Додаткове рішення від 27 липня 2026 р. у справі №337/6868/24 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 27 липня 2026 р.

Справа: №337/6868/24

Суддя: Трофимова Д. А.

Дата документу 28.07.2026 Справа № 337/6868/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/6868/24 Головуючий у 1-й інстанції: Новасардова І.В.

Провадження № 22-з/807/81/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Онищенка Е.А.,

Полякова О.З.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського Сергія Леонідовича, про ухвалення додаткового рішення у справі з апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського Сергія Леонідовича, представника Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Гардіан” Черняковського Андрія Вячеславовича на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Гардіан” про відшкодування майнової шкоди,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Балкового Р.Л., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Гардіан” про відшкодування шкоди, який в подальшому був уточнений, просив суд стягнути на свою користь: з ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» майнову шкоду в розмірі 156 800 грн., з ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 119 295,91 грн., та судові витрати.

Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» про відшкодування шкоди задоволено.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 156 800,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 119 295,91 грн.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 254 грн. 35 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 17 320 грн. 95 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 954 грн. 41 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 179 грн. 05 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського С.Л., подав апеляційну скаргу, просив рішення суду в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року не погодилось і Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан», її представник Черняковський А.В. подав апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Страхова Компанія «Гардіан» відмовити в повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського Сергія Леонідовича, задоволено.

Апеляційну скаргу представника Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Гардіан” Черняковського Андрія Вячеславовича задоволено частково.

Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року у цій справі скасовано та ухвалено постанову наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Гардіан” на користь ОСОБА_2 138 047 грн 96 коп. майнової шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Від ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського С.Л.,надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000грн, розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без їх участі.

В обґрунтування заяви зазначає, що 02 червня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 було направлено заяву до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя щодо стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 гривень. До заяви було долучено копії договору, рахунку, акту приймання-передачі та квитанції про оплату.

Заперечення від учасників справи на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського С.Л., про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічне роз`яснення міститься й в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».

Згідно з вимогами статей 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в розмірі 2 215,25 грн (т. 1, а.с. 1), разом із тим, сплаті підлягав судовий збір в сумі 2 208,77 грн (2 760,96 грн * 0,8).

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції представником ОСОБА_1 - адвокатом Фельським С.Л. надано копії: Договору «про надання правової допомоги» від 01.05.2025 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру № б/н від 20.05.2025 року на суму 15 000 грн; рахунок № б/н від 20.05.2025 року про оплату послуг за договором про надання правової допомоги на суму 15 000 грн; акт приймання – передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 20.05.2025 року, згідно якого вартість наданих послуг складає 15 000 грн; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЗП №001016 від 07 травня 2014 року; ордер про надання правничої допомоги Серія АР № 1217254 від 01.05.2025 року.

Так, 01.05.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Фельським С.Л. було укладено договір «про надання правової допомоги».

Відповідно до пункту 4.3. Договору, гонорар адвоката за ведення справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТДВ «Страхова Компанія “Гардіан” про відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, становить 15 000 грн.

Підписаний сторонами акт приймання – передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 20.05.2025 року підтверджує надання Клієнту професійної правничої допомоги.

ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Балкового Р.Л., з урахуванням поданих в процесі розгляду справи заяв про збільшення розміру витрат на правничу допомогу, просив стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмір 36 215,25 грн.

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Балкового Р.Л., було надано копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 909 від 29 листопада 2011 року, ордеру на надання правничої допомоги Серія АР № 1257934 від 10.07.2025 року; угоди про надання правової допомоги від 04.11.2024, укладеної між Адвокатським об`єднанням Балкового Р.А. та ОСОБА_2 , актів виконаних робіт від 27.12.2024, 26.03.2025, 30.04.2025, 21.05.2025, 02.07.2025, 11.09.2025 на загальну суму 30 500,00 грн. На підтвердження оплати надано квитанції від 10.09.2025 (3 шт.), платіжну інструкцію 27.03.2025, квитанцію від 29.01.2025, 18.09.2025, 30.06.2025, 29.01.2025 на загальну суму 36 215,25 грн.

Представником ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» Черняковським А.В. подано суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, яке мотивовано тим, що витрати є неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом, та неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, тому просив зменшити їх розмір.

Про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг) також наголошували в апеляційних скаргах ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського С.Л., та Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Гардіан», в особі представника Черняковського А.В.

При поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 1 431,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № МК72-5ТТ6-6Х33-69Е9 від 19.01.2026 (т. 2, а.с. 115).

При поданні апеляційної скарги ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» сплатила судовий збір в розмірі 3 322,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 253698 від 26.12.2025 ( т. 2, а.с. 128).

У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Балкового Р.Л., просив стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які орієнтовно складають 16 000 грн.

У заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції від 26.05.2026 ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Балкового Р.Л., просив стягнути з ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які складають 18 000 грн.

Мотивуючи заяву зазначав, що під час апеляційного розгляду справи адвокатом Балковим Р.Л. на виконання угоди були складені 2 відзиви – відповідно акту виконаних робіт Б/Н від 18.02.2026 року, кожен з них вартував ОСОБА_2 5 500 гривень. Таким чином, загальна вартість виконаних робіт за актом від 18.02.2026 року склала 11 000 гривень.

Також, 01.04.2026 року адвокатом було взято участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду вартістю 3 500 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт від 01.04.2026 року.

І відповідно 27.05.2026 року відбудеться судове засідання по справі 337/6868/24 – вартістю 3 500 гривень, і акт виконаних робіт буде наданий суду після виконання відповідних робіт. Таким чином, Шаповалов М.В. під час апеляційного перегляду справи сплатить 11 000 + 3500 + 3 500, тобто 18 000,00 гривень, які є витратами на правничу допомогу.

На підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано копії: свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 909 від 29 листопада 2011 року, ордеру про надання правничої допомоги Серія АР № 1297674 від 18.02.2026 року; рахунок Б/Н від 18.02.2026 року про надання правничої допомоги згідно акту Б/Н від 18.02.2026 року за договором б/н від 07.11.2024 року у розмірі 11 000 грн.; рахунок Б/Н від 01.04.2026 року про надання правничої допомоги згідно акту Б/Н від 01.04.2026 року за договором б/н від 07.11.2024 року у розмірі 3 500 грн.; акт виконаних робіт №б/н від 01.04.2026 року, в якому зазначено, що виконавець виконав наступну роботу, а саме: участь у с/з у справі 337/6868/24 в суді апеляційної інстанції від 01.04.2026 вартістю 3 500 грн.; акт виконаних робіт № БН від 18.02.2026 року в якому зазначено, що виконавець виконав наступну роботу, а саме: складання відзиву на апеляційну скаргу Кістріна А.А. по справі № 337/6868/24 вартістю 5 500 грн.; складання відзиву на апеляційну скаргу ТДВ СК «Гардіан» по справі № 337/6868/24 вартістю 5 500 грн., загальна вартість виконаних робіт становить 11 000 грн.

Враховуючи надані ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Балкового Р.Л., та ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського С.Л., докази та ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення, колегія суддів погоджується, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Як зазначалося вище, при визначенні суми відшкодування суд має керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.

За частинами другою - п`ятою статті 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Таким чином, розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами).

При цьому подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 послуг адвокатів.

Таким чином, витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСОБА_2 витратам на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значенням справи для сторони; враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду позов ОСОБА_2 задоволено частково; наявність заперечень ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан», апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 , в особі представника – адвоката Балкового Р.Л. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 8 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції - 4 000,00 грн, а всього в загальній сумі 12 000 грн.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСОБА_1 витратам на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); значенням справи для сторони; апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського С.Л., про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в сумі 10 000,00 грн. Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Щодо судового збору колегія судів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Згідно з п.п. б), в) ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Як зазначалося вище, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в розмірі 2 215,25 грн (т. 1, а.с. 1), разом із тим, сплаті підлягав судовий збір в сумі 2 208,77 грн (2 760,96 грн * 0,8).

При поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 1 431,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № МК72-5ТТ6-6Х33-69Е9 від 19.01.2026 (т. 2, а.с. 115).

При поданні апеляційної скарги ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» сплатила судовий збір в розмірі 3 322,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 253698 від 26.12.2025 ( т. 2, а.с. 128).

Як зазначалося вище, при зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 просив суд стягнути на свою користь: з ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» майнову шкоду в розмірі 156 800 грн., з ОСОБА_1 - майнову шкоду у розмірі 119 295,91 грн.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, з ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_2 стягнуто 138 047 грн 96 коп. майнової шкоди, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Отже, за результатом апеляційного перегляду справи позовні вимоги задоволені на 50%, відтак з ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1104,39 грн (2208,77 грн * 50%).

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського С.Л., задоволено,а тому з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в розмірі 1 431,55 грн.

Апеляційна скарга ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» задоволена частково на 11,96%, а тому з позивача на користь ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» підлягає стягненню 11,96% сплаченого останнім судового збору за подання апеляційної скарги, що складає 397,42 грн (3 322,88 грн * 11,96%).

Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

За вказаних обставин із відповідача ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі (1104,39 грн - 397,42 грн) = 706,97 грн.

Стосовно решти суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 6,48 грн (2 215,25 грн - 2 208,77 грн), то ОСОБА_2 відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір» має право звернутися з відповідним клопотанням про її повернення до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Фельського Сергія Леонідовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити в цій справі додаткову постанову.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Гардіан” (ЄДРПОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія “Гардіан” (ЄДРПОУ 35417298) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 706 (сімсот шість) грн 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 431 (одна тисяча чотириста тридцять одна) грн 55 коп.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна додаткова постанова складена 28 липня 2026 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: Е.А. Онищенко

О.З. Поляков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua