рассуждай В. Я.
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №334/9422/25 Головуючий в 1 інст. Телегуз С.М.
Провадження №33/807/768/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Полуляха С.Ю. на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 14 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496889, складеного 28 жовтня 2025 року о 22:19 заступником командира 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Отставним В.Г., 28 жовтня 2025 року о 09:05 в м. Запоріжжя, вул. Гребельна 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Soul», р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, стан сп`яніння підтверджено висновком лікаря №7889 від 28.10.2025 року, чим порушив п.2.9 а) ПДР України. Від керування відсторонений шляхом паркування без порушення ПДР. Про повторність попереджений. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Полулях С.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що вона є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Посилаючись на порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 зазначив, що на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння до матеріалів справи долучено висновок лікаря-нарколога №7889 від 28 жовтня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496889, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зазначено час зупинки транспортного засобу — 19:05 год., тоді як направлення на огляд було складено о 21:24 год., а у висновку лікаря-нарколога № 7889 вказаний час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння — 21:50 год.
Таким чином апелянт вважає, що направлення на огляд, як і сам огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я проводився після спливу двох годин з моменту виявлення відповідних підстав для проходження такого огляду, а тому висновок лікаря-нарколога від 28.10.2025 року №7889 був складений з порушенням вимог його оформлення, та є недопустимим доказом у справі.
Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про дотримання поліцейськими двогодинного обмеження та вважав, що підстави для проведення огляду у поліцейських виникли лише о 21:24 год. (тобто більш ніж після дві години після зупинки транспортного засобу).
У зв`язку із вищевикладеним просить скасувати постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Полуляха С.Ю. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), наявність заяви адвоката Полуляха С.Ю. про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за їх відсутністю, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.
Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.
Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496889 від 28 жовтня 2025 року та визнаних судом доведеними підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд за допомогою технічного приладу Alkotest DRAGER 6820 не проводився у зв`язку з відмовою(а.с. 6);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 жовтня 2025 року до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. (а.с. 7);
- даними Висновку № 7889 від 28 жовтня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с.8);
- відеозаписом події, яким зафіксовано обставини проходження ОСОБА_1 медичного огляду в закладі охорони здоров`я (обкладинка справи).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про порушення двогодинного строку процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, суддя апеляційного суду приходить до наступних висновків.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.
Так, відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано приїзд працівників поліції на місце дорожньої – транспортної пригоди. Слідує з`ясування обставин події, наявність потерпілих, перевірка документів водіїв, відібрання пояснень від учасників ДТП. Після проведення вищевказаних дій, поліцейський виявив у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці (час запису 21 год. 24 хв.). Від проходження огляду на місці за допомогою технічного приладу Alcotest Drager, ОСОБА_1 відмовився. На пропозицію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 погодився.
За наслідками медичного огляду, проведеного лікарем о 21 год. 50 хв. встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Наведене підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 7889 від 28 жовтня 2025 року. Зі змістом медичного висновку ОСОБА_1 ознайомився, заперечень не зазначив.
Отже, матеріали справи свідчать, що з моменту виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння о 21 год. 24 хв. до часу проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння о 21 год. 50 хв. за результатами якого лікарем-наркологом складений висновок № 7889 пройшло менш, ніж дві години, а тому порушень щодо процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, якого згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП було доставлено до медичного закладу не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, не виявлено.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, спростовуються наявними в справі належними та допустимими доказами, і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу адвоката Полуляха Сергія Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/9422/25
Оригінал: reyestr.court.gov.ua