Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №335/2753/23 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/2753/23 Головуючий в 1 інст. Макаров В.О.

Провадження №33/807/30/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зінченка М.В. на постанову судді Орджонікідзевського (на теперішній час) Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір, -

П О С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 21 березня 2023 року, о 07 год. 35 хв., в м. Запоріжжі, а/д Т08-06, о. Хортиця 17, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «NISSAN PRIMASTAR» д.н.з. НОМЕР_2 , будучи учасником ДТП, керував авто в стані змішаного сп`яніння, а саме алкоголь та маріхуана, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, висновок № 1977, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 21 березня 2023 року, о 07 год. 35 хв., в м. Запоріжжі, о. Хортиця 17, а/д Т08-06, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «NISSAN PRIMASTAR» д.н.з. НОМЕР_2 , під час повороту ліворуч не переконався в безпеці маневру, не обрав безпечної швидкості руху допустив виїзд за межі проїзної частини та здійснив наїзд на перешкоду а саме паркан та відбійник. Внаслідок ДТП автомобіль, паркан та відбійник пошкоджено, завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив вимоги п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

21 березня 2023 року, о 07 год. 35 хв., в м. Запоріжжі, о. Хортиця 17, а/д Т0806, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «NISSAN PRIMASTAR» д.н.з. НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 А Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Зінченко М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргою, в якій зазначив, що вона підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх доводів в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.124 КУпАП наголосив, що ДТП сталася не у зв`язку з тим, що водій не переконався в безпеці маневру, не обрав безпечної швидкості, а з причин раптово виниклої несправності гальмівної системи автомобіля. Відтак, відсутні порушення вимог п.10.1, 12.1 ПДР України, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності

Крім того, вказує, що матеріали справи не містять відомостей про особу, якій завдано збитків, тобто потерпіла особа не була визначена. Будь-яких доказів щодо завдання матеріальних збитків будь-якій особі, розмір зазначеної шкоди, матеріали справи не містять.

В частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 122-2 КУпАП вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів умисного залишення ним місця ДТП. Навпаки, відповідно до пояснень ОСОБА_1 , він передав керування автомобілем іншій особі, яка здійснила виїзд зазначеного транспортного засобу з узбіччя на проїзну частину автомобільної дороги. Наведене також підтверджується рапортом поліцейського від 21 березня 2023 року та показами ОСОБА_2 ?єва, який вказав, що після ДТП особа, яка знаходилась на місці пасажира, зайняла місце водія, а ОСОБА_1 зайняв місце пасажира. Отже, захисник вважає, що ОСОБА_1 не залишав місця ДТП з власних мотивів з метою уникнення відповідальності.

В частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП вважає, що в діях водія відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскільки працівники поліції під час події не здійснили огляд ОСОБА_1 на місці події, а відразу і без попередження доставили його до закладу охорони здоров`я, де лікарем було діагностовано алкогольне і наркотичне сп`яніння.

Відповідно до відеозаписів події встановлено, що працівники поліції під час події, виявили у ОСОБА_1 ознаки саме алкогольного сп`яніння, що стало підставою для проведення огляду, однак не було запропоновано пройти такий огляд на місці, що є істотним порушення порядку проведення огляду. Будь-яких ознак наркотичного сп`яніння виявлено не було та працівниками поліції не повідомлялося. Направлення на огляд працівниками не складалося під час зупинки автомобіля.

З відеозапису вбачається, що працівники поліції під час складання матеріалів порушили вимоги відомчих інструкцій та вимоги національного закону, що є підставою для скасування судового рішення та закриття провадження в справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.

Також просить врахувати, що суд першої інстанції не дотримався вимог при накладенні стягнення, оскільки застосував позбавлення права керування до особи, яка не отримувала посвідчення водія.

Просить постанову судді Орджонікідзевського (на теперішній час) від 18 травня 2023 змінити в частині накладання на ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постановою судді Запорізького апеляційного суду від 12 травня 2026 року було відновлено провадження в даній справі та призначений судовий розгляд справи на 5 червня 2026 року.

28 травня 2026 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи, 4 червня 2026 року ОСОБА_1 звернуся з заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку із його викликом до військової частини на Харківському напрямку, а також для укладання договору про надання правової допомоги з іншим захисником.

Вказана заява була задоволено суддею апеляційного суду та розгляд справи відкладений на 26 червня 2026 року.

Перед початком судового засідання 26 червня 2026 року від адвоката Моісєєнка І.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи для узгодження позиції сторони захисту, а також відсутність у захисника зв`язку із ОСОБА_1 . При цьому, адвокатом Моісєєнком І.В. не виконано вимоги спеціальної норми закону, передбаченої ст. 271 КУпАП оскільки не долучено до заяви документи на підтвердження повноважень як захисника Гасратова Р.К.

З урахування викладеного судовий розгляд справи був відкладений на 3 липня 2026 року.

Однак, 3 липня 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, з заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Отже, враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції шляхом смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), відсутність від нього клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій транспортного засобу повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Положеннями п. 12.1 ПДР України закріплено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 2.10а передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.9а заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях за обставин, викладених у протоколах серії ААД №407461, серії АДД № 409096 та серії АДД № 407462 від 21 березня 2023 року підтверджується наступними дослідженими доказами:

- схемою місця ДТП від 21 березня 2023 року, на якій зафіксовано місце наїзду, паркан, відбійник, пошкодження автомобілю «NISSAN PRIMASTAR», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП;

- поясненнями свідка ОСОБА_3 , наданими під час розгляду справи в суді першої інстанції, який показав, що 21 березня 2023 року приблизно о 7 годині 30 хвилин, він їхав через о. Хортиця на вул. Перемоги. Його увагу привернув мікроавтобус, водій якого агресивно поводився на дорозі. Маневрував вліво-вправо, чіпляв обочину. При переїзді через річку Дніпро перед закладом освіти «Січ», водій «NISSAN PRIMASTAR», повертаючи на новий міст, не впорався з керуванням, наїхав на перешкоду, після чого зупинився. Особа, яка знаходилась на місці пасажира, зайняла місце водія, а ОСОБА_1 зайняв місце пасажира. На відео свідок впізнав ОСОБА_1 , як особу, яка керувала авто та вчинила ДТП;

- фотознімками події, на яких зафіксовані пошкодження паркану та відбійника;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 21 березня 2023 року, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, почервоніння обличчя;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1977 від 21 березня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані змішаного сп`яніння (алкоголь, марихуана).

- відеозаписом події.

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння спростовуються відеозаписом події.

Так, долученим до справи відеозаписом зафіксовано приїзд поліцейських за викликом про настання ДТП, виявлення транспортного засобу «NISSAN PRIMASTAR», д.н.з. НОМЕР_2 , поряд з яким перебуває, у тому числі, ОСОБА_1 з явними візуальними ознаками сп`яніння. На запитання поліцейського ОСОБА_1 не заперечує факт наїзду на паркан та залишення місця події, надає свої документи для перевірки. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на установлення стану сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і закладі охорони здоров`я. Зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на установлення стану сп`яніння в закладі охорони здоров`я за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager з результатом 1,09 проміле. За результатами дослідження сечі ОСОБА_1 встановлено вживання ним марихуани. За результатами проведеного огляду, лікарем складений висновок про перебування ОСОБА_1 у стані змішаного сп`яніння (алкоголь, марихуана).

Після, зафіксовано прибуття поліцейських із ОСОБА_1 на місце ДТП, де в ході огляду місцевості встановлено пошкоджений паркан та відбійник продовж проїзної частини дороги. Жодних заперечень від ОСОБА_1 , що саме його дії перебувають у зв`язку із настання ДТП та як наслідок наведених пошкоджень не надходить. Навпаки, ОСОБА_1 оглядає місце ДТП та збирає пошкоджені, відірвані частини транспортного засобу.

На переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані на відео події наявні в достатньому об`ємі задля встановлення обставин, які мають значення в рамках даної справи.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечував факт вчинення ним ДТП, що виключає з його боку неумисних дій щодо залишення місце ДТП, на що посилається захисник в апеляційній скарзі.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом у стані змішаного сп`яніння, вчинив дорожньої – транспортну пригоду та залишив місці пригоди, чим порушив вимоги п.п. 2,9 а, 2.10а та п.п. 10.1, 10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З приводу тверджень апеляційного скарги, що матеріали справи не містять відомостей про потерпілого слід зазначити, що вказана обставина не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

Для кваліфікації дій за статтею 124 КУпАП у даному випадку визначальним є встановлення факту порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, інкримінованих йому у протоколі про адміністративне правопорушення, та наявності причинного зв`язку між таким порушенням і наслідками у вигляді пошкодження майна. Матеріалами справи підтверджується, що порушення ОСОБА_1 ПДР п.п. 10.1, 10.9 ПДР України перебувають у причино-наслідковому зв`язку із пошкодження паркану та відбійника за обставин відображених у протоколі серії ААД № 409096 від 21 березня 2023 року.

На доводи апеляційної скарги про недотримання судом вимог при застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом як до особи, яка не отримувала посвідчення водія, слід зазначити наступне.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В даній частині норми закону на відміну від ст. 126 КУпАП мова не йде про відсутність права керування транспортними засобами у особи, за що передбачено окрему відповідальність. В ч. 1 ст. 130 КУпАП мова йде, зокрема про керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не мала права керування транспортним засобом, однак здійснювала керування транспортним засобом у стані сп`яніння, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 вказала, що суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винною у порушенні правил безпеки дорожнього руху, незалежно від того, чи мала вона посвідчення водія на момент вчинення правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керування транспортними засобами.

Позбавлення права керування транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП.

Регулярні порушення, особливо керування транспортом особою, що не має та ніколи не отримувала посвідчення водія, створюють серйозну загрозу для громадськості та виправдовують застосування такої санкції, як позбавлення права керування транспортними засобами. У таких ситуаціях суду слід виходити із принципу захисту безпеки громадян та попередження правопорушень, оскільки, наявність права керування як офіційного документа не є єдиною умовою для застосування санкції позбавлення права керування транспортними засобами більш важливою є необхідність забезпечення безпеки на дорогах.

Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі, то вони носять загальний характер у зв`язку з чим суддя апеляційного суду доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому суддя апеляційного суду керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, суддя суду першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справу переглянуту в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Зінченка Миколи Вадимовича, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Орджонікідзевського (на теперішній час) Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2023 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 335/2753/23