Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №689/371/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/371/26

Провадження № 2/689/393/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючий - суддя Соловйов А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Ярмолинці цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення моральної та матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

встановив:

ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Позовні вимоги мотивує тим, що вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03.07.2025 р. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.. Вироком була встановлена вина ОСОБА_3 у спричиненні ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. У зв`язку із отриманими тілесними ушкодженнями позивач поніс витрати на лікування на суму 22586,33 грн.. Окрім цього, позивачу додатково була завдана моральна шкода, яка полягає у перенесені фізичного болю, душевних страждань, позбавлення можливості тривалий час вести звичний спосіб життя.

Сторони в судове засідання не з`явились, будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03.07.2025 р. у справі №689/2598/24 ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08.10.2025 р. вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03.07.2025 р. стосовно ОСОБА_3 залишено без змін. Вирок Ярмолинецького районного суду від 03.07.2025 р. набрав законної сили 08.10.2025 р..

Вироком встановлено, що 21.10.2024 р. близько 10:40 год. перебуваючи на місцевому пасовищі в с. Борбухи Хмельницького району, Хмельницької області, під час конфлікту ОСОБА_3 наніс обрізком пластикової труби ОСОБА_2 п`ять ударів в ділянку кисті лівої руки, якою остання прикривала свою голову, після цього наніс ще один удар обрізком пластикової труби в ділянку голови останньої. Далі ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_2 двома руками у грудну клітину, від чого вона впала на землю, а ОСОБА_3 наніс їй ще чотири удари обрізком пластикової труби в ділянку спини, правої та лівої руки.

Такими діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, 1 садна в ділянці підборіддя зліва розміром 0,5x0,1 см, 1 синця в ділянці лівого плеча у верхній третині по зовнішній поверхні розміром 9x3 см, 1 синця на спині у верхній третині між лівою задньо-пахвинною лінією та лівою лопатковою лінією розміром 7x3см, 1 синця в ділянці правого ліктьового суглобу по задньо-зовнішній поверхні розміром 4x3 см., які по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку із лікуванням позивачем понесені витрати на лікування на суму 22586,33 грн., що підтверджується товарними чеками, випискою стаціонарного хворого, довідкою про стаціонарне лікування у терапевтичному відділенні, консультаційними висновками, випискою з медичної карти стаціонарного хворого, актом про надання медичних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Таким чином, в частині вимог про стягнення з відповідача майнової шкоди у зазначеному в позовній заяві розмірі, позов є обґрунтованим.

Окрім того, позивач посилається, що їй також було заподіяно й моральну шкоду, що полягала у душевних страждання внаслідок болю, порушенням нормального способу життя. Моральну шкоду оцінює в 50000 грн..

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно із ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Враховуючи, що нанесені тілесні ушкодження належать до категорії легких та їх характер, що виражався здебільшого у синцях і саднах; нетривалий час стаціонарного лікування – один день, вимушені зміни у повсякденному житті не носять довготривалого характеру, суд, виходячи із вимог розумності та справедливості вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.

Таким чином позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати, від яких звільнений позивач, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, суд враховує наступне.

Позивачем при поданні позову сплачено витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, пропорційно до задоволеної суми слід стягнути 11223,30 грн. витрат на правничу допомогу. Заяв про зменшення цієї суми відповідач не подавав.

Крім того, позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як позивач у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. А тому, з відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної суми позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 76, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлено) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) – 22586,33 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлено) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) – 10000,00 грн. моральної шкоди.

В частині решти вимог у позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлено) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) – 11223,30 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлено) в дохід держави – 625,63 грн. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Соловйов