Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №400/4286/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4286/26

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ПФУ в Миколаївській області від 28.01.2026р. №1400-0504-8/6509 про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1 за період з 1.09.2024р. по 30.09.2025р. в сумі 113 486,18грн.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області повернути на користь ОСОБА_1 кошти, що були незаконно утримані під час виконання розпорядження ГУ ПФУ в Миколаївській області від 28.01.2026р. №1400-0504-8/6509 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.01.2026р. ГУ ПФУ в Миколаївській області прийняло розпорядження №1400-0504-8/6509 про утримання надміру виплачених сум пенсії позивача за період з 1.09.2024р. по 30.09.2025р. в сумі 113 486,18грн..

У вказаному розпорядженні, орган ПФУ зазначив, що переплата виникла у зв`язку зі зміною причини інвалідності на загальне захворювання у вищевказаний період.

Однак, позивач вважає вказане розпорядження ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправним, у зв`язку із чим він звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження ГУ ПФУ в Миколаївській області 28.01.2026р. №1400-0504-8/6509 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області повернути на користь ОСОБА_1 кошти, що були утриманні під час виконання розпорядження ГУ ПФУ в Миколаївській області 28.01.2026р. №1400-0504-8/6509 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Миколаївській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування надмірно сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої надмірної сплати, а саме: у випадку зловживань з боку пенсіонера – обов`язок відшкодування може бути покладений на нього; у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником – обов`язок відшкодування надмірно виплачених сум покладається на страхувальника.

Водночас, підставою для надмірної виплати позивачу пенсії в розмірі 113 486,18грн. стало не наявність зловживань з боку пенсіонера при призначенні (перерахунку) пенсії, а перегляд рішення МСЕК від 20.10.2023р. №895/5, яким йому було встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби.

Як наслідок, відповідач не мав права приймати рішення про стягнення з позивача надмірно виплачених позивачу сум пенсії. Відповідне розпорядження є протиправним.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно з довідкою до акту огляду МСЕК від 24.10.2023р. серії 12 ААГ №511301 ОСОБА_2 встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби, безстроково.

З 1.08.2023р. позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29.08.2025р. №ЦО-8080 рішення МСЕК від 20.10.2023р. №895/5 скасовано, позивачу встановлено 2 групу інвалідності, загальне захворювання, у період з 28.08.2024р. по 1.09.2025р..

22.09.2025р. до ГУ ПФУ в Миколаївській області з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов витяг з рішення від 29.08.2025р. експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від Державної установи «Український державний науководослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Листом від 20.10.2025р. відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати йому пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ з 1.09.2024р. та про необхідність добровільно повернути надмірно виплачений розмір пенсії в сумі 113 486,16грн..

У подальшому, розпорядженням від 28.01.2026р. №1400-0504-8/6509 ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомило позивача, що «за період з 1.09.2024р. по 30.09.2025р. виникла переплата в сумі 113 486,18грн. Переплата виникла у зв`язку зі зміною причини інвалідності на загальне захворювання у вищевказаний період.

За результатом переогляду та визнання Вас з 1.09.2025р. особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, поновлено виплату пенсії.

Враховуючи зазначене, надлишкова нарахована пенсія в розмірі 113 486,18грн. буде зарахована в рахунок наступних виплат в розмірі 20% з пенсії, призначеної відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з лютого 2026 року щомісячно до повного погашення».

Вважаючи вказане розпорядження органу ПФУ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ГУ ПФУ в Миколаївській області у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Аналогічні положення містяться у ст.60 Закону №2262-ХІІ, відповідно до якої пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 (далі - Порядок №6-4).

Згідно з п.3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Наведеними нормами передбачено обов`язок позивача повідомляти пенсійний орган про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність.

Таким чином, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі достовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 25.09.2018р. у справі №340/644/15-а.

Для цілей застосування ст.50 Закону №1058, ст.60 Закону №2262-ХІІ зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.

Відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачу встановлено безстроково ІІІ групу інвалідності внаслідок проходження військової служби згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серія 12ААГ №511301 від 24.10.2023р..

Позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону №2262-ХІІ з 1.08.2023р..

У подальшому, на підставі листа ГУНП в Миколаївській області від 17.01.2025р. №СЕД-10399-2025, рішення МСЕК від 20.10.2023р. №895/15, яким позивачу було встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби, було переглянуто.

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29.08.2025р. №ЦО-8080 рішення МСЕК від 20.10.2023р. №895/5 скасовано. Також встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, загальне захворювання.

22.09.2025р. до відповідача надійшов Витяг з рішення від 29.08.2025р. експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою даної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки позивача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.

Крім того, в даному випадку відсутні докази на підтвердження того, що позивач будь-яким чином вплинув на рішення медико-соціальної комісії від 20.10.2023р. щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності внаслідок проходження військової служби. Незгода експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком медико-соціальної експертної комісії, викладеним у Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 29.08.2025р. №ЦО-8080, судова колегія вважає як різну оцінку медичних показників стану здоров`я позивача різними державними експертними установами, що не доводить недобросовісності дій зі сторони позивача.

Таким чином, враховуючи наведене та беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача, колегія суддів вважає, що розпорядження ГУ ПФУ в Миколаївській області від 28.01.2026р. №1400-0504- 8/6509 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2026р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук